На останній минулорічній сесії Ізмаїльської міської ради один із депутатів ознайомив присутніх із листом, присвяченим справам у ВАТ «УДП». Є в ньому й такі рядки: «Якщо не вжити термінових заходів, УДП очікує катастрофа». Лист він запропонував направити нинішньому Прем'єр-міністрові України.
Більшість депутатів, ознайомившись із листом, відхилила прохання колеги, як, м'яко кажучи, «сире», що потребує ґрунтовного вивчення стану справ в УДП.
Журналістам, звичайно, найважливішим здавалося знайомство із думкою кандидата економічних наук, в.о. президента ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» Олега Миколайовича Титамира. І цю можливість було надано ЗМІ під час зустрічі, організованої керівництвом пароплавства.
Олег Миколайович підбив підсумки року минулого, розповів про перспективи нинішнього, не промовчав щодо безлічі труднощів, доводячи цим – щось приховує лише той, кому є що приховувати, а нинішня антикризова команда на чолі УДП працює чесно та відкрито, домагаючись єдиної мети – стабілізації ситуації на підприємстві.
– Результати минулого року були невтішними – підприємство не вийшло на беззбитковий рівень, – відверто визнав Олег Миколайович. – І хоча збитки очікуються значно менші, аніж у 2006 році, орієнтовно 15 – 17 млн грн, але їх, на жаль, не вдалося уникнути. Причини не нові – простої морських суден в другому кварталі у зв'язку із відсутністю екіпажів через масовий відтік командного складу, брак обігових коштів; зношеність флоту, особливо морського, що спричиняло нескінченні поламки, ремонти. До цього додалося вимушене виведення шести суден типу "Росток" за рішенням керівництва пароплавства та Мінтрансзв’язку для наступної реалізації через неефективність їхньої подальшої експлуатації. У цілому збитки морського флоту склали близько 30 млн грн.
На фінансову ситуацію вплинуло й те, що у третьому кварталі стрімко зросла вартість палива. Якщо врахувати, що основні контракти укладено на довгостроковій основі й на стрімке збільшення фрахтових ставок через зростання паливної складової досить жорстко реагують наші партнери, то доводиться зазнавати збитків, а це, у свою чергу, не кращим чином позначається на діяльності компанії.
В.о. президента не промовчав і про те, що сьогодні не дуже просто утримувати соціальну сферу – бази відпочинку, дитячі садки, стадіон, спортклуб тощо. Але позиція керівництва ВАТ залишається непорушною – у жодному разі не позбуватися від об'єктів, потрібних і пароплавству, і місту. Тому що лише піклуючись про трудівника, можна потім з нього й вимагати. Це аксіома.
Разом з тим, із позитивним фінансовим результатом у 16 млн грн завершив рік річковий флот. До речі, у 2006-му збитки становили 14 млн грн. Спостерігалося деяке зниження обсягів перевезень з цього виду флоту, приблизно на 10 відсотків, через простої у першому кварталі через відсутність бункерування. Однак поряд із цим збільшилися доходи за рахунок скорочення статей витрати, серед них бункерного палива та підвищення ставок фрахту, а також зниження витрат на ремонт суден і рейсообертів на річкових перевезеннях. Минулого року було змінено схему роботи на Дунаї – флот почав активніше працювати на нижніх ділянках річки, що також призвело до скорочення рейсообігів і, відповідно, підвищення ефективності роботи суден, а отже, до збільшення доходів. І якщо на початку минулого року трохи знизилися обсяги перевезень окатишів на Лінц до 50 тисяч тонн, то у липні, після переговорів із концерном Фест-Альпіне за сприяння компанії ДСМС, обсяги збільшилися до 90 тисяч тонн на місяць.
Із кращим, аніж колись, фінансовим показником завершив навігацію пасажирський флот: у 2006 році він склав 800 тисяч грн, а в минулому – вже 3 млн 300 тисяч. Доходи отримано за рахунок процесів оптимізації, зниження видаткової частини.
Позитивним чинником є й підвищення у кілька етапів зарплати працівникам пароплавства, до 16 відсотків.
Минулого року майже на 800 осіб скорочено штатну чисельність, що зараз становить 6 тисяч, з них – 3700 плавскладу, 2300 – працівників берегових підрозділів, включно Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод.
Якщо у 2006 році КСБРЗ спрацював зі збитками, то у минулому прибуток, за попередніми підрахунками, складе 400 тисяч гривень за фактичного зниження обсягів виробництва, пов'язаного із зростанням цін на метал та уповільненою реакцією ринку з цього приводу. Так, у 2006 році завод випустив шість суден, а у 2007-му – три.
До об'єктивних причин, які негативно впливали на прибутковість підприємства, відноситься і збільшення вартості металу, а отже, й запчастин, подорожчання енергоносіїв, палива та багато чого іншого.
– За моїми підрахунками, – сказав О.М. Титамир, – ми у порівнянні із 2006 роком заробили додатково близько 8 млн доларів, але їх у повному розумінні слова "з'їла" зазначена раніше витратна складова. Окрім іншого, доводиться нести вантаж боргів минулих років, що дістався нам у спадок: у травні – червні було погашено 1,5 млн доларів кредитів перед Райффайзен-банком, на цю же суму погашено гривневі зобов'язання, значно вдалося знизити заборгованість щодо бункерного палива. Заборгованості з зарплати по суті немає, хоча наприкінці року через специфіку роботи підприємства утворилася, на жаль, деяка затримка. Справа у тому, що за кордоном "ідуть на різдвяні канікули" фактично з 20-х чисел грудня, а наші банки не працювали до 8 січня, й цей фінансовий розрив дав про себе знати.
Є відставання із виплатою інвалюти замість добових, що викликано припиненнями роботи річкових суден через морози, міжнавігаційним періодом пасажирського флоту та пов'язаної із цим недостачею обігових коштів, але це тимчасове явище. Підприємство зараз нарощує обсяги перевезень, і з кінця січня – початку лютого затримку буде ліквідовано.
О.М. Титамир відмітив недоліки менеджменту у пароплавстві, які призвели до змінюваності кадрів вищої експлуатаційної ланки. В.о. президента ВАТ спростував чутки про те, що нова керівна команда нібито "сидить на валізах".
Він аргументовано відповів на усі, зокрема й "провокаційні" запитання журналістів. Він вважає позитивним, що городян цікавлять справи у пароплавстві, і ще раз підтвердив відкритість інформації, готовність до діалогу. І разом з тим поскаржився, що депутат – юнак, який заявив на сесії щодо необхідності термінового порятунку УДП і написав про це велику статтю в одній із місцевих газет, навіть не вважав за потрібне побувати у пароплавстві, не ознайомився із справжнім станом справ, який на сьогоднішній день непростий, але далеко не катастрофічний. То ж, на думку керівника ВАТ, тут час порушувати питання й щодо елементарної етики, й щодо того, кому й з якою метою потрібно створювати атмосферу недовіри до дій нинішнього керівництва ВАТ, спрямованих саме на стабілізацію становища, нехай навіть справа ускладнюється відсутністю належної підтримки підприємства на державному рівні.
– Заявляю із усією відповідальністю: хто б не прийшов сюди, ніхто не зможе швидко та ефективно стабілізувати ситуацію без програми, підтриманої Мінтрансзв’язку України, без зроблених ним ключових кроків у напрямі розвитку підприємства, – підбив підсумок О.М. Титамир.
