(Закінчення. Початок на 1-й стор.)
За такої ситуації, звісно, важко знайти алгоритм для вирішення складного завдання відродження промисловості. А шукати його треба, в цьому головна мета засідання колегії, наголосив губернатор. Тому він не погодився з підготовленим раніше проектом ухвали, а запропонував створити комісії з фахівців і вивчити стан справ на окремих промислових підприємствах і на транспорті, щоб дійти конкретної розв’язки проблем.
Додамо, що такий підхід не особливо сподобався деяким учасникам засідання. Вони вже звикли приходити на колегію без підготовки до звіту, збавити час за читанням паперів, поговорити по мобільнику, а то й здрімнути. За що й одержали строге зауваження з президії.
– Наступного разу, – наголосив губернатор, – за такі речі нікому поблажки не буде.
Тож треба робити висновки тим, хто покликаний забезпечувати виконання плану соціально-економічного розвитку області на конкретній ділянці, на конкретному напрямі.
Хто фальшивить у бюджетному оркестрі?
Питання виконання прибуткової частини як місцевих, так і державного бюджетів перебувають під постійним контролем, наголосила у своєму виступі начальниця Головного фінансового управління облдержадміністрації О.Д. Бессарабова. І це не чергова заява. Здійснюється щоденний моніторинг надходження коштів до бюджету з усіх джерел, це питання щотижня обговорюється на апаратних нарадах. Але найголовніше – створено координаційну раду із забезпечення надходжень до місцевих бюджетів, до їхнього складу разом із представниками Державної податкової адміністрації в Одеській області, митниці та фінансових органів увійшли й працівники силових і юридичних структур. До цієї роботи залучено також представників фінансового управління й організаційного відділу апарату облдержадміністрації. І все це позитивно позначилося на роботі. За результатами першого півріччя 2006 року було забезпечено виконання планових показників за доходами місцевих і державного бюджетів.
Це положення й у довідці, і в звіті підкріплювалося багатьма десятками цифр і вражаючими відсотками.
План доходів, затверджений місцевими радами на січень – червень, виконано на 105,1 відсотка. За цим показником – додаткові 44,6 млн гривень, або майже удвічі більше, ніж було за відповідний період торік. Це створювалося зусиллями всіх місцевих бюджетів, крім міст Котовська, Теплодара й Татарбунарського району.
Зростають надходження до прибуткової частини місцевих бюджетів, що враховуються при формуванні міжбюджетних трансфертів. Але й тут, у злагодженому оркестрі, чотири інструменти не встигають за запропонованим темпом. Це міста Ізмаїл, Теплодар, Кілійський і Ренійський райони. Загалом чотири, а в першому кварталі було 16. А краще, якби все було по нулях. Тим більше, коли є виконання на 90 відсотків, потрібен щоденний моніторинг і пошук того самого алгоритму для вирішення в принципі і остаточно.
І ще дві цифри: обласний бюджет за результатами півріччя виконано на 106,5 відсотка, а державний – на 108,6 відсотка. Тут теж зусилля районів далеко не однакові.
Як завжди, багато суперечок викликає видаткова частина бюджету. Тут теж усе давно обраховано й затверджено. Але завжди хочеться більше, попри всі обмеження. Деякі органи місцевого самоврядування призначають зарплату працівникам райради за максимумом. Врешті витрати на їх утримання вже за півріччя склали 57 відсотків. А Білгород-Дністровська міськрада майже витратила весь річний ліміт. Цим “бавляться” й деякі сільські ради, зокрема в Ренійському районі.
Турбує й той факт, що з державного бюджету не отримано субвенції на суму 35 млн гривень, що негативно позначається на розв’язанні багатьох насущних проблем. Зокрема, на соціально-економічний розвиток районів, виконання заходів щодо запобігання аваріям і техногенним катастрофам, на капітальний ремонт сільських шкіл, на ремонт і реконструкцію центральних систем водопостачання і водовідведення недоотримано 4,6 млн гривень. А на будування газопроводів – відводів і газифікацію населених пунктів, передусім сільських, – ще 4,5 млн гривень.
Цей прикрий список можна вести далі й далі. Що діяти в цій ситуації? Посилатися на некмітливі міністерства й чекати? Чи все-таки щось чинити? Але, виявляється, й дії можуть бути різними. Часто тиснуть на емоції, намагаються розчулити розподільників коштів. Так принаймні й робили деякі голови райдержадміністрацій, виходячи на трибуну. Але коли справа доходила до суті, до подробиць, то з’ясовувалося, що вони просто не знають конкретної ситуації. Так, голова Роздільнянської райдержадміністрації Надир Мамедов щиро зізнався, що ситуації за виконанням бюджету району він не знає, а вийшов на трибуну, щоб просити допомоги.
Проект ухвали й за другим питанням не був схвалений губернатором. Потрібна конкретика, потрібні висновки спеціальних комісій за тією чи іншою позицією. Облдержадміністрація, її голова не відмовляються допомагати у вирішенні будь-якого питання. Але потрібні глибоке вивчення ситуації, конкретні аргументовані пропозиції. Тоді сам губернатор долучиться до справи, порушить питання про зміну призначення частини субвенцій із держбюджету. Таке рішення виникло у зв’язку з тим, що в деяких районах почали самостійно використовувати кошти на купівлю комп’ютерів, з іншою метою. Така самочинність може скінчитися великими неприємностями. Але ж можна все зробити, не виступаючи за межі правового поля.
...На засіданні колегії була присутня велика група журналістів. І губернатор викроїв зі свого щільного графіку одну годину на проведення прес-конференції.
Цього разу запитань про взаємини облдержадміністрації й обласної ради не було. Журналісти самі переконалися, що на засіданні колегії два нові керівники області сиділи поруч, часто про щось радилися. Під час обговорення питань брали активну участь голова облради Микола Скорик, багато голів постійних комісій облради. І це є ще один, можливо, найголовніший урок, що його взяли для себе всі учасники засідання колегії.
