ЗА ТЕСТАМИ МАЙБУТНЄ?
Перший етап всеукраїнського зовнішнього тестування випускників відбувся. 22 квітня юнаки та дівчата демонстрували свої знання з української мови та літератури. У якій саме аудиторії повинні відповідати на запитання тестів школярі довідалися тільки коли прийшли на пункт тестування. Перед початком випробування інструктори востаннє нагадали про правила і зібрали на час тестування мобільні телефони (щоб не було спокуси використати їх як інтерактивну шпаргалку). Атмосферу хвилювання вирішили загострити до краю, змусивши учнів близько години очікувати, поки принесуть тестові завдання. Ми захотіли довідатися, наскільки складними були завдання, чи відповідають вони шкільній програмі, чи була можливість списати, підглянути або запитати в сусіда, і чи відображує, на їхню думку, тест їхній особистий інтелектуальний багаж, набутий під час шкільних занять. У інструкторів, відповідальних за дотримання дисципліни і всіх технічних вимог під час тестування, ми запитували про те, чи були порушення з боку учнів, чи не заважало їм хвилювання при розв’язуванні завдань тестів і наскільки зрозуміла, проста і об'єктивна у всіх відношеннях така форма оцінювання знань. І хоча при проведенні тестування планувалося, що на одному пункті тестування, а тим більше в одній аудиторії однокласники не повинні перебувати, на ділі все вийшло інакше, і випадково всі з опитаних нами були випускниками однієї школи.
Ганна Максимець, випускниця школи № 35:
– Завдання були досить важкими, особливо з української літератури, навіть складніші, ніж на пробному тестуванні. Було кілька запитань скоріше з галузі загальних знань, аніж з предмету. Але, на мій погляд, тести не на 100% відображають рівень знань, тому що багато хто відповідає просто навмання і часто одержує непогані результати.
Максим, випускник школи № 35:
– Я півроку готувався саме до тестування, але можу сказати, що завдання все ж таки не з легких. Хоча результати підтасувати неможливо, тому що на самій роботі зазначено тільки штрих-код, а прізвище ніде не згадується. Але навіть це не забезпечить усім рівних шансів на вступ, тому що завжди знайдуться люди, у яких є потрібні і здатні допомогти знайомі. Гадаю, як форма оцінки тестування справді відображує рівень знань, тому сподіваюся одержати гарні результати і вступити до вузу, який обрав для себе.
Анастасія, випускниця школи № 35:
– Були дуже напружені обставини, всі речі, аж до мобільних телефонів, ми здавали. Навіть за те, що дивишся у вікно або намагаєшся повернути голову до сусіда, робили зауваження. Запитання виявилися складнішими, ніж всі очікували після пробного тестування. З літератури було потрібно знання точних дат, фактів з біографій письменників. Наприклад, потрібно було сказати, кому належать ті чи інші рядки або з якого вони вірша. Хоча інші завдання нормальні. Але через хвилювання, особливо перед початком, поки ми годину чекали завдань, та й просто як під час будь-якого іспиту, багато хто, мені здається, не повністю розкриє свої знання, через що постраждає оцінка, а отже знизяться шанси на вступ.
Аліса, випускниця школи № 35:
– Щоб добре написати тести, необхідна спеціальна підготовка саме до такого виду завдань, просто добре вчитися в школі недостатньо. Мені було складно писати твір, але при вступі до вузу це не дуже вплине, тому що я планую вступати на акторське відділення, і там основне значення мають творчі завдання, які потрібно продемонструвати. Контроль під час тестування був серйозний, але все ж таки можна було ухитритися списати або підглянути.
Анатолій Ткачов, відповідальний за пункт тестування ОНПУ:
– Я вважаю, що стосовно доступу до нашого пункту тестування ми всім надали рівні можливості. На сайті Всеукраїнського центру незалежного оцінювання якості освіти були вивішені списки про те, де кожен учень буде проходити тестування. Особисто кожному випускнику було також вручено запрошення з зазначенням адреси. На нашому пункті сьогодні пройшли тестування випускники 5 шкіл. Хоча з 238 не прийшло 24 учні, тобто досить багато. Але в загальному ситуація була нормальною, порушень з боку учнів не було, та й попереджень було не так багато.
