Для нас срібна медаль учорашнього юніора Станчева за його потрійний стрибок, отримана в Кіровограді 1 серпня на чемпіонаті України (16 м 02 см) – закономірність. Глибоко переконаний і в тому, що якби у південних містах нашої країни «королеві спорту» приділяли бодай половину уваги та коштів, що відпускаються на футбол, про легкоатлетів Ізмаїльського району та Бессарабії взагалі дізналися б далеко за межами їхньої батьківщини.
Немає легких і важких видів спорту. Але є «довгограючі» спортивні дисципліни, де сила й витривалість дозволяють змагатися й ветеранам. Сивоволосі бігуни-марафонці, плавці й навіть борці в наші дні вже не шокують, не дивують. А можете ви уявити собі літнього акробата або стрибуна? Такі якості, як стрибучість, швидкість, гнучкість, на жаль, з віком безповоротно губляться. Хіба що індійські йоги насмілюються сперечатися з часом…
Але у нашого 22-річного Андрія Станчева ще в запасі добрий десяток років. Як там у Маяковського: «Иду – красивый, двадцатидвухлетний…».
Не можу втриматися від іще одного порівняння. У стрибках, у спринті, як у поезії, як у науці, – вибух, рекорд, відкриття! І все це до тридцяти років.
Що ж до морально-вольових якостей, то з цим у Андрія все гаразд. Свій найкращий результат спортсмен показав в останній, шостій, спробі. Не збентежився…
Попереду багато роботи. Зазначимо, кваліфікаційний норматив (16 м 90 см), що дозволяє брати участь у Пекінському чемпіонаті світу, наш спортсмен поки що не виконав. І ще. На сайті Федерації легкої атлетики України, крім двох прізвищ київських тренерів атлета, знайоме всім ізмаїльцям прізвище – Мардашова. Такий ось штрих до спортивного портрета Андрія Станчева. Не забуває зазначити першого тренера. А деякі грішать такою безпам'ятністю…
