Десять років тому в Болграді було створено громадську організацію «Фонд ім. І.М. Інзова»
Генерал-губернатор Бессарабського краю, головний попечитель Комітету іноземних колоній на півдні Російської імперії Іван Микитович Інзов залишився навіки у вдячній пам’яті болгар: за 27-річний період його праці переселенці здобули тут нове життя. Ці роки визнаються «золотим періодом» Бессарабського краю. Завдяки Інзову з’явився на карті Болград, попечитель був прихильником розвитку фермерських господарств, і ця ідея успішно втілювалася. Інзов стояв на варті особистої свободи переселенців, свободи їхнього віросповідання, дав їм права торгувати, будувати фабрики. «...Беззаперечно, що промисловість усілякого роду є єдине джерело народного багатства», – стверджував він в одному з листів.
Активісти фонду побудували пам’ятний знак з нагоди перепоховання в листопаді 1846 року великого громадянина Бессарабії; до церкви Святителя Митрофана, що стала усипальницею Інзова, доставлено ікони з Воронежа.
– Рік тому наша громадська організація зазнала структурних змін, що сприяють активізації роботи, – розповідає президент Фонду ім. Інзова Микола Георгійович Арнаут. – Її було поділено на сектори, кожен із яких об’єднав фахівців, що працюють у тому чи іншому напрямі. Так, наприклад, сектор сприяння охороні та збереженню пам’яток культурно-історичної спадщини очолив екс-мер міста, професійний архітектор, а нині пенсіонер Євген Шенков. Сектором краєзнавства та сприяння розвиткові громадянського суспільства керує кандидат історичних наук Володимир Галушкін. Створено раду старійшин.
Члени фонду підтримують його діяльність через внески, інші платежі та трудову участь. Рік тому запроваджено нову форму: той, хто подав матеріальну допомогу на суму більше тисячі гривень, нагороджується іменним сертифікатом. Першими одержали такі сертифікати народний депутат України Антон Кіссе та підприємець Сергій Димитрієв.
– Ми впевнені, що помічників у нас буде чимало, оскільки фонд ставить перед собою завдання відтворити у Болграді пам’ятник Інзову, – говорить М. Арнаут. – Він був встановлений у нашому місті в жовтні 1911 року, але під час румунської окупації його демонтували. Ми вже підготували документацію, є проект, виділено ділянку землі. На сьогодні жителі району зібрали перші 5 тисяч гривень, але треба активізувати цю роботу.
Ще одне завдання на перспективу – збереження в парку імені Пушкіна т.зв. будиночка Малевинського, що нагадує старий замок. А поки що триває робота над знаковими проектами, чимало робиться для збереження історичних подій у серцях молодого покоління. З учнями шкіл району проводяться літературні вечори, читання, конкурси, присвячені пам’яті Інзова, а також Олександра Сергійовича Пушкіна, який побував у Болграді, перебуваючи під опікою Івана Микитовича. Активісти фонду, учителі й учні проводять суботники, підтримуючи лад біля пам’ятних місць.
Болградці вважають, що славне ім’я Інзова і, звичайно, самобутність багатонаціонального краю можуть послугувати його подальшому розвитку.
– У нашому фонді працює сектор сприяння розвиткові туризму, який очолює екс-голова Болградської райради Микола Чанев, – розповідає М. Арнаут. – Координаційна рада з туризму при Болградській райдержадміністрації створила робочу групу, яка займається описом туристичних об’єктів, готує й затверджує туристичні маршрути. До складу цієї робочої групи ввійшли п’ять активістів нашого фонду.
На сьогоднішній день Фонд ім. І.М. Інзова – одна з найактивніших організацій у Болградському районі, а Микола Арнаут і його заступниця Тетяна Неткова стали переможцями конкурсу «Людина року» в номінації «Громадська діяльність».
Звертання до імені Інзова, який «дав поселенцям нове життя в новій їхній батьківщині» – це звертання до історії становлення краю, до історії життя людини мудрої та освіченої, позбавленої будь-яких національних забобонів. Фонд живе надією, що «золота доба» в історії Українського Придунав’я знову настане.
