На семінарі «Розв’язання проблем фінансування малого та середнього агробізнесу», що відбувся в Одесі обговорювалася найважливіша складова українського сільгоспвиробництва.
Поточний рік аграрії називають складним. Труднощі, на думку фахівців, значною мірою полягають у гальмуванні виконання ухвалених законів.
– Ми займаємося консалтингом щодо оподаткування, бухобліку, перевірками фінансового стану та звітності підприємств, – розповідає директор консалтингової фірми «Oттен Консалтинг» Томас Оттен. – Протягом семи років наша фірма допомагає сільгоспвиробникам залучити інвестиції. Поточний рік був нелегким через світове зниження цін на сільгосппродукцію, а відома ситуація у країні призвела до падіння іноземного фінансування. Ви постійно повторюєте: «Реформи, перезавантаження…» – а українські суди не вирізняються незалежністю, що відлякує інвесторів. Вони зіштовхуються з вибірковою юридичною практикою – як то кажуть, законодавство для своїх. Західноєвропейські бізнесмени кажуть: «Нехай в Україні працюють бодай наявні закони, будемо працювати й ми».
Будь-яка розмова про реформування сільського господарства рано чи пізно впирається у питання скасування мораторію на продаж землі. Якщо ви все-таки візьметеся за розв’язання цієї проблеми, то квапитися не можна. Працювати треба поетапно, пробними кроками, починаючи з продажу державних ділянок. Максимальна прозорість процедури має бути гарантована. У разі якщо мораторій не скасують, то можна розробити систему, коли для одержання кредиту договір на тривалу оренду землі розглядається як елемент майнового права. У Німеччині сільгосппідприємства площею дві тисячі гектарів вважаються дуже великими. На думку фахівців, ідеальний розмір українського підприємства – чотири-п’ять тисяч гектарів. Питання продажу землі вирішувати треба, але це справа не завтрашнього дня. При всій неквапливості реформ, гадаю, розквіт агробізнесу настане вже 2017 року.
– Кредитування сільгоспвиробників – невід’ємна частина української економіки, – говорить завідувачка відділення «ПроКредит Банку» в Одесі Олена Кольвастр-Кулешова. – 39 відсотків нашого кредитного портфелю – це позики аграріям. Ми працюємо з клієнтами, що мають площу під зерновими від 1000 гектарів, під овочівництвом – від 600-700 гектарів. Сьогодні земельні ділянки не є заставним майном. Однак, враховуючи високу частку ризику, наш банк видає кредити під заставу сільгосптехніки. Вона, хоча й швидко втрачає свою цінність, є єдиним ліквідним майном ряду виробників.
Аналітики кажуть, що рівень кредитування для сільгоспвиробників зростає рік у рік. Фінансисти стверджують, що сільгосппідприємства можуть поліпшити своє становище, раціонально розподіляючи власний прибуток, обходячись без зовнішніх позик. Західні експерти пророкують, що при грамотному веденні справ Україна в недалекому майбутньому посяду провідне місце у світі за обсягами виробництва зернових. А про найближчі перспективи вітчизняного агропрому можна буде судити, зокрема, за показниками фінансування галузі з Держбюджету в наступному році.
