Питання розвитку місцевого самоврядування далі залишаються актуальними як у плані здійснення другого етапу конституційної реформи, так і конкретного втілення вже наявних законодавчих положень. На цю злободенну тему ми розмовляємо з головою Біляївської районної ради О.Ф. Семеновим.
– Олександре Федоровичу, на що, передусім, Ви б хотіли звернути увагу при обговоренні цієї проблеми?
– Місцеве самоврядування у нашій країні має своє давнє історичне коріння. Ще за часів Київської Русі існували такі його форми, як віче, територіальні громади. У Середні віки до нас з Європи прийшла і широко розповсюдилася система міського самоврядування, в основу якої лягли положення Магдебурзького права.
На жаль, сьогодні процес подальшого становлення місцевого самоврядування відбувається дуже важко і неоднозначно, а інтереси політиків не завжди співпадають з інтересами конкретної громади.
З одного боку, положення Основного Закону України вперше підняли цю гілку влади на рівень одного з провідних інститутів демократичного конституційного ладу, а з другого – вона ще дуже далека від норм Європейської хартії місцевого самоврядування.
При цьому багато місцевих органів влади в районі, керуючись вже наявною правовою базою, працюють досить ефективно з користю для конкретних людей, пом’якшуючи існуюче соціальне напруження у країні. Я вважаю це особливо важливим тому, що за умов обмежених ресурсів держава не може централізовано розв’язувати всі проблеми на місцях.
– Як все це виглядає на практиці?
– Нагадаю, що сьогодні місцеве самоврядування у районі репрезентують одна міська, одна селищна, 20 сільських і районна ради, до складу яких обрано 565 депутатів. Основна їхня частина – це представники десяти політичних партій і блоків. Але чимало і тих, хто прийшов на вибори шляхом самовисування. Це кожен сьомий депутат, і з цією обставиною теж треба рахуватися.
Тому з перших днів формування місцевих рад постало питання їхнього організаційного єднання, визначення головних напрямів у практичних діях, що забезпечують подальший розвиток району.
Для прикладу візьмемо нашу районну раду, яка нараховує у своїх рядах 66 осіб. Вони об'єднані у 8 постійних комісій і репрезентують 5 депутатських фракцій. За такої ситуації не обходиться без міжпартійних розбіжностей, гострих полемік. Але інтереси району за таких ситуацій завжди перемагають, про що говорять результати голосування з багатьох важливих питань.
Особливо це простежується у роботі постійних комісій. Їхні керівники Олександр Чебан, Іван Граматік, Олег Ніцевич, Валентина Байдак, Віталій Маковецький, Степан Коба, Олександр Корчинський та Ігор Колічев роблять все можливе, щоб кожна зустріч депутата була плідною і сприяла чи то попередньому вивченню питання, чи то його рекомендації для розгляду на сесії. А за минулий рік ними перевірено понад 60 засідань, на яких розглянуто понад 400 питань.
Їх добротна підготовча робота дозволила нам за півтора року провести 16 пленарних засідань і ухвалити понад 200 рішень – з усіх напрямів соціально-економічного і культурного розвитку району.
– Статистика досить значна, але ж не вона у підсумку визначає ефективність роботи місцевих рад?
– Так, організаційне вдосконалення роботи депутатського корпусу всіх рівнів не є якоюсь самоціллю. Воно повинно сприяти успішному розв’язанню невідкладних для району і кожного його жителя завдань.
Скажімо, без створення надійної більшості у районній раді ми б не змогли ухвалити низку звертань до Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України, Міністерства внутрішніх справ країни, до обласної ради та облдержадміністрації з таких досить принципових питань, як громадсько-політична ситуація у країні, розв’язання проблем, пов'язаних з наслідками роботи Молдавської ДРЕС, перенесення пропускного пункту «Градениці-авто» через державний кордон, вирішити низку кадрових питань тощо.
Звичайно, свою головну увагу районна та сільські ради приділяють розв’язанню соціальних і економічних проблем, підвищенню життєвого рівня населення. А для цього ми намагаємося раціональніше і плідніше використовувати накопичений у минулому потужний потенціал району, його географічне розташування і природні багатства.
Найпріоритетнішим завданням для району була і залишається газифікація населених пунктів, кожного будинку громадського та соціального призначення.
У минулому році було розпочато будівництво підвідного газопроводу високого тиску у напрямку Яськи – Троїцьке – Градениці завдовжки у 33 кілометри. Роботу буде завершено вже у поточному році. Підведено газ до села Червона Гірка, завершується будівництво ще однієї лінії до села Кам’янки. Підготовлено проектно-кошторисну документацію щодо газифікації села Широка Балка.
Великий обсяг робіт у цьому напрямі виконано на території Нерубайської сільської ради. «Блакитне паливо» прийшло на станцію Усатове, до Нерубайської амбулаторії і Будинку культури, до багатьох дитячих садків і ФАПів. І цей список можна продовжувати.
Успішно здійснюється ухвалена районною радою «Програма розвитку міста Біляївки». Особлива увага при цьому була зосереджена на ремонті, реконструкції і газифікації трьох шкіл, дитячого садка «Веселка», інфекційного відділення центральної районної лікарні. Триває реконструкція РБК, зокрема запрацював сучасний танцювальний зал. З радістю було сприйнято молоддю та літніми біляївцями відкриття давно бажаного сучасного шашково-шахового клубу. Розпочато будівництво пам'ятника засновникам районного центру.