Тамара Давидюк, старший інструктор:
– Хвилювання в учнів, звичайно, було. Але ніхто не ковтав заспокійливих пігулок і не пив валер’янки. На щастя, наш медпункт не знадобився жодному випускникові. Можу сказати, що деякі діти впоралися із завданнями швидко і почали здавати роботи вже через дві години, (усього ж давалося три години). Багато школярів говорять про те, що завдання з літератури дуже важкі, деякі не стали писати твори. На нашому пункті тестування були і такі, хто вирішив вступати до вузів цього року, хоча школу закінчив 15 років тому. Не знаю, наскільки легкими були завдання для них. Але про те, чи ефективні тести як метод оцінювання, покажуть результати. Хоча мені все ж таки здається, що за тестами майбутнє.
Любов ЦЕРЕЛУНГ, студентка ОНУ ім. І.І. Мечникова, м. Одеса
«ЧАС ІКС» ДЛЯ МАЙБУТНІХ СТУДЕНТІВ, АБО ВИПРОБОВУВАННЯ ТЕСТОМ
22 квітня у НВК «ЗОШ І – ІІІ ступенів-гімназія» смт Любашівки, де розташовано районний центр оцінювання якості учнів, було досить людно. Цього дня 222 із 236 зареєстрованих учнів та випускників минулих років, котрі виявили бажання пройти процедуру зовнішнього оцінювання знань, вирішували тестові завдання з української мови і літератури.
Хтось із майбутніх випускників ще не оговтався від пробного тестування, а особливо – від його результатів. Так, за словами керівника Любашівського центру оцінювання знань, директора школи-гімназії Веніаміна Коломийченка, тридцять відсотків «протестованих» (69 учнів) не змогли упоратися з тестами і показали найнижчий рівень знань, 106 випускників отримали середній бал, 23 – достатній і лише одна учениця з НВК «ЗОШ І – ІІІ ступенів-сільськогосподарський ліцей» із села Троїцького Олеся Кудлач отримала десять балів.
Я поцікавився у дівчинки та бажаючих стати студентами про враження від цьогорічного іспиту.
Троїцька школярка Олеся Кудлач:
– Цікаво було випробувати себе і дізнатися, чого навчилася в школі за довгих одинадцять років. В цілому завдання можна вирішити, якщо систематично вивчати шкільну програму. Мені сподобалося таке оцінювання здобутих на шкільній лаві знань. Вважаю, що їх вистачить, щоб навчатися на фармацевта.
Учень НВК «ЗОШ І – ІІІ ступенів-ліцей» смт Любашівка Олег Грамма (пробні тести написав на 7 балів, а вирішуючи завдання з фізики для вступу до Одеського державного університету імені І.І. Мечникова набрав 196 балів з 200 можливих):
– Незалежне тестування підтверджує справжній рівень знань, отриманих в школі. Це дуже добре, бо вступаєш у реальний світ, знаючи власні можливості, на які можна сміливо опиратися. З’являється стимул для самовдосконалення.
Сестри-близнючки, учениці Ясенівської ЗОШ І – ІІІ ступенів Валентина і Людмила Горбаченко:
– Незалежне і об’єктивне оцінювання знань потрібне. Навіть незважаючи на те, який буде результат. Щоб не будувати ілюзій, потрібно перевірити власні знання. Разом з тим, необхідно залишити іспити у вищі навчальні заклади, хоча б у цьому році.
Фельдшер Олексій Яблонський (28 років):
– Вирішив здобути професію лікаря, а без тестування у вуз сьогодні не потрапиш. Тому через добрий десяток років знову засів за шкільні підручники. Звісно, програма змінилася, особливо українська граматика, з’явилося багато нових письменників. Було важкувато, але, думаю, що із завданнями впорався.
Учениця Бобрицької першої ЗОШ І – ІІІ ступенів Сабіна Гарунова:
– Вважаю, що сільська школа дає достатні знання для вирішення тестів. Мені подобається така форма оцінювання знань. Її потрібно було давно ввести в українську освіту. У нашому житті часто трапляється, коли здібний учень через відсутність грошей не може навчатися в університеті і здобути улюблену професію.
Претенденти на золоті та срібні медалі, учні Зеленогірської ЗОШ І – ІІІ ступенів Олена Колесник, Костянтин Косюга, Ірина Рибальченко:
– Один з іспитів залишився позаду. Звичайно, довелося витримати досить велике фізичне і моральне навантаження. Але, безперечно, такі тести потрібні, щоб правильно оцінити наші знання, набуті під час навчання.
Студент другого курсу Первомайського коледжу Максим Чиж:
– Мрію займатися комп’ютерною справою і вирішив спробувати пройти тестування, щоб продовжити навчання у вузі. Трішки боязно, бо пішов з школи після дев’ятого класу. На мою думку, тестування потрібне, як ніколи. З іншого боку, буде важко випускникам минулих років, які виявили бажання здобути вищу освіту.
