Священнослужителі в депутатському корпусі завжди привертають особливу увагу. Їхні слова вагомі, а пропозиції та вчинки далекі від мирської суєти. Та й щире клопотання про благо виборців далеке від кон’юнктурних міркувань багатьох політиків.
Скажімо так, їх турбують проблеми не поточні, а дуже важливі й для людей, і для того населеного пункту, в якому ці люди мешкають.
Про те, що життєво важливо сьогодні для Одеси й одеситів, нашій газеті розповідає депутатка Одеської міськради, настоятелька Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря ігуменя СЕРАФИМА.
– Я вважаю, що дуже важливо зробити все можливе для залучення до Одеси інвестицій. Адже Одеса – європейське місто, тут розвивається наука, культура, промисловість. Не можна не бачити, що настала політична стабільність, що й мусить зацікавити інвесторів.
Одеса завжди була містом привабливим для дуже великої кількості людей – діячів культури, науки, мистецтва, підприємців. Згадаймо історію: великі італійські оперні співаки під час гастролей по Російській імперії обирали для виступів такі міста, як Санкт-Петербург, Москва й Одеса. В Одесі й гонорари були вищі, й публіка дуже вибаглива, але водночас вдячна.
Одеса мусить бути центром залучення провідних технічних, гуманітарних, соціальних проектів. Сподіваюся й вірю, що нова міська влада зможе зробити наш регіон інвестиційно привабливим.
У контексті цього хочу сказати й про проблему, яка мене дуже турбує: складнощі між містом і портом. Це, мені здається, не дуже сприяє поліпшенню інвестиційного клімату.
Нещодавно прочитала виступ начальника управління архітектури міста. Мене вразила його пропозиція перенести Одеський порт до Іллічівська, залишивши Одесі тільки причали для пасажирських лайнерів.
Скажемо щиро: іллічівці зараз багато чим живуть ліпше за одеситів. У цьому місті надійні комунікації, чисті вулиці, досить нові будинки, на відміну від одеських, що руйнуються та старіють, сучасна інфраструктура. Звісно, за королівський подарунок – порт, що дає чималі надходження до скарбниці, там будуть тільки вдячні.
Нехай, перенесемо порт до Іллічівська. Куди піде величезна кількість людей, що працюють на цьому підприємстві, на що житимуть їхні родини? Торгуватимуть на “сьомому кілометрі” та на Привозі? Що робитимуть тисячі ветеранів, яким постійно допомагає порт? Ця ситуація загрожує серйозними соціальними й економічними наслідками.
В такій ситуації потрібне державне мислення, а не вузький підхід. Тому дуже хотілося б, щоб у взаєминах місто – порт було знайдено компроміс, вигідний для держави та її громадян – мешканців Одеси, працівників порту.
Якщо ж говорити про власну депутатську діяльність... Я черниця, несу депутатський послух із благословіння нашого владики, митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела. Вважаю це дуже відповідальним послухом. Ми відповідальні за своїх виборців, за тих, хто виказав нам довіру.
Найбільшу користь їм я можу принести аж ніяк не на ниві підприємництва чи роботи УЖКГ, де я не є професіоналка. А от працюючи в комісії з духовності та культури, де я заступниця голови, сподіваюся, користь принести зможу. Зараз, готуючись до сесії, ми регулярно збираємося, розглядаємо багато животрепетних питань, намагаємося розібратися з бюджетним фінансуванням культури. Попереду налагоджування зв’язків із громадськими організаціями, опрацювання лінії поводження, яка дасть змогу працювати найефективніше – з Божою поміччю.