– Іноді у народі кажуть: всі кошти залишаються у райцентрі, а до околиць мало що доходить. А як це виглядає у Біляївському районі?
– Ми завжди виходили з потреб того чи іншого населеного пункту, незалежно від того, близько чи далеко він розташований від Біляївки, центр сільської ради чи віддалений хутір.
Наведу кілька прикладів на підтвердження сказаного. У минулому році введено в експлуатацію спортивну залу в Іллінській загальноосвітній школі, відновлюються Августівський, Граденицький Будинки культури, Петрівський сільський клуб, Кагарлицький, Василівський, Вигодянський та інші дитячі садки, Кам’янська лікувальна амбулаторія.
У минулому році далі ремонтували і споруджували вуличні водопроводи на території шести сільських рад. Здано в експлуатацію башту Рожновського в селах Повстанське і Доброжанове, відремонтували артсвердловини у селах Василівці, Секретарівці, Вигоді. Як бачите, географія досить велика.
– От слухаю Вашу розповідь, бачу багаторічні програми із соціально-економічного і культурного розвитку району, довідки про зроблене і знову передбачаю скептичні посмішки представників з інших районів: добре їм там, біля міста Одеси. Що Ви на це скажете?
– Такі розмови і нам часто доводиться чути. Вступати у полеміку – це ще більше породити скептиків. Тому ми просто запрошуємо кожного бажаючого відвідати район, побувати у сільських радах, ознайомитися з їхньою роботою, і тоді багато запитань самі собою зникнуть.
До речі, у минулому році на базі нашого району відбулося виїзне засідання колегії облдержадміністрації, де ми всім про все розповіли і показали. Гадаю, що та зустріч була корисною і для нас, і для представників усіх районів області.
Ми не приховуємо, що у нас є багато проблем, особливо соціального характеру. Це і підтоплення багатьох сіл, розташованих біля берегів Дністра, і забруднення повітря і ґрунту у зв'язку з наслідками роботи Молдавської ДРЕС, і гостра необхідність модернізації очисних споруд і каналізаційних мереж, і багато іншого. Але ми не просто констатуємо такі факти, але й активно працюємо над їх усуненням, наполегливо домагаємося коштів з цією метою з державного та обласного бюджетів. І підтримку одержуємо. Зокрема, з фонду захисту навколишнього середовища нам виділили у минулому році 600 тисяч гривень. Були й інші субвенції.
Але ми добре розуміємо, що гроші ми, насамперед, повинні заробляти самі. Тому особливу увагу приділяємо наповненню дохідної частини бюджету. Скажімо, у минулому році нам вдалося виконати завдання щодо власних доходів на 115,9 відсотка і накопичити понад 40 млн гривень.
А за такої ситуації вдалося фінансувати багато районних програм. Закуплено автобус для підвезення дітей із села Червоний Переселенець до школи. Завершується комп'ютеризація всіх шкіл району. Були забезпечені санітарним автомобільним транспортом ЦРЛ, Троїцька та Усатівська дільничні лікарні, Августівська, Вигодянська, Нерубайська лікувальні амбулаторії. Крім того, і це ми особливо цінуємо, нам вдалося за програмою «Стипендіат» підтримувати 49 студентів, вихідців з нашого району.
Але не все у нашій роботі залежить від грошей. Є речі, які просто треба організовувати, спираючись на громаду. Я маю на увазі благоустрій і санітарний стан наших населених пунктів, дбайливе ставлення до житлових і громадських будинків, пам'яток архітектури. Тут справді спостерігається справжнє суперництво сільських рад (що тішить) за одержання призових місць у районному та обласному конкурсах.
– Досягнуте в районі у розв’язанні соціальних і культурних проблем досить відчутне. А як це оцінює голова райради?
– Все, як кажуть, пізнається у порівнянні, і якщо виходити з цього, то за останні роки відчутний прогрес. Це завдяки людям, наявному кадровому потенціалові, високій організації роботи на місцях.
Але результати могли б бути значно відчутнішими, якби для цього створювалися необхідні умови. І тут я хочу повернутися до питання, з якого ми розпочали нашу розмову: про необхідність подальшого реформування місцевого самоврядування.
Виходячи з реалій сьогоднішнього дня, я вважаю, що необхідно здійснити три положення, які б дозволили інтегрувати владні повноваження з центру у регіони.
По-перше, дати конституційну можливість обласним і районним радам формувати свої виконавчі комітети, які б мали всю повноту влади на місцях. По-друге, переглянути Податковий кодекс України та основну частину надходжень, які дає малий і середній бізнес, залишати у розпорядженні місцевих рад. Тільки тоді вони зможуть забезпечити економічний розвиток регіонів. І, по-третє, нам потрібно поповнити кадровий потенціал місцевого самоврядування добре підготовленими, ініціативними фахівцями, плідно працювати з наявним резервом, готувати молоду зміну.
На завершення скажу, що в районі накопичено певний досвід роботи органів місцевого самоврядування, їхньої активної участі у вирішенні соціально-економічних та інших завдань. Але нам потрібно рухатися далі. І ми це зробимо. Особливо якщо відбудуться зміни у законодавстві про місцеве самоврядування.
