Підписанням меморандуму про співробітництво між ГО «Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні», Тарутинською райдержадміністрацією та Агро-еколого-рекреаційним кластером «Фрумушика-Нова» завершилася перша такого формату конференція, організована за ініціативи фундатора кластеру, бізнесмена, депутата Тарутинської райради Олександра Паларієва. На думку фахівців, нинішня ділова зустріч є відправною точкою у розкритті туристичного потенціалу не тільки Тарутинського району, а й в майбутньому – значної частини української Бессарабії.
МАЙСТЕР-КЛАСТЕР
«Фрумушика-Нова» – вже сьогодні як бренд відома не тільки на Одещині, а є визначним явищем всеукраїнського масштабу. А ще її нерідко називають оазисом рарного туризму. Мабуть, таке визначення є похідним від назви, оскільки в перекладі із молдовської мови, фрумушика – це файненька, гарненька.
Але ж справа не тільки в назві. «Фрумушика» – яскравий приклад того, як в глибинці можна створити цікавий Центр етнографічного, сільського туризму та сімейного відпочинку. Тут, серед голого бессарабського степу у Тарутинському районі за дванадцять років відтворено сільце, чимсь схоже на музей народної архітектури та побуту України Пирогово під Києвом. Тільки у Пирогові представлено хатини із різних регіонів України. А у «Фрумушиці– Новій» відтворено садиби багатонаціональної Бессарабії – українська, молдовська, гагаузька, болгарська, російська, домівки німецьких та єврейських колоністів, – з меблями, скринями, домотканими килимками та доріжками. Здається, у цих хатинах і дух минулих століть. Словом – музей під відкритим небом. І такого немає ніде. А чи є де подібний гранітний пам’ятник вівчарю! Його, «зростом» у майже 18 метрів, визнано найвищою у світі гранітною скульптурою і занесено до Книги рекордів Гіннеса. Тут на кожному кроці щось цікаве: зоопарк, фазанарій, «бджолиний санаторій».
Своєрідною тутешньою родзинкою можна назвати «пантеон» ленінських скульптур – у повний зріст та погрудь. Найбільший із пам’ятників Леніну саме той, що багато десятиліть стояв на Куликовому полі в Одесі. Щоправда, на території цього «Парку радянського періоду» є пам’ятники і іншим діячам минулої епохи. Виглядає це пам’ятниково-скульптурне зібрання досить кумедно, особливо ж коли на галявину заходить гурт баранів та овець. Одразу ж пригадується жартівливий віршик: «Своїх баранів, ти, чабан, у комунізм веди».
Справжніх баранів та овець у господарстві Агро-еколого-рекреаційного кластера «Фрумушика-Нова» ще більше! Його загальний гурт становить шість тисяч голів – такого чисельного у одному господарстві в Європі немає. І немає на континенті такого великого доїльного цеху, обладнаного імпортною автоматикою. В агрогосподарстві виробляють тушковану баранину, такого теж ніде немає.
Винний погріб – неабиякий туристичний об’єкт, який охоче відвідують гості. Тут вони мають можливість скуштувати найвишуканіші вина. Серед них – брендове вино «Фрумушики», яке називається «Цитрон».
А туристів до «Фрумушики-Нової» приїздить чимало – десь до шести тисяч чоловік на рік, а сезон триває з квітня по листопад. До їх послуг гостьові будиночки сімейного типу, обладнані всім необхідним для відпочинку. Є дім мисливця, дім любителів риболовлі та багато чого іншого.
Все це – втілення в життя творчих задумів непересічної людини, одеського бізнесмена Олександра Андрійовича Паларієва, котрий прагне через свої проекти зберегти для нинішнього та прийдешніх поколінь народні традиції та культуру рідного краю, економічно та соціально розвивати регіон. Наразі Олександр Андрійович працює над так званим лавандовим проектом. Хоче вирощувати на значних ділянках цю культуру задля виробництва лавандового масла та поширення агрокультури лаванди в цілому на півдні регіону в якості альтернативи традиційним. Такий напрямок стає актуальним, враховуючи зміну клімату.
