Наша адреса: і вулиця, й дім

НЕНАЧЕ ПИСАНКА СЕЛО…

Про визначення переможців обласного конкурсу сільських та селищних рад на кращий санітарний стан та благоустрій території у 2006 році

Згідно з рішенням обласної ради від 26 грудня 2002 року № 99-ХХIV «Про обласний конкурс сільських та селищних рад на кращий санітарний стан та благоустрій території» та спільним розпорядженням обласної ради і обласної державної адміністрації від 20 липня 2006 року № 209/2006-ОР – 518/А-2006 «Про проведення обласного конкурсу сільських та селищних рад на кращий санітарний стан та благоустрій території у 2006 році», на підставі протоколу обласної конкурсної комісії від 20 вересня 2006 року.

1. Визначити переможцями обласного конкурсу сільських та селищних рад на кращий санітарний стан та благоустрій території у 2006 році:

– по першій зоні – північні райони – Нестоїтську сільську раду Котовського району (голова – М.Є. Загарія);

– по другій зоні – центральні райони – Єреміївську сільську раду Роздільнянського району (голова – М.Д. Сухой);

– по третій зоні – південні райони – Зорянську сільську раду Саратського району (голова – А.М. Узунов).

2. Нагородити заохочувальними призами сільські ради, які посіли друге та третє місця:

– перша зона – північні райони – Пужайківську сільську раду Балтського району (голова – В.Ф. Івоненко) та Затишанську селищну раду Фрунзівського району (голова – І.Г. Татаріна);

– друга зона – центральні райони – Благоївську сільську раду Іванівського району (голова – Г.Я. Нікола) та Хлібодарську селищну раду Біляївського району (голова – С.С. Зозуляк);

– третя зона – південні райони – Владиченську сільську раду Болградського району (голова – М.М. Райчев) та Перемогівську сільську раду Тарутинського району (голова – І.М. Бахчиванжи).

3. Відзначити роботу Дубинівської сільської ради Савранського району, Ставківської сільської ради Березівського району та Шевченківської сільської ради Кілійського району щодо покращання благоустрою території та розвитку сільської інфраструктури та нагородити цінними подарунками.

4. Визначити переможцем у конкурсі серед сільських та селищних рад – переможців попередніх обласних конкурсів сільських та селищних рад на кращий санітарний стан та благоустрій території та нагородити цінним подарунком:

– Кам’янську сільську раду Ізмаїльського району (голова – І.О. Лефтеров).

5. Секретаріату обласної ради (М.М. Подмазко) вирішити питання щодо придбання автомобілів та цінних подарунків для нагородження переможців відповідно до Положення про обласний конкурс сільських та селищних рад на кращий санітарний стан та благоустрій території.

6. Контроль за виконанням даного розпорядження покласти на заступника голови обласної ради Г.І. Арабаджи.

Голова обласної ради М. СКОРИК

КУРАНТИ НА СІЛЬСЬКІЙ ПЛОЩІ

Розмовляти із Нестоїтським сільським головою Михайлом Євгеновичем Загарія одне задоволення. Він не приховував своїх почуттів, коли довідався, що їхня громада стала переможцем обласного конкурсу на кращий санітарний стан та благоустрій території.

– До цього ми йшли багато років, посідаючи призові місця. Дуже старалися й боролися за перше, за одноособову першість у північній зоні. І домоглися свого.

Але сьогодні сільський голова не став говорити про те, що зроблено, що привело комісію до висновку віддати їм першість. Його думки спрямовані у майбутнє.

– Уявляєте, – продовжив свою розповідь Михайло Євгенович, – як нам пощастило! Посеред села стояв старий особняк ще 1870 року спорудження. Належав він місцевому багатієві Станіславу Юревичу. Ми вирішили не просто його відремонтувати, а саме відреставрувати, повернувши йому всю красу й привабливість. Так і зробили, одержавши підтримку районної та обласної рад. А нещодавно – будинок-красень ожив. У ньому розмістилися сільська рада та пошта. На його відкриття до нас приїхав голова облради Микола Леонідович Скорик. Вийшло справжнє свято, яке ознаменувало завершення однієї із програм сільської ради.

А попереду в нас дуже багато планів. Треба сказати, що навколо відреставрованого особняка лежить цілих два гектари незадіяної землі. Це великий простір для нових творчих звершень. І ми їх вже розпочали. Зараз завершуються роботи на двох спортивних майданчиках розміром 42х22 метра та розміром 15х10 метрів. На освоюваній землі буде споруджено обеліск на честь тих, хто визволяв наші села, хто воював за нашу Перемогу. Він так і буде називатися – «Воїнам-визволителям». Тут буде розміщуватися і сучасний сільський ринок, щоб люди могли вільно реалізовувати лишки домашньої продукції.

Михайло Євгенович додав, що в особняку незабаром розміститься й нове комунальне господарство, розраховане на обслуговування чотирьох сіл, рада ветеранів та відділення одного з банків.

А на закінчення бесіди ми довідалися про «велику таємницю». Виявляється, у селі мешкає народний умілець Б.І. Стопчинський.

Він зібрав годинник, справжні куранти із боєм та музикою. Вже знайшлися покупці. Але автор хоче, щоб цей годинник стояв на вежі у центрі рідного села. «І цього, гадаю, доможемося, – говорить М.Є. Загарія. І будуть у нас відмірювати час куранти, оповіщаючи кожного, що ми єдина, дружна й дуже працьовита сім’я».

Наш кор., Котовський район

КАМ’ЯНКА – СЕКРЕТИ БЕЗ СЕКРЕТІВ

Кам’янська сільська рада посіла одне із призових місць в обласному конкурсі на кращий санітарний стан і благоустрій території.

Кам’янка (до 1914 року Ташбунар) – село, центр Кам’янської сільської ради, якій підлегле також село Нова Кам’янка. Розташована за 6 км від озера Катлабух. До найближчої залізничної станції Ташбунар – 5 км, до райцентру – 30 км. Населення – 3500 чоловік.

Село засноване вихідцями із Болгарії, які розпочали тут поселятися під час російсько-турецької війни 1806 – 1812 рр. Первісна його назва Ташбунар, що походить від турецького «Кам'яний Колодязь»; офіційно зареєстровано 1814 року.

В Ізмаїльському районі багато хто дотепер замислюються над питанням: чому так відрізняються за рівнем добробуту Кам’янка та деякі сусідні села, адже скрізь люди – корінні бессарабці, споконвічні хлібороби, уміють працювати.

У чому ж секрет?

А в тому, мабуть, що в Кам’янці вміють люди жити інтересами не лише особистого двору та сім’ї, але й громади, жити гарно. Піклуються про чистоту дворів, вулиць. Недарма Кам’янку прийнято називати часточкою «бессарабської Швейцарії».

До речі, на запитання, у чому криється секрет нормальної життєдіяльності села, сільський голова Кам’янки І.О. Лефтеров дав ясну й чітку відповідь – у професіоналізмі місцевого самоврядування, що є засобом для досягнення поставлених завдань.

…Доля розпорядилася так, що саме на цих землях народився і прожив гарне життя Микола Георгійович Миндру, завдяки якому гримів на весь колишній Радянський Союз колгосп «Прогрес». Справжній господар, який першорядним завданням ставив турботу про людину, про те, як вона живе, а потім про виробництво. Людина, яка не втомлювалася повторювати, що важливо створювати на селі міцну соціальну інфраструктуру, й доклала для цього свого часу максимум зусиль, виділяючи на соціальний розвиток села великі кошти.

Саме в цьому – у турботі про людей, у єднанні мешканців села в одну громаду, як дружну велику сім’ю, був весь Миндру. Саме це як головний для себе урок життя засвоїли сільський голова Кам’янки Іван Олексійович Лефтеров, який вважає Миколу Георгійовича Миндру своїм Вчителем, багато його односельців. Саме тому в сквері, розташованому в центрі села, біля погруддя Вчителеві, завжди – живі квіти.

Минають роки, змінюється багато чого, зокрема й у Кам’янці. Але змінюється на краще, оскільки залишається непорушним головне – розуміння того, як багато залежить від усієї громади і від кожного селянина. Залишається основним курс громади та її ядра – органу місцевого самоврядування, яким є виконком Кам’янської сільської ради, на подальший розвиток соціальної інфраструктури села.

Не в кожному сільському населеному пункті сьогодні зустрінеш таку доглянутість і порядок. Абсолютну більшість сільських вулиць було заасфальтовано давно. Але ж дороги треба утримувати. А це вже, так би мовити, із поточних завдань щодо благоустрою. Утримання доріг у належному стані стало справою честі кам’янців, точно так само, як і відомого на всю область Палацу спорту імені М.Г. Миндру, де регулярно провадяться змагання районного, обласного, республіканського масштабу, Кам’янської районної лікарні, навчально-виховного комплексу, Будинку культури, дитячого садка...

Під час нещодавньої планової перевірки районними службами виконання повноважень органом місцевого самоврядування перевіряльники зробили висновки, що у кам’янців і сьогодні є чому повчитися. Завдяки турботам виконкому, депутатів, громади, громадськості створено максимум умов для занять дітей у навчально-виховному комплексі. Діти, включаючи одинадцятикласників, безкоштовно харчуються. Звичні для кам’янських дітей участь в олімпіадах, поїздки до Одеси, Києва, Болгарії та Румунії, а влітку – відпочинок на морі.

Велику увагу тут приділяють розвиткові спорту. У навчальному класі з вільної боротьби інтернатного типу при НВК займається 50 дітей, серед них і діти із інших сіл та районів. Тут виростили двох чемпіонів України. У Палаці спорту проходять змагання із 15 видів. Село утримує штат тренерів. На все це кам’янці грошей не шкодують.

А нещодавно із облспорткомітетом досягнуто домовленості на влаштування міні-футбольного поля зі штучним покриттям просто неба.

– Усе для людини села – це є основним для нас і сьогодні, – говорить сільський голова. – Утримання НВК, дитячого садка, лікарні, установ культури та спорту, соціальне забезпечення людей похилого віку, інвалідів та інших слабко захищених прошарків населення – для нашої громади перше питання. У тому, як ми його вирішуємо, і проявляється ефективність нашого місцевого самоврядування. Не без проблем, звичайно, і, все ж таки, сільський бюджет вчасно наповнюється, у цілому по податках заборгованості немає, а отже, немає й розбіжності із планами, наміченими раніше. Тому що самоврядування членами нашої громади сприймається як висока відповідальність не лише за ухвалення рішень, але й за їхнє виконання. Тут не обійтися без взаєморозуміння із усіма розташованими на території сільської ради господарськими формуваннями, головними з яких залишаються Асоціація сільськогосподарських підприємств «Прогрес» та її структурні виробничі підрозділи, які володіють високим ступенем самостійності та можливостями додатково спонсорувати програми подальшого соціально-економічного розвитку села. А для цього вже сьогодні у Кам’янці проробляють подальші можливості залучення інвестицій, створення на території села нових виробничих потужностей. На території Кам’янки діють 17 підприємств. Але – це не межа.

Як повідав сільський голова, у його планах – відкрити в Кам’янці власний винзавод. А чому б і ні, сьогодні лише на землях громади нараховується 350 гектарів молодих посадок. Розрахунок, зважаючи на все, буде на те, щоб сюди могли здавати свою продукцію всі, не лише великі агроформування, але і фермери, й мешканці цього й довколишніх сіл. Є задум в Івана Олексійовича Лефтерова й щодо будівництва невеличкої кондитерської фабрики, заводу з переробки ріпаку. Ініціативи голови виконкому знаходять підтримку в активу села, депутатів. Вже зроблені перші кроки щодо залучення інвесторів, серед яких є представники Росії, Болгарії, Німеччини.

– Наша сила в тому, що живе село одними турботами, однією сім’єю, однією громадою. Ось головний спадок, який дістався нам від Учителя. Ось чому ніколи не зів'януть квіти біля підніжжя його погруддя у центрі села.

Євген МАСЛОВ, власкор «Одеських вістей», Ізмаїльський район

Выпуск: 

Схожі статті