І навіть плетуть для риби… гнізда

Багато які покупці, скаржачись на дорожнечу в рибних рядах, навіть не припускають, яка це трудомістка справа – займатися відтворенням блакитних нив. І яка витратна.

Фахівці рибної галузі б’ють на сполох: у Придунав’ї аборигенних видів риби стає все менше. Проблему відтворення водних біоресурсів було розглянуто на нараді в місті рибалок Вилковому. Було відзначено, що відновлювати запаси треба як зарибленням водойм мальками, так і відродженням природніх нерестовищ. 

На одному з дунайських островів біля міста Кілія розташоване спеціалізоване рибне господарство «Одеський осетровий комплекс», яке виконало в жовтні минулого року зариблення Дунаю мальками севрюги. У вільне плавання було випущено дві тисячі мальків цієї елітної червонокнижної породи вагою від 11,6 до 28,8 грама, вирощених на підприємстві. Вартість партії – близько 60 тисяч гривень. У роботі комісії, яка зафіксувала процес відтворення, брали участь начальник Західно-Чорноморського басейнового управління рибоохорони Володимир Філіппов, директор ТОВ «Одес­ь­кий осетровий комплекс» Володимир Осипчук, депутат облради Юрій Маслов та інші фахівці. Щоправда, експерти з жалем констатують, що у мальків елітної породи, вирощених штучним способом, слабкий імунітет: як правило, у природньому сере­довищі виживає з них тільки 50%. 

Минула гаряча пора з відтворення рибних ресурсів на озерах Китай і Сасик. Рибодобувні підприємства вели роботи цілодобово, щоб укластися в погоджений графік. Так, ТОВ «Союзпівденьпром» запустило в озеро Китай 86 тисяч мальків товстолоба. А спеціалізоване рибне господарство на озері Сасик, крім 750 тисяч мальків товстолоба, ще й 450 тисяч екземплярів коропа.

Крім цього, говорить іхтіолог Вилків­сь­кого територіального відділу рибінспек­ції Наталя Чорнобривченко, для резуль­тативного нересту риби на озерах виконується комплекс меліоративних заходів. Як не дивно це звучить, рибі для нересту, як і птахам для виведення потомства, потрібні гнізда. 

Створення комфортних умов для риб­ного нересту триває. Усі роботи на бла­китних нивах контролюють представники рибоохорони, державної екологічної інспекції, райдержадміністрації.

Выпуск: 

Схожі статті