Отже, «Фрумушика-Нова» є яскравим прикладом кластеру у класичному розумінні цього терміну. Адже кластер по суті має охоплювати такі взаємопов’язані напрямки, як економіка, виробництво і переробка аграрної продукції, сільський туризм у поєднанні з музейно-етнографічною складовою. І екологічною також. В рамках екологічної складової господар « Фрумушики– Нової» має на меті розвивати органічне виробництво та популяризувати цю ідею. Наприклад, зерна без застосування добрив та хімікатів. Звичайно, це певним чином відобразиться на врожайності у бік її зменшення. Але коштувати така продукція на ринку буде дорожче. Головне ж – органічне виробництво покращить довкілля та сприятиме поширенню натуральних, якісних продуктів харчування.
ПІД «ЛЕЖАЧИЙ» КАМІНЬ КАБЕРНЕ НЕ ТЕЧЕ
Якщо хочете, то ось так можна образно передати висновок, до якого дійшли учасники вищезгаданої ділової зустрічі в райцентрі Тарутине (серед них були голови місцевих сільрад, депутати, підприємці, інші зацікавлені учасники).
У нинішній нелегкий з точки зору української економіки час, у період безробіття люди самі собі можуть дати раду, долучившись до справи сільського туризму.
– Потрібно виходити з того, чим багатий край, яка його особливість, – говорить Олександр Паларієв, – якщо, скажімо, в Узбекистані неможливо собі уявити життя без чайхани, так само у Бессарабії без вина. У кожного дбайливого господаря є у погребі добре вино. І воно може стати «сценаристом та режисером» туристичної програми. А ще бринза, мамалига та інші місцеві делікатеси. Усе це бессарабські господарі за певної організації можуть запропонувати туристам, додавши до цього послуги із проживання та інші. Тобто будь-яке бессарабське село, де є троє чи п’ятеро ініціативних людей, господарів, за певних умов може стати самодостатнім туристичним осередком.
Такої ж думки і партнер О. Паларієва, заступник керівника кластера «Бойківські газди» у Сколівському районі на Львівщині Тетяна Дем’ян, котра завітала на Одещину, аби поділитись досвідом:
– Переконана, що українська Бессарабія – край, де успішно можна розвивати зелений туризм. Колись ми теж починали справу з чистого аркуша, і зовсім не вважали Львівщину цікавим для туристів краєм. Вдома все нам здавалось буденно-звичайним. Це була хибна думка. Кожна місцевість, навіть якщо це периферія, може стати особливою та цікавою для туристів. Образно кажучи, гидке каченя перетворюється на лебедя. Треба бажання, аби це особливе запропонувати та зуміти подати як послугу.
СПРАВА СПІЛЬНА, ВИГОДА ОБОПІЛЬНА
Розвиток зеленого туризму сприятиме і надходженню додаткових коштів до бюджетів громад, котрі нині дуже потрібні для вирішення соціальних питань, благоустрою населених пунктів.
Як зазначив на діловій зустрічі Олександр Паларієв, завдання на найближчу перспективу полягає в тому, аби створити у Тарутинському районі якомога більше територіальних туристичних осередків. Вони в подальшому стали б учасниками кластеру «Фрумушика-Нова». Для чого це потрібно? У Тарутинському районі традиційно проводяться фестивалі вина, бессарабської національної кухні. Як правило, бажаючих взяти в них участь більше, аніж можна розмістити гостей. На сьогодні, наприклад, «Фрумушика-Нова» виконати заявку на обслуговування одразу п’яти сотень гостей не може. А створення нових туристичних осередків дозволило б прийняти та обслуговувати і значно більшу кількість гостей Тарутинщини. В подальшому можна об’єднати у спільному великому проекті Тарутинський, Арцизький, Саратський та інші сусідні райони краю. Це би дозволило братися (звичайно, за підтримки з боку держави, залучаючи європейські грантові кошти) за вирішення регіональних інфраструктурних завдань. Таких, наприклад, як впорядкування та будівництво доріг. До речі, бізнесмен Паларієв говорить про необхідність будівництва гілки від траси Одеса – Рені у Тарутинський район через Маяки та Старокозаче. Цей шлях Одеса – Старокозаче – Фараонівка – Тарутине дозволить скоротити відстань від обласного центру до райцентру мінімум на п’ятдесят кілометрів.
