У суботу ввечері поблизу Гонконгу трапилося лихо. Після зіткнення з 150-метровим кораблем «Яохай» за лічені хвилини затонув український 80-метровий буксир «Нефтегаз-67». Перші рятувальники зі служби морської поліції прибули на місце НП через 21 хвилину й підняли на борт сімох членів екіпажу. Саме ж українське судно невдовзі знайшли у 400 метрах від місця зіткнення. На таку відстань його знесла сильна течія. «Нефтегаз-67» загруз у мулі догори дном.
Приблизно через 18 годин з континентального Китаю прибув плавучий підйомний кран. Втім, спроби відбуксирувати судно на мілину виявилися невдалими. Після цього рятувальники намагалися зрушити судно з місця та підняти його, аби полегшити доступ до внутрішніх приміщень та дати змогу водолазам довше перебувати під водою. Зауважимо: китайські водолази увесь цей час не припиняли спроб проникнути всередину, зокрема й через люк, який, очевидно, був відкритий під час аварії. На думку експертів, саме відкритий люк міг стати причиною дуже швидкого затоплення судна.
Окрім місцевих морських поліцейських та пожежників, у рятувальних роботах беруть участь працівники рятувального бюро Гуанчжоу (Guangzhou Salvage Bureau) з материкового Китаю. Рятувальники виходять з того, що на потонулому судні ще можуть бути живі люди.
Кореспондент «ОВ» зателефонував на «гарячу лінію» до смт Чорноморське (Крим); жодної обнадійливої інформації, на жаль, почути не вдалося. Коментувати ж припущення різноманітних інформаційних агенцій психологи, що чергують на «гарячій лінії», в силу відомих обставин відмовляються. Натомість я дізнався про те, що переважна більшість моряків «Нефтегаз-67» постійно мешкають на території Кримської автономії, зокрема у Чорноморському та прилеглих до нього селах.
Довідка «ОВ». Універсальне судно забезпечення «Нефтегаз-67» побудоване у 1990 році.
Із грудня 2001 року зафрахтоване швейцарською компанією Fortrans Ltd. Відповідно до агентської угоди судно займалося якорезаведенням, буксировочними операціями, постачанням морських об'єктів у Південно-Китайському морі, на шельфі Китаю, Сінгапуру, Малайзії, Індонезії. У 2007 році судно пройшло поточний ремонт на Сінгапурській верфі й підтвердило дію класифікаційних суднових документів російського морського регістра судноплавства. В 2003 році «Нефтегаз-67» був визнаний кращим морським буксиром у світі.
На момент катастрофи поблизу району Туен Мун у Гонконгській протоці на судні перебували 25 членів екіпажа, з них 24 – громадяни України. Зіштовхнувшись із балкером «Яохай» (під китайським прапором), «Нефтегаз-67» затонув протягом 5 хвилин. Слід зазначити: ще в суботу вранці морська поліція КНР попереджала про те, що через туман видимість у Гонконгській протоці дуже слабка, не більше 740 метрів. До вечора, коли трапилася НП, видимість лише погіршилася...
Сімох членів екіпажу, що перебували в момент зіткнення на верхній палубі, удалося підняти на борт рятувального суду. Крім громадянки Китаю, це капітан корабля Юрій Кулемесін (мешкає у Херсоні), 3-й помічник капітана Ігор Вальчук, начальник радіостанції В'ячеслав Макаревич, 3-й механік Євген Єпанчин, моторист 1-го класу Олександр Лунічев, буфетник Інна Янкова, – усі є жителями Чорноморського.
Інші 18 українських моряків вважаються зниклими безвісти. З-поміж них, як повідомили «ОВ» на «гарячій лінії», – мешканці АРК, Миколаєва, Івано-Франківська та інших українських міст. «Нефтегаз-67», перевернувшись, ліг на дно на глибині 35 метрів. Нетривалий час, у випадку утворення «повітряної подушки», у моряків залишалися шанси вижити. Зараз, за неофіційною інформацією, їх уже немає. Водолази, що простукували борти судна в різних місцях у надії знайти бодай одного, хто вижив, піднялися ні з чим...
Коментар для «ОВ».
Експерт-рятувальник ВМС України:
– Люди можуть лишитись живими, якщо є повітря у приміщеннях судна, яке перевернулося. У кожного з членів екіпажу мала б бути індивідуальна киснева маска; її запасу вистачає на 12 годин використання. Шанси на спасіння у людей є і в разі, якщо вони перебувають хоча б по пояс у воді, а не повністю. Тож вони можуть протриматись іще два дні.
Та якщо вони знаходяться у воді майже повністю – не має значення, чи тепла вона, чи ні (температура води у Гонконгській протоці наразі складає 17 градусів тепла – авт.), – буде присутній фактор переохолодження; тоді їхні шанси на врятування зовсім незначні. У цьому разі розраховувати можна хіба що на диво...
Глава правління державного акціонерного об'єднання «Чорноморнафтогаз» Анатолій Присяжнюк пообіцяв надати допомогу членам родин потерпілих у катастрофі моряків, – і в матеріальній формі, і «у людській», і відповідно до законодавства України, і крім нього. Компанія, що здала у фрахт «Нефтегаз-67», за словами Присяжнюка, у змозі взяти на себе відповідальність і надати допомогу «не тільки дружинам, а й дітям, які, не приведи Боже, залишилися без годувальників».
Держава Україна, як заявив міністр транспорту й зв'язку Йосип Вінський, у випадку якщо буде доведена провина китайської сторони (мається на увазі бічний удар балкера «Яохай»), висуне матеріальні претензії. Наразі, за словами Вінського, китайська сторона «поводиться дуже обережно». Глава морського департаменту Гонконгу на питання Вінського щодо бічного удару (для міністра це ключове питання) ухилився від відповіді.
Після того, як судно все-таки піднімуть із дна протоки, «Чорноморнафтогаз» відбуксирує його до кримських берегів. Та відновлювати «Нефтегаз-67» уже не будуть. Через недоцільність.
