В Україні вже стало традицією підбивати підсумки діяльності урядів за перші сто днів. Це своєрідний тест на професійну підготовленість членів уряду, їхню командну організованість, вміння примножувати позитивні починання попередників й усувати допущені ними недоліки, а також здатність поменше допускати власних прорахунків.
Така оцінка особливо важлива при зміні систем влади, частій зміні урядів, переважного складу команди членів уряду. Саме так сталося після Помаранчевої революції, коли змінився не лише склад уряду, але й вертикаль керівників органів виконавчої влади (близько 20 тис. чол.). У такому контексті 100 днів – це не просто оцінка дієздатності урядової команди, а й ефективності всієї організації влади, її придатність перебувати за державним кермом і відповідність менеджерів обійманим посадам.
Нещодавно виповнилося 100 днів діяльності нової урядової команди – Прем'єр-міністра України В.Ф. Януковича. У зв'язку із цим з'явилася можливість зробити більш різнобічні порівняння. Найцікавіші з них: 1) два уряди Януковича і два уряди Ющенка – хто більш успішний?;
2) управлінський підхід і ефективність менеджменту команди помаранчевих і синьо-блакитних – на чию користь.
1. ДИНАМІКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
Уряд Януковича – 2003 р. продемонстрував найкращі показники зростання ВВП – 7-8% (рис.).
За час діяльності уряду Тимошенко темпи приросту ВВП пішли на спад (до 5%), що поглибився при уряді Єханурова (до 2,2%).
Антикризовий уряд Януковича – 2006 р. більш ніж удвічі збільшив темпи приросту ВВП, що досягли вже 6%.
На прикладі динаміки ВВП добре помітні спад темпів приросту при помаранчевих урядах, втрата позицій економічного зростання, закладених урядом Януковича у 2003-2004 рр. Разом з тим простежується відновлення позитивної динаміки ВВП урядом Януковича.
Аналогічні перепади тенденцій мали місце по всіх інших показниках економічного розвитку: промисловості, сільському господарству, транспорту, будівництву, торгівлі.
На особливу увагу заслуговує спад темпів приросту інвестицій до основного капіталу з 23,1% при уряді Януковича 2003-го до 3,5% при уряді Тимошенко, до 1,9% при уряді Єханурова. При уряді Януковича – 2006 р. цей важливий показник економічного зростання знову підвищився до 16,1%.
Особливо помітний спад за часів помаранчевих урядів відбувся у будівництві й на транспорті.
У будівництві 2003 р. був приріст 22%, що при урядах Тимошенко та Єханурова обернувся спадом (93%) і лише при уряді Януковича 2006 р. у цій галузі знову відновився приріст – 8,4%.
Аналогічна ситуація на транспорті. 2003 р. тут приріст склав 10-15%, при помаранчевих урядах – спад (97%) і при Януковичі 2006 р. знову зростання – 3,8%.
Особливо негативною при урядах Тимошенко та Єханурова виявилася динаміка зовнішньої торгівлі. Вперше за останні 10 років сальдо зовнішньої торгівлі із позитивного 2003 р. стало негативним 2005-2006 рр., і цю ситуацію не вдалося виправити поки що й урядові Януковича.
Підвищення динаміки приросту іноземних інвестицій, що при уряді Єханурова набуло стрибкоподібного характеру (продаж ”Криворіжсталі”), при уряді Януковича перейшло до системного процесу.
Динаміка роздрібного товарообігу за 100 днів усіх чотирьох урядів була високою та стабільною (на рівні 20-25%).
2. ДИНАМІКА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
В Україні тривалий час вже зростає економіка. Це незаперечний факт. Але не менш важливо, як вона працює на добробут людей.
Для всіх чотирьох урядів характерне зростання реальних доходів населення – основного показника оцінки добробуту громадян. За уряду Януковича темпи приросту доходів 2003 р. були трохи нижчими – 12-17%, 2006 р. – відзначається зростання доходів – на рівні помаранчевих урядів – 17-19%.
Однак співвідношення темпів приросту реальних доходів та ВВП було більш оптимальним за уряду Януковича. Оптимальними пропорціями вважаються такі, коли темп приросту реальних доходів перевищує темп приросту ВВП у 2-3 рази, а не у 7-8, як це відбулося при помаранчевих урядах.
Уряд Януковича 2006 року продовжує нарощувати високі темпи зростання середньої заробітної плати, прагне до зниження безробіття.
Взагалі за динамікою соціального розвитку напрошуються два висновки:
Перший. Результати роботи помаранчевих урядів, безумовно, були більш соціальні, але за рахунок міцної економічної бази, створеної 2003-2004 рр. за уряду Януковича.
Другий. 2006 р. уряд Януковича продовжує курс на досить високі й самодостатні темпи соціального розвитку, які, разом із тим, більш адекватні економічним можливостям.
3. ДИНАМІКА МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ
Високий рівень соціального розвитку логічно ставить під сумнів макроекономічну стабільність. Тому дуже важливо розглянути й оцінити макроекономічну стабільність за 100 днів чотирьох урядів.
Що стосується макроекономічної стабільності, то вона була забезпечена практично на одному рівні протягом ста днів діяльності усіх чотирьох урядів.
Позитивно, що високий рівень соціальних виплат не спровокував сплеску інфляції 2005-2006 рр. Деяке підвищення інфляції у вересні – жовтні швидше за все є наслідком накопичених за 2005-2006 рр. інфляційних очікувань і підвищення тарифів на енергоносії.
Бюджетна стабільність (дефіцит бюджету) теж був практично на однаковому рівні за всіх чотирьох урядів. Деякий сплеск дефіциту бюджету допущено за уряду Єханурова, зокрема, у грудні 2005 р.
Доходи й витрати бюджету зростали досить високими темпами ще за уряду Януковича 2003 р. Їхня висока динаміка збереглася й 2006 р. Але найвище зростання бюджетних надходжень і витрат мало місце 2005 р., ресурсну базу для якого, безумовно, було створено у 2003-2004 рр. З досвіду бюджетного процесу за роки незалежності відомо, що велике зростання бюджетних надходжень можливе лише за умови постійного економічного розвитку.
Таким чином, високі показники роботи уряду Януковича за 100 днів 2003 р. та їхнє підвищення за 100 днів 2006 р. переконливо свідчать про успішність його команди, її високий професійній рівень, кращу організацію та ефективність роботи.
