Нагальні рішення – державним і власним коштом

У районі гострою соціальною проблемою, що потребує термінового розв’язання, залишається водопостачання та покращення якості питної води. За дослідженням одеських науковців, загальна мінералізація ґрунтових вод тут нерідко в 5-10 разів вища за нормативну. У зразках, взятих із п’ятьох колодязів у самому Ширяєвому, містяться нітрати. Непридатною для пиття вода є також через загальну жорсткість.

Вчені радять відмовитися від використання ґрунтових вод.

На вирішення проблеми з водопостачанням у Малігонівому торік було витрачено 628 тисяч гривень, із яких 350 тисяч надійшли з держскарбниці. Відтепер місцеві школярі, мешканці Будинку милосердя та жителі вулиць Центральна, Молодіжна і Новоселів цілодобово й безперебійно отримують якісну питну воду.

Малігонівський сільський голова Любов Ясніцька розповіла, що водогін на Молодіжній не працював кілька десятків років. До інших споживачів питна вода потрапляла з перебоями через те, що проіржавіли башта Рожновського та дві ємності, якими колись замінили вкрадену колгоспну водонапірну вежу. 

– У наших криницях вода непридатна для споживання, тому рішенням сесії ми виділили кошти на реконструкцію водопровідної мережі, яку вже неможливо було латати. Спершу замовили проектно-кошторисну документацію, потім підшукали добросовісного підрядника, – розповіла очільниця громади. – Кваліфіковані фахівці ПП «Джафаров» встановили дві нові башти Рожновського, проклали майже півкілометра нового водогону по вулиці Молодіжній і підключили його до свердловини. Тепер жителі села вже не нарікають на погане водопостачання. Щодо якості питної води, то скажу, що вона напрочуд смачна, бо подається з глибини понад дві сотні метрів. 

Щоб водне господарство ефективно й рентабельно працювало, ми створили власне комунальне підприємство «Малігонівське», яке очолив Володимир Фюрков.   

На балансі підприємства перебуватимуть водопровідні мережі в Малігоновому та Копійковому. Нині в обов’язки працівників входить охорона майна колишнього хімічного складу, що біля станції «Затишшя». Щороку ми витрачаємо з власного бюджету 400 тисяч гривень на збереження того отруйного майна, яке нам геть не потрібне. За ці кошти ми могли б іще раніше, навіть без державної підтримки, обладнати новий водогін в усіх населених пунктах.

Ще одне село належить до сільської ради – Володимирівка. Сільський голова повідомила, що там водопроводу ніколи не було. З давніх часів селяни користуються привізною або дощовою водою. Задля цього навіть обзавелися спеціальними підземними ємностями, як це практикується в посушливих степах Бессарабії. Підвезенням води, особливо у спекотну та посушливу пору, переймається сільська рада за всебічного сприяння місцевих аграріїв.   

Сім гривень сьогодні коштує забезпечити електроенергією постачання кубометра питної води в Малігоновому. Гроші збираються безпосередньо людьми, які самі їх перераховують до РЕМу, оплачуючи лише використану електроенергію. Тепер облік спожитої води вестиме комунгосп. Задля цього власники садиб встановили лічильники. Це дасть змогу за виручені кошти при потребі ремонтувати водопровідну мережу.    

Цьогорічний бюджет сільради складає понад один мільйон 700 тисяч гривень. Гроші, як завжди, мають витратити по-господарськи. А на кошти з перевиконання бюджету планують замінити ще одну зношену водопровідну лінію. 

Переймаються проблемами водопостачання й у інших громадах району.

Новоандріївська сільська рада витратила 110 тисяч гривень власних коштів на капітальний ремонт водогону довжиною 1,1 кілометра в селі Січневе.  

Зі скарбниці Бранкованівської сільради виділено майже 20 тис. грн на реанімацію глибинного насосу та отримання різних дозволів на водокористування.

Юрій ФЕДОРОВ, 

Ширяївський район

Выпуск: 

Схожі статті