Так вже виходить, що про ветеранів та інвалідів ми згадуємо найчастіше напередодні певних дат. Але як їм живеться в решту часу? Щоб дати хоча б часткову відповідь на це запитання, ми відвідали Одеський обласний шпиталь інвалідів Великої Вітчизняної війни.
15-та станція Фонтану в Одесі – чудове місце для лікування і відпочинку. Свіже повітря, близькість моря, у самому шпиталі – уважний персонал. Трохи менше року тому цей медзаклад очолив новий головний лікар – депутат обласної ради Петро Волков. Як жартує сам Петро Георгійович: "9 місяців я на посаді вже відбув, отож пологи пройшли успішно". Прийшов він, треба сказати, у не дуже сприятливий час. Контракт з попереднім головлікарем не було подовжено через численні порушення. Чого варта хоча б історія з сауною, спорудженою на території шпиталю. Її роботі тут приділяли чи не більше уваги, ніж лікуванню інвалідів. Новий керівник підійшов до розв’язання багатьох питань досить суворо. Довелося, наприклад, розстатися з деякими куховарками – такі сумки несли додому, що руки у них боліли...
– Час минає швидко, – зауважує Петро Георгійович. – Не можу сказати, що за цей період у шпиталі сталося багато змін, – я людина об'єктивна. Але те, що зміни на краще є – це однозначно...
Переконатися у цих словах можна, поспілкувавшись з ветеранами – пацієнтами шпиталю.
– Я тут лікуюся вже 12-й раз, – сказав Микола Петрович Рибак. – Зараз ось крісла замінили – приємно сидіти на них. Харчування дуже хороше.
– За попереднього головлікаря нас теж годували п'ять разів на день, але не так калорійно, як зараз, – підтверджує Марія Кузьмівна Шалімова. – Ті, у кого діабет, – окремий стіл мають.
– Та й порівняти не можна! – емоційно реагує Федора Георгіївна Говорук. – Не тому, що я хвалю – це точно. Медикаменти абсолютно всі є, що ви не попросите. Якщо навіть пропонуєш щось купити, одразу: "Навіщо? Що треба – ми вам дамо". Отож я у захопленні від цього головлікаря, від старих – нових наших лікарів. Чудові лікарі! Спасибі їм, дай Боже, щоб це тривало у такому тоні...
Справді, з держбюджету шпиталю зараз виділяються пристойні кошти: 35 гривень на добу на харчування, 40 – на медикаменти. При дбайливому і совісному використанні – цілком достатньо. Але ж є й інші проблеми. Палати, звичайно, чисті, але застарілі. Далеко не в усіх є душ і туалет – але це ж важливі зручності для людей похилого віку. Потребує оновлення лабораторія. Не були б зайвими і палати інтенсивної терапії, а то якщо комусь з пацієнтів раптом стає дуже погано – доводиться викликати "швидку допомогу" – і це до обласного шпиталю інвалідів! Але зараз у шпиталю з'явилася надія на серйозну реконструкцію і відновлення обладнання. Пов'язана вона з одним з рішень, ухвалених на останній сесії обласної ради. Йдеться про висновок інвестиційного договору, відповідно до якого інвестор виконає капітальну реконструкцію і оснащення шпиталю на 15-й станції Фонтану, а на заміну одержить ділянку землі на вулиці Бєлінського, де зараз перебуває обласний очний шпиталь ветеранів Великої Вітчизняної. Втім, йдеться не про знищення, а швидше про злиття двох медичних закладів. Адже територія шпиталю на 15-й Фонтану цілком дозволяє ввести тут і двадцять офтальмологічних ліжок, і сучасну кардіологію, і багато чого іншого.
За словами Петра Волкова, є можливість з двох застарілих шпиталів зробити один хороший – і цією можливістю нехтувати не можна. Тим більше, що новітнє обладнання зробить лікування ефективнішим і дозволить компенсувати деяке зменшення ліжко-місць. При переміщенні всі плюси на боці шпиталю, що на 15-й Фонтану. Площа тут більша, та ще поруч санаторій Горького, на території якого ветерани-інваліди можуть і гуляти, і пити лікувальну воду. Та й умови тут навіть зараз кращі, ніж на Бєлінського.
Наталя Захарівна Ноздрачова була пацієнткою обох шпиталів багато разів. Отож може порівнювати.
– Харчування скрізь було добре, – говорить вона. – Але тут у палаті 4-5 чоловік (а то і менше), а там – по 18-20. Обладнання? Не знаю... Мене оперували, поки що спостерігають, але, можливо, доведеться звертатися у Філатова – ще не знаю ...
– Після капітальної реконструкції і ремонту ми готові розмістити у нас офтальмологічну операційну і приймати таких хворих, – впевнений Петро Волков.
Але ж зараз на Бєлінського розташовані 110 ліжко-місць, а нових буде всього 20! Чи не є це обмеженням прав ветеранів? За роз'ясненнями ми звернулися до керівника обласного управління охорони здоров’я та медицини катастроф Василя Лапая.
– Я наведу простий приклад: у Вінницькій області всього 10 таких ліжок, а операцій на них виконується більше ніж на наших 110, – коментує Лапай. – Після реконструкції шпиталь буде оснащений новітнім суперобладнанням, підвищиться ефективність операцій, одне ліжко-місце буде зайнято не місяць, а 3-4 дні. За необхідності подальшого догляду пацієнта завжди можна буде перевести до якогось іншого відділення. Як правило, оперативне втручання – це стресова ситуація для організму, можливо, треба буде відкоригувати гіпертонічну хворобу, серцево-судинну патологію, одержати консультацію терапевта чи невропатолога... Там все буде "на місці", у комплексі. Не кажучи вже про побутові зручності у палатах. Така пільгова категорія, як ветерани, заслуговує нормальних умов. Гадаю, що після завершення реконструкції всі можливі питання відпадуть самі собою.
А от що говорить про ідею "комплексного лікування" другий професіонал – головлікар обласної клінічної лікарні Сергій Калінчук.
– Проблема оснащення наших лікувальних закладів – це проблема не лише Одеської області, але і всієї України. Ми з вами чудово розуміємо, що поки що їхня технічна база залишає бажати кращого. Але якщо ми не можемо одразу забезпечити всіх і всім, то правильно було обрано комплексний підхід – коли оснащуються насамперед багатопрофільні клініки, де можна надати допомогу у різних напрямах і у великому обсязі. Тому рішення обласної влади про переведення офтальмологічних ліжок на Фонтан – цілком обґрунтоване.
Та й у цілому, можливість введення інвестпроектів у нашій медичній сфері – це позитивний досвід. Рішення обласної ради щодо інфекційного містечка, тубдиспансера, психоневрологічного диспансера – справді дуже раціональний підхід для мобілізації сил і поліпшення надання медичної допомоги.
Зрозуміло, що як будь-яка відносна нова справа, інвестпроект все-таки може викликати сумнів у частини непоінформованих громадян. Але нагадаємо: до остаточного завершення реконструкції інвестор просто не одержить ділянки на Бєлінського. Отож зацікавленість буде взаