ВЕЛИКІ ТУРБОТИ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ
Підприємства малого і середнього бізнесу стали невід'ємною частиною української економіки. Цьому багато в чому сприяли адекватні дії місцевих органів влади, завдяки чому було створено серйозну базу для їхнього розвитку. Зокрема інституційні та фінансові елементи, що, у свою чергу, сприяло зростанню кількості суб'єктів підприємництва і підвищенню ефективності їхньої діяльності.
Про це йшлося на черговому засіданні колегії Одеської облдержадміністрації. Як відзначив у своєму виступі начальник Головного управління економіки облдержадміністрації Олександр Гордієнко, у даний час в області зареєстровано близько 205 тисяч суб'єктів підприємництва, у тому числі 54,5 тисячі юридичних і 150 тисяч фізичних осіб. Відзначається також зростання кількості приватних підприємств, яке досягло 16110 одиниць.
Найбільші темпи зростання малих підприємств спостерігалися у Красноокнянському, Ізмаїльському, Кілійському районах, місті Ізмаїлі, відповідно, на 27,8; 26,3; 16,5 і 15,8 відсотка.
Дещо нижчі ці показники у таких приміських районах як Овідіопольський і Комінтернівський, а також в обласному центрі. Але, за словами О. Гордієнка, це пояснюється насиченістю ринку.
Цікава і сама структура малого підприємництва. Так, 74,6 відсотка з них зайняті у невиробничій і 25,4 відсотка – у виробничій сферах. Найбільшу питому вагу – 29,1 відсотка – посідають підприємства торгівлі, ремонту автомобілів і побутових приладів; що займаються операціями з нерухомістю, орендою, інжинірингом і наданням послуг підприємцям – 24,3; промисловим виробництвом – 11,3; наданням послуг на транспорті і зв'язку – 9,2; у будівництві – 8,7 відсотка.
Мале підприємництво виконує і важливу соціальну роль. Досить сказати, що практично кожен третій працездатний мешканець області зайнятий у цій сфері діяльності. Близько 94 відсотки з них – це наймані робітники. Ця обставина позитивно позначилася на рівні безробіття в області, який, за словами О. Гордієнка, найнижчий серед регіонів України і становить менше двох відсотків.
Постійно зростають обсяги реалізації товарів і послуг малими і середніми підприємствами. Торік у грошовому вираженні це склало 4893 мільйони гривень або в середньому на кожне підприємство близько 426 тисяч гривень. Надходження до зведеного бюджету від діяльності малих і середніх підприємств становлять близько 40 відсотків від загальної суми, констатував О. Гордієнко.
Ця сфера економіки відзначається постійним оновленням матеріально-технічної бази виробництва. Наприклад, у 2006 році до неї було інвестовано й освоєно 1115,5 мільйона гривень. Інвестиційною діяльністю займалося практично кожне п'яте підприємство.
У той же час залишається ціла низка проблем, які перешкоджають здійсненню інновацій у сфері малого підприємництва. Серед них – відсутність власних коштів, високий економічний ризик, великі витрати на нововведення.
У низці причин, що стримують розвиток підприємництва, слід також назвати недосконалість процедур дозвільного характеру, фактичну неприступність довгострокових кредитів, значний податковий прес, а також недостатньо розвинуту інфраструктуру підтримки бізнесу, особливо в районах області.
У своєму виступі О. Гордієнко проаналізував роботу органів, що реєструють роботу суб'єктів підприємництва, регуляторну політику, ліцензійну діяльність, де також є чимало проблем. Так, в області на сьогоднішній день діють 33 дозвільні центри, у яких працюють 43 адміністратори, а також 250 представників місцевих дозвільних органів. Крім того, підприємців обслуговують майже десять органів ліцензування. До речі, видача ліцензій і викликає найбільше нарікань з боку підприємців. Як відзначив О. Гордієнко, незважаючи на численні пропозиції підприємців і облдержадміністрації, які були відправлено до центральних органів виконавчої влади, кількість видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, не лише не скоротилася, а, навпаки, зросла.
Не досягнуто позитивних результатів у плані перерозподілу повноважень і передачі певних функцій щодо ліцензування з центрального рівня на місцевий. Зокрема, це стосується ліцензування медичної практики, роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
О. Гордієнко зупинився на інших негативних явищах у сфері малого і середнього бізнесу. Але в цілому, як говорилося вище, становище у цій сфері економічної діяльності викликає оптимізм. Тим більше, що самі підприємці вже навчилися обстоювати свої права та інтереси.
За результатами роботи колегії голова облдержадміністрації І. Плачков видав розпорядження, спрямоване на вдосконалення і подальший розвиток підприємницької діяльності в регіоні. Зокрема, у ньому говориться про необхідність передбачити у місцевих бюджетах на 2008 рік кошти на підтримку підприємництва в розмірі не менше 0,5 відсотка річних надходжень. В області також діє програма розвитку малого підприємництва на 2007-2008 роки, затверджена обласною радою в лютому цього року.
Анатолій ДНІСТРОВ
ЮРІЙ ПЕТРУШЕНКО: «ХОЧУ ПРИВІТАТИ ВСІХ КОЛЕГ…»
Він увійшов до кабінету і, привітно посміхаючись, відрекомендувався: “Петрушенко Юрій Олександрович. Підприємець”. Ми потисли один одному руку і я запитав: “З чим прийшли до редакції?” Сподівався почути чергове прохання розібратися зі скаргою, але Юрій Олександрович, подаючи густо списаний аркуш паперу, сказав: “Хочу привітати всіх колег з Днем підприємця через “Одеські вісті”, щоб підняти їм настрій, укріпити віру у свої сили”.
Зізнатися, мене вразила така підприємницька солідарність, і я попросив Юрія Олександровича розповісти про себе, про свою справу. Він народився в Ананьєві, а з 1986 р. мешкає в смт Таїровому. Трудову біографію розпочинав у Петрівському сільгосптехнікумі, закінчив Одеський сільгоспінститут, і з дипломом інженера-механіка працював на різноманітних посадах.
Підприємництвом вирішив зайнятися у 1997 році. Викупив стареньку “Кубань” і своїми силами довів її до ладу. З нею, за підтримки транспортної інспекції, розпочав відроджувати занедбаний пасажирський маршрут № 78: Сухий Лиман – Одеса. Конкурентом була електричка, але за півтора року Петрушенко здобув довіру клієнтів. Тоді придбав “пазик” і, відремонтувавши його, розпочав на ньому працювати.
Десять років пройшло з того часу, як став на стежку підприємництва Юрій Олександрович. Сьогодні працює головним інженером на сімейному підприємстві “Таїровтранссервіс”, яке очолює його дружина Олена Миколаївна, їй він бажає всього найкращого. Надійною опорою для батьків стала дочка Ірина Юр’ївна Одарій.
Нині “Таїровтранссервіс” володіє 16-ма автомобілями, 8 з яких – “Еталони” Бориспільського заводу, придбані у кредит.
Ми говорили про те, що гальмує нині розвиток підприємництва, про пропозиції, які напрацював Петрушенко з урахуванням десятирічного досвіду, про його колег. А тепер пропонуємо читачам щире привітання Юрія Олександровича всім підприємцям Одеської області:
“Шановна редакціє! Дозвольте через авторитетні в області “Одеські вісті”, які із задоволенням читають багато моїх знайомих і наші пасажири, привітати всіх підприємців, і, насамперед, тих, хто займається перевезенням пасажирів, з професійним святом – Днем підприємця. І тих, хто тільки став на цей тернистий нелегкий шлях, і тих, хто вже досяг відповідних успіхів. Від себе особисто і від дружнього колективу “Таїровтранссервіс” бажаю всім богатирського здоров’я, міцних нервів, терпіння, наполегливості у досягненні мети. А ще взаєморозуміння з клієнтами, партнерами. Не розчаровуйтесь після перших труднощів та невдач. Справжній успіх приходить не через тиждень, не через місяць або рік, а через роки копіткої праці – повірте моєму досвіду. І завжди пам’ятайте: що швидко приходить, те швидко і відходить.
Бажаю, щоб і в подальшому обласна держадміністрація, обласна рада, державна податкова інспекція та інші служби також конструктивно вирішували питання, пов’язані з підтримкою і розвитком підприємництва, що неодмінно дасть позитивні результати”.
А завершив своє привітання головний інженер “Таїровтранссервіс” таким віршем:
Желаю всем коллегам вдохновения,
В кругу семьи – тепла и доброты.
Среди друзей – поддержки, уважения.
Пусть сбудутся все планы и мечты!
Редакція “Одеських вістей” долучається до привітання Ю.О. Петрушенка і бажає всім підприємцям нових досягнень в їхній благородній, такій необхідній всім нам, праці.
Віктор МАМОНТОВ, «Одеські вісті»
З ЗОЛОТОЮ МЕДАЛЛЮ – У ТОРГІВЛЮ
Шлях у бізнес ніколи не буває встелений трояндами, та й не кожен з нас має до цього хист. І це підтверджено на практиці. За прилавком залишились найстійкіші, ті, хто здатен віддаватись справі, за яку взявся, образно кажучи, і вдень, і вночі. Але якби хтось спрогнозував у Любашівській ЗОШ № 2, що відмінник Юра Батовський не закінчить престижний інститут Водного транспорту, та ще й піде на ринок, щоб торгувати, не повірили б перш за все вчителі.
Роки студентства здібного нашого земляка припали на сутужні часи в період після розпаду Союзу, й становлення незалежної держави. Постійне безгрошів’я гнітило, не могли допомогти й батьки, їхні заощадження згоріли враз і безповоротно. Підприємства почали масово закриватись, з прилавків щезли товари широкого вжитку. Та студенти – народ винахідливий. Щоб вижити, Юрій з’їздив до Москви, привіз шпалери, які, як і багато чого іншого, були у дефіциті, й продав на Милиновському ринку в Одесі. Потім повторив таку оборудку ще кілька разів. Сподобалося бути фінансово незалежним. На остаточний вибір між навчанням у вузі та зайняттям бізнесом зіграло те, що студенти, які закінчували інститути, влаштуватись на роботу не могли. Тобто, враз стали не затребуваними. Так Батовський з 1997 року офіційно почав торгувати у Любашівці на ринку «Привокзальний» тими ж таки шпалерами. Під відкритим небом, у дощ, мороз і сніг три роки з дня у день, без вихідних торував свою бізнесову стежку. Вивчав попит покупців, й постійно був зайнятий виконанням їхніх замовлень. І тоді, й тепер – ввічливий, уважний. І ніколи не розсердиться, якщо вам раптом одні шпалери не підійшли або ви хочете замінити їх на інші. Може, тому потік людей не зменшується вже й у стаціонарному вагончику, який підприємець облаштував під спеціалізований магазин. Такі умов торгівлі вигідні і покупцю, і продавцю. Це дало змогу розширити асортимент товарів, необхідних громадянам для проведення ремонту у будинках та квартирах. Для тих, хто не має можливості їздити (та й навіщо витрачатись?) до Одеси чи у сусідній район, – це дуже зручно. Облаштоване складське приміщення неподалік дозволяє торгувати і лінолеумом, шпатлівкою, фарбами, вагонкою і т.д.
Варто додати, що справа ця стала сімейною, бо до Юрія приєдналися й брат Сергій з дружиною.
– Справу маємо з багатьма клієнтами, – розповідає Юрій. – У більшості це прості сільські люди. Маємо і рахунок у банку, це дає можливість здійснювати безготівкові операції. Так, дитсадки й школи купують у нас товари для ремонту. Я часто роблю для них знижки та надаю спонсорську допомогу. Товар пропонуємо покупцям високої якості, і він вже на 90 відсотків вітчизняного виробництва, хоч і виготовлений на імпортному обладнанні. Нашими шпалерам не соромно торгувати. І це радує, бо мої співвітчизники мають роботу, й таким чином поповнюється державна казна. Про те, щоб бізнесова справа приносила прибуток, потрібно невтомно працювати, що ми й робимо.
За все це – працьовитість, привітність, людяність – й поважають його колеги-підприємці. Шанобливо відгукуються й покупці, які не обминають цієї торгової точки.
Пригадуєте, серед населення тривалий час побутувала думка про те, що гроші заробляють ті, хто у школі ледве переходив з класу у клас. Приклад успіху власної справи Юрія Батовського заперечує цю догму. Знання, набуті у школі та вузі, не носить за плечима. Постійно прораховує, як розвивати бізнес завтра. Мабуть, у і цьому теж є складові його успіху.
Ігор ОЛІЙНИК, Любашівський район