Бібліотекарка Любашівської ЦРБ Тетяна Петровська (35 років):
– Сьогодні без вищої освіти важко вибитися в люди. Тому вирішила складати іспити, щоб вступити до Київського університету культури і мистецтв на заочне відділення. Вважаю, що ніколи не пізно вчитися. Готувалася до іспитів за допомогою бібліотечного фонду, в якому знайшлися необхідні посібники з української мови і літератури.
Директор НВК «ЗОШ І – ІІІ ступенів-с/г ліцей» с.Троїцького Людмила Бойченко (викладає українську мову і літературу в старших класах):
– Тестування ще рано вводити в шкільну систему. Такі іспити потрібно впроваджувати, починаючи з п’ятого класу, і з предметів, які здаватимуть майбутні випускники. Пам’ятаю, як в радянські часи ми здавали екзамени, і це дисциплінувало учнів. А рівень знань був дуже високим. Що стосується самих тестових завдань, то їх потрібно ще вдосконалювати і усунути низку помилок.
Юрій ФЕДОРЧУК, власкор «Одеських вістей», смт Любашівка
КОРУПЦІЯ СТАЄ МАНІЄЮ?
Напередодні старту кампанії щодо оцінювання знань випускників оголошено результати всеукраїнського незалежного дослідження про корупцію в сфері вищої освіти, проведеного в межах проекту «Гідна Україна». Як показали результати, тут чимало суперечностей і парадоксів…
Головна мета дослідження – оцінювання того, як зовнішнє незалежне тестування (далі ЗНТ) впливає на рівень корупції в сфері вищої освіти. Дані були одержані в результаті опитування чотирьох груп респондентів: студенти першого-другого курсів вузів України, випускники, їхні батьки, а також представники шкільних адміністрацій, включаючи вчителів. До дослідження свідомо не включали викладачів інститутів і університетів, вважаючи їх зацікавленою стороною. Хоча сумнівно, що великі суми за вступи до вузів платять особисто викладачам, а не керівникам навчальних закладів. Отут можна говорити скоріше про приватні заняття і підготовку до іспитів протягом тривалого часу (у середньому близько року), але навряд чи це однозначно гарантує вступ.
На думку опитаних, корупція найменш поширена при зовнішньому тестуванні (усереднений показник щодо всіх чотирьох груп близько 6% опитаних), на другому місці – шкільні випускні іспити (у середньому 15%). Найкорумпованішими є вступні іспити до вузів (57%). Найбільше говорять про корумпованість саме студенти. На думку директора проекту «Гідна Україна» Юхані Гроссманна, це пояснюється тим, що більшість із них вступала до вузів ще за старою системою, до повноцінного тестування. До того ж, вони постійно стикаються із проявами корупції в процесі навчання. Таким чином, впровадження загальнообов'язкового (для всіх бажаючих вступити до вузу) тестування, його ретельна розробка і дотримання всіх вимог повинні змінити цю тенденцію.
Крім того, дослідження показало, що думку про ступінь поширеності корупції значно перебільшено. Розповсюдженою при випускних іспитах у школі її вважають 29% студентів, тоді як особисто ніхто з опитаних у подібній ситуації з корупцією не стикався. На вступних іспитах у вузах сильною корупцію вважає у п'ять разів більше батьків (48%) стосовно тих, хто з нею зіткнувся на практиці (9%).
На запитання, чому ж існує корупція, з огляду на те, що вона не дає абсолютної гарантії на вступ (5 % опитаних, давши хабара, все-таки не вступили), найчастіше звучала відповідь, що абітурієнти та їхні батьки самі зацікавлені у використанні корупційних схем, які дають можливість вступити, незважаючи на реальні якості і заслуги. На жаль, такий спосіб став звичним і зрозумілим для всіх, а можливим його робить недостатній контроль за процесом вступу до вузу. Хабарі майже в три рази частіше батьки абітурієнтів пропонують з власної ініціативи, ніж це відбувається в результаті вимагання. Значна частина корупційних схем при цьому здійснюється за допомогою особистих зв'язків і, на думку Юхані Гроссманна, із цим видом порушення найважче боротися, тому що його досить складно виявити, а тим більше заздалегідь попередити.
І останнє. За результатами вступної кампанії 2008 року (вже за новою системою обов'язкового зовнішнього незалежного тестування), планується аналогічне дослідження, і у разі дотримання всіх вимог під час його проведення, можна чекати втішливіших результатів.
Наш кор.
