Здалеку чується гуркіт барабанів, пізніше до них приєднуються звуки духових інструментів та радісні крики. Під весь цей лемент з’являються яскраві стяги, а трохи згодом можна розгледіти обличчя людей, які йдуть під ними. Похмуро ступають старезні діди із сивими бородами. Жваві молодиці у вишиванках пританцьовують та виспівують українських пісень. Поперед них поважно крокують молодий з молодою, вбрані в традиційне весільне вбрання. Різнобарвна людська юрба в колоритному одязі рухається вперед, і тобі здається, що ти якимось чином перенісся на кілька століть проти часу. Цю ілюзію трохи руйнують глядачі зі смартфонами та фотоапаратами, які активно фіксують це дійство. Та й самі учасники урочистої ходи, звісно, не були ніякими прибульцями з минулого. Вони просто згадували традиції своїх предків під час етнографічного фестивалю «Кодима-фест», який відбувся в селі Івашків на півночі Одещини.
Фестиваль трійцю любить
Захід проходив з 26 до 27 травня, вже втретє об’єднавши тисячі любителів народних традицій. Урочистості, що символічно, припали на Трійцю, проте це від самого початку стало своєрідною візитівкою фестивалю (всі минулі гуляння теж збігалися у часі з цим церковним святом). Річ тут, можливо, у наявності додаткового вихідного. А може просто саме в такі дні більшість приїжджих згадує своє дитинство, поїздки до сільських родичів, відпочинок на природі. Пізня весна, яка переходить в літо, людський веселий гамір довкола. Проте якщо втомишся від нього, то недалеко можна знайти чимало спокійних місцинок, де можна побути на лоні природи. І нехай в Івашкові є перебої з мобільним зв’язком, важко доєднатися до Інтернету. Проте для великої кількості людей, які приїхали відпочити від кам’яних джунглів, це буде радше плюс, ніж мінус. Принаймні, тут точно ніхто не докучатиме терміновими дзвінками у вихідний день.
- Ми повинні святкувати, бо ви добре працюєте, знаєте свою справу і маєте право на відпочинок, - звернувся до жителів та гостей Івашкова перший заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Олександр Терещук. – Цей фестиваль вивів Кодимщину з тіні, показав її туристичний потенціал. Тут можна познайомитися з багатим українським фольклором, нашими традиціями. Тисячі людей щорічно приїжджають сюди, щоб поспілкуватися та гарно провести час.
«Кодима-фест» відносно молода акція і не дуже відома у всеукраїнському масштабі. Проте фестиваль цей щорічно продовжує привертати увагу прихильників зеленого туризму. За словами місцевих жителів, цьогоріч у перший день фестивалю людей було менше, ніж зазвичай. Проте й тих, що приїхали, вистачило, щоб зайняти поле на два гектари. Інфраструктура села Івашків сьогодні є одним з найбюджетніших варіантів для того, хто хоче більше довідатися про Одещину. Так, ночівля в будиночку з усіма зручностями вартуватиме 120 гривень. Бажаючі зекономити більше, або відчути себе українським мандрівником з минулого, можуть скористатися ночівлею в сіні за 50 гривень. Також можна приїхати зі своєю палаткою, встановлення якої нічого не вартуватиме. А різноманітні страви народної кухні з усіх районів області легко втамують голод за помірну ціну.
Межі розширюються
Традиційно туристичними в нас вважаються райони Одещини, розташовані на Чорноморському узбережжі. Тому тривалий час ніхто й не думав розвивати північні райони області в подібному напрямку. Проте приклад Кодими показує – перспективи є. Якщо провести вдалу інформаційну компанію, збудувати дороги і забезпечити людям необхідні умови – вони поїдуть. Після завершення капітального ремонту траси Балта-Кодима збільшилась кількість туристів з інших міст та районів області. Ті ж люди, які подорожують з інших регіонів, ще мають можливість «насолодитися» унікальним бездоріжжям, проте навіть проблеми з автошляхами не зупинили тих же мешканців Хмельниччини від участі в фестивалі.
- Ми беремо участь в «Кодима-фест» вперше, однак раніше чули гарні відгуки про цей захід, - каже керівник фольклорного гурту «Щедрик» (м. Славута) Тетяна Маліновська. – Знайшли необхідну інформацію в «Фейсбуці», зв’язалися з організаторами, вони нас запросили, і ми - тут. Дорога була дуже важкою, проте нам компенсували проїзд, забезпечили проживанням та харчуванням. Це стало для нас приємним сюрпризом, бо від початку ми планували добиратися власним коштом.
Виступи етноколективів, виставки народних промислів. Кожен поціновувач традицій міг знайти щось своє. Та не буде перебільшенням сказати, що з усього національного на фестивалі відпочиваючих більш за все привабила кухня. Дешево, смачно і повністю з натуральних компонентів. Так порція каші ляпи (одного з делікатесів Кодимщини) обходиться в двадцять гривень . А наїстися нею можна, як мінімум на півдня. Кожне село-учасник фестивалю пригощало чимось особливим на спеціально відведеній локації. Так жителі Шершенців смажили хрустики, Крути пропонували свіжу коров’ячу бринзу, Петрівка пригощала млинцями з малиною та згущеним молоком… Загалом таких етнохатинок було вісім, всі вони мали свій окремий дизайн. Кожне село, крім страв української кухні, підготувало свою концертну програму. Проте ніяких попередніх репетицій селяни не проводили: вони просто виконували ті пісні, які зазвичай співають під час святкових застіль.
Свято для людей
Туристичний бізнес річ досить специфічна, яка вимагає врахування багатьох факторів. Мало розробити цікавий маршрут для мандрівників, мало поширити про нього інформацію. Треба, щоб самі корінні жителі були готові до прийому туристів. Адже велика кількість приїжджих створює сильне навантаження на інфраструктуру населених пунктів. Будь-який масовий захід по собі лишає велику кількість сміття, що може створювати значні проблеми для місцевих. Проте для мешканців Кодимщини, здається, ці проблеми не дуже критичні.
- Навіть якщо хтось десь і насмітить, то це не страшно: все ж швидко прибирається, - вважає жителька Кодими Соня Емірханова. - Особисто я за всі роки фестивалю не пам’ятаю нічого такого, після чого б хотілося сказати: «Та навіщо нам це все, нехай туристи їдуть кудись ще». Я дуже вдячна всім, хто організував для нас це свято. В такий важкий час людям треба веселитися, збиратися разом. Раніше цьому сприяли травневі свята, але зараз ця традиція потроху відмирає. Тому добре, що з’являються інші можливості для об’єднання людей.
В плані самоорганізації населення «Кодима-фест», напевно, вирізняється в кращий бік. Його родзинкою є не якісна стилізація під минуле, не запрошені зірки естради, а звичайні люди. Ті селяни, які не забувають свої традиції, які є патріотами своєї маленької батьківщини, які можуть годинами розповідати про свої села та визначні пам’ятки рідних місць. Вони ретельно готуються до гулянь, продумують святкове меню і, здається, готові приїжджати до Івашкова з року в рік, показуючи свої таланти в кулінарії, танцях, співах. Складається враження, що всі ці люди перетворюються на єдину велику сім’ю, яка вперше за довгий час зібралася разом. А враховуючи, що більшість селян є постійними учасниками фестивалю з першого року його заснування, то мої асоціації навряд чи є хибними.
Фото авторки та Ірини Вишневської
