Свято музики подарували вихованцям Болградської дитячої музичної школи, їхнім наставникам і батькам студентки Одеського училища мистецтв і культури ім. К. Данькевича, сестри Ірина й Марія Серотюк. Вони приїхали на запрошення директора Болградської ДМШ Валентини Михайлівни Нєнкової.
Шанувальникам і цінителям баянної музики прізвище Серотюк широко відоме, причому не тільки в Україні, але й у країнах близького й далекого зарубіжжя. Багатьом же болградцям вперше трапилася нагода зустрітися із талантом сестер. І можна із упевненістю сказати: відтепер в Ірини та Марії коло шанувальників стало ще ширшим.
…Традиційний уклін глядачам, обмін поглядом, і зала миттєво наповнюється живим, експресивним звучанням «Українського танцю» вітчизняного композитора А. Штугаренка. Його змінює чуттєве «Танго» А. Пьяццоллае. Інструменти немов оживають в руках обдарованих виконавиць, натурально передаючи велич і красу карпатських гір, нічний дозор у морі, «перебудовні» черги за дефіцитом... І ось із зали вже чується перший захоплений вигук: «Браво!».
Ірина й Марія Серотюк народилися в Чернівецькій області в сім’ї баяністів. Батько Петро Серотюк й сьогодні викладає в сільській музичній школі, при цьому він відомий своїми методичними наробітками, якими займається ось вже 40 років. За редакцією П. Серотюка виходять збірники творів для гри на баяні. Обласне управління культури неодноразово запрошувало музиканта до Одеси, де він давав майстер-класи.
За визнанням Ірини, саме завдяки своєму батькові вони із сестрою досягли своїх висот. Цей шлях почався із семи років. Щодня – ранній підйом, зарядка й півторагодинне заняття музикою. Потім дівчатка вирушали до школи. Після повернення – знову заняття, 3-4 години.
Коли Ірині виповнилося 8 років, батько почав готувати її до першого в житті серйозного іспиту. І через рік Міжнародний конкурс, який проходив в Італії, приніс дев'ятирічній Іринці Серотюк перше місце. Разом з першими лаврами дівчинка заробила якісний дорогий інструмент від відомої італійської фірми, що виготовляє музичні інструменти. У 12 років, коли Іра знову стала переможницею чергового Міжнародного конкурсу баяністів, цей же італійський виробник баянів підніс їй ще один інструмент.
На цей час Іра й Марія є студентками Одеського училища, де займаються під керівництвом професора В. Мурзи. Саме в нього дівчата перейняли характер виконання, жвавість і артистичність. А постійним консультантом сестер Серотюк, крім батька й викладача, є народний артист України, професор В. Бесфамільнов. Свою лепту в успіх вносить і мати баяністок: щоб підтримати доньок у фінансовому плані, вона була змушена виїхати на заробітки до Росії. Але всі зусилля не даремні. На сьогодні Ірина Серотюк – лауреат тринадцяти Міжнародних конкурсів. 1999 рік, Італія – І премія. 2001 рік, Німеччина – І премія. Намагається не відставати від старшої сестри й Марія – лауреат Міжнародних конкурсів у Кривому Розі, Хелмі (Польща), Клінгенталі (Німеччина). Високих успіхів досягли сестри, почавши спільно брати участь у конкурсах ансамблів баяністів та акордеоністів. Дует сестер Серотюк – переможець конкурсу ансамблів у м. Запоріжжя (2002 р. – І премія), Міжнародних конкурсів у Лімбажі (Латвія, 2003 р. – І премія), у Ржеві (Росія, 2003 р. – ІІІ премія). Є впевненість, що це не останні «трофеї» талановитих сестер.
…Півторагодинний концерт у Болграді пролетів як одна мить. Публіка аплодує стоячи. Очі дітей і дорослих сповнені захвату. Ще годину після концерту сестри спілкуються з викладачами, фотографуються й роздають автографи. Я спостерігаю за тим, що відбувається, і виникає почуття жалю з приводу того, що подібні концерти у нашому місті – несправедлива рідкість. Культурне дозвілля мешканців у провінції, на жаль, зводиться переважно до відвідування розважальних закладів і концертів у дні національних та державних свят. Високе мистецтво залишається недосяжним, хоча воно таке необхідне людям різного віку та різних поколінь. Тому що мистецтво очищає й допомагає знайти відповіді на багато хвилюючих питань.