ІНІЦІАТИВА – ПРИВАТНА, ПІДТРИМКА – ДЕРЖАВНА
У тому, аби зелений туризм успішно розвивався, є зацікавленість і на обласному, і на районному рівнях влади.
– Тарутинський степ – унікальний. Планується реалізувати проект створення національного парку всеукраїнського значення, – говорить голова Тарутинської райдержадміністрації Іван Кюссе, – останнім часом держава через прийняття відповідних законів створює сприятливі умови для розвитку приватного виноробства. У нас традиційно проводяться фестивалі вина та фестивалі національних культур, ярмарки. Отже, є всі умови, аби перетворити наш край у Мекку зеленого туризму України. Тим паче, що вже маємо флагман – агро-еколого-рекреаційний кластер національного рівня «Фрумушика-Нова». Проект, зреалізований Олександром Андрійовичем Паларієвим заслуговує найвищої оцінки. Він є наріжним каменем туристичного, соціально-економічного розвитку краю.
Розвиток зеленого туризму є одним із найважливіших пріоритетів Одеської облдержадміністрації. 8 лютого нинішнього року за підписом губернатора Максима Степанова видано розпорядження «Деякі питання реалізації проекту «Агро-еколого-рекреаційний кластер «Фрумушика-Нова» в Тарутинському районі Одеської області». Відповідно до нього, для забезпечення реалізації державної політики сталого розвитку сільських територій, підвищення їх конкурентоспроможності та диверсифікації економіки вирішено визначити Тарутинський район пілотною територією на три роки щодо реалізації проекту кластеру «Фрумушика-Нова». Затверджено план заходів. Спільними зусиллями облдержадміністрації, райдержадміністрації, інших органів влади із залученням недержавних організацій планується реалізувати нову модель розвитку територій, яка передбачає також активне залучення громад, їх активу та мешканців, у т.ч. розвиток нового, наприклад, створення сільських гостинних садиб.
Окрім органів державної влади, проектами у цій галузі буде опікуватись ГО «Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні». Її голова правління Володимир Васильєв каже:
– Побут, культура, традиції, флора та фауна плюс підприємницька ініціатива – це той ресурс, який повинен бути використаний задля розвитку краю якнайповніше. І в цьому ми готові допомогти одеситам і в організаційному плані, і в юридичному. Спілка допоможе знайти своє місце на ринку туристичних послуг та закріпитись на ньому. Якість, гарантія і безпека є ключовими у туристичній діяльності категоріями за стандартами Євросоюзу, і до цього слід прагнути. Маємо хороші перспективи. Верховна Рада України вже прийняла в першому читанні законопроект про те, що власник особистого селянського господарства може в межах десяти кімнат надавати туристичні послуги, в тому числі харчувати гостей. До нього вже є доповнення про те, щоби доходи від діяльності отакого селянського господарства не оподатковувались.
Чільну роль у становленні та успішному розвитку осередків зеленого туризму відіграє Одеська асоціація туроператорів і агентств. Адже мало створити туристичну садибу, треба аби про неї дізнались туроператори, котрі розробляють тури по Одещині. Потрібна популяризація місць відпочинку та послуг. Асоціація працює за всіма важливими напрямками, особливо ж у сфері розширення туристичних маршрутів. Тож без тісного співробітництва між новими туристичними осередками та Одеською асоціацією туроператорів і агентств, котру очолює Олександр Грабовський, не обійтись. Олександр Леонтійович поділився з учасниками корисними порадами з питань організації справи, наголосивши, що якісні послуги є альфою та омегою успіху в туристичній сфері.
– Ми вже через місяць готові привезти до вас туристів, але попередньо маємо визначити можливості та готовність у наданні послуг, – зазначив Олександр Грабовський, – берімось до справи, не відкладаймо діло в довгий ящик.
Судячи з того, як зацікавлено слухали тарутинці спікерів та скільки було запитань, можна сподіватись, що буде на Одещині сільський туризм успішним та крокуватиме впевнено і швидко. У багатьох фахівців є підстави так думати.
