І знову Оксана Захарова – професорка Московського університету, авторка недавно випущеної книжки про світлійшого князя М.С. Воронцова, – відвідала Одесу. Цього разу вона запрезентувала свою нову роботу – “Граф С.Р. Воронцов – посол Российской империи”. Обидві книжки вийшли в Криму (видавництво “Бизнес-Информ”, Сімферополь), але Оксана Юріївна завважила за потрібне особисто представити їх в Одесі. Її прес-конференції дивні за формою – це і презентації, й лекції, і дискусії, і просто зустрічі читачів із авторкою книжок, про героїв яких можна розповідати без кінця. Читачів, не потенційних, бо кожен із присутніх журналістів одержав книжки про С.Р. і М.С. Воронцових у подарунок. Щедрий дарунок, – за що Оксані Юріївні безмежна подяка.
Саме ж написання книжки про Семена Романовича Воронцова не випадкове. Звичайно, якби навіть він був тільки батьком Михайла Семеновича, вже б удостоївся пильної уваги. Але представник славетного дворянського роду увійшов в історію як військовий і державний діяч, дипломат, внесок якого в розвиток російсько-англійських відносин на межі XVIII-XIX століть важко переоцінити. С.Р. Воронцов користувався повагою видатних людей свого часу. Після виходу у відставку Семен Романович зайнявся благодійністю. Зокрема, організував збирання коштів, і сам зробив перший внесок 500 фунтів стерлінгів на облаштування богадільні. Тепер лондонська вулиця, де вона розташована, називається Woronzow road.
Для одеситів становить окремий інтерес такий факт. Коли М.С. Воронцов став губернатором Новоросійського краю та намісником Бессарабської області, його офіційну резиденцію планувалося зробити в Херсоні. Саме Семен Романович відмовляє сина, запропонувавши замість Херсона Одесу.
Оксана Юріївна Захарова була запрошена як офіційна гостя на церемонію перепоховання М.С. і Є.К. Воронцових, що відбулася 10 листопада. За її словами, сам факт перепоховання, урочиста церемонія, що пройшла з дотриманням церковного, військового та світського ритуалів, викликали великий резонанс за межами Одеси. “Воронцовська осінь” виявилася гідною й книжки самої О.Ю. Захарової.
А далі? Справа честі Одеси – відреставрувати Воронцовський палац. Перші кроки в цьому напрямі вже робляться. Коли ж – рано чи пізно – реставрацію буде завершено, повернути його дітям? Чи... З усіх варіантів найменш вдалим видається використання палацу як резиденції для прийому високих гостей. Не тільки через “контраналогію” більшовики віддали дітям, а демократи, по суті, заберуть собі. У палаці М.С. Воронцова, архітектурній та історичній пам’ятці першої третини ХІХ століття, мусить бути “Музей старої Одеси” (ідея давно витає в повітрі!). Нічого кращого за це нам не вигадати. Музей, у якому провадилися б концерти, лекції, вечори, конференції та інші культурні акції. А в залах його оживала б стара Одеса.
