Понад тридцять років життя присвятив роботі в Одеському театрі опери та балету відомий диригент, народний артист УРСР Йосип В'ячеславович Прибик.
Чеські музиканти зіграли в минулому помітну позитивну роль в розвитку нашої музичної культури. Досить назвати колег Й. Прибика – Едуарда Францевича Направника і В'ячеслава Івановича Сука, які тривалий час стояли за пультами петербурзького Маріїнського та московського Большого театрів.
Й.В. Прибик, який народився рівно сто п'ятдесят років тому, закінчив у Празі органну школу і консерваторію. Професійна діяльність його пов’язана з Росією. Обдарований майстер обіймав посаду директора музичного товариства в Смоленську, працював оперним диригентом у Москві й Тифлісі, у Києві, Львові та Харкові.
У вересні 1893 року, за рекомендацією П.І. Чайковського, Прибик приїхав до Одеси й незабаром був затверджений – за конкурсом – головним диригентом Міського театру.
Під його музичним керівництвом вперше ставилися «Іван Сусанін» та «Руслан і Людмила» М. Глинки, «Садко», «Казка про царя Салтана» і «Снігуронька» М. Римського-Корсакова, низка опер Чайковського. З ім'ям Прибика був пов'язаний зрослий, прискорений ритм музичного життя міста у всіх його найрізноманітніших проявах.
Маестро були властиві строгий смак і висока вимогливість. У диригентській практиці він ретельно дотримувався всіх авторських ремарок, що містяться в партитурах, підняв на новий помітніший щабель виконавську майстерність театрального оркестру.
Й. Прибик займався також і викладанням, сам складав невеликі одноактні оперні твори на сюжети А. Чехова.
На жаль, життя маестро в музичному мистецтві було недостатньо вивченим... Лише нещодавно в Одеському видавництві «Астропринт» вийшла містка праця під назвою «Диригент Й.В. Прибик та Одеський оперний театр», що й заповнила згадану прогалину.
Автор добротного, барвисто оформленого видання – Семен Михайлович Коган – добре відомий у музичному світі Одеси. Протягом багатьох десятиліть він працює скрипалем у театрі опери та балету. Свого часу закінчив консерваторію імені А. Нежданової та історичний факультет університету імені І.І. Мечникова.
Відомості, зібрані автором книги буквально по зернинці, об'єдналися в красномовну масштабну оповідь, що приваблює, насамперед, широкою інформативністю й доказовістю. Подано унікальні фотознімки (багато які публікуються вперше), наводяться уривки зі спогадів про Й.В. Прибика, особисто отримані автором у процесі його роботи від диригентів М. Покровського, І. Зака, М. Павермана, Т. Коломійцевої, Н. Гольдмана, композиторів К. Данькевича й О. Чишко, співака К. Лаптєва, багатьох інших.
Книга С. Когана – цінний внесок у музичну сторінку Одеси. Він виявився також і дуже своєчасним, тому що сьогодні Одеський оперний театр – через часті кадрові зміни в керівництві та з причини тривалої реставрації – значно знизив своє славетне у минулому реноме…
Нагадати про нього корисно.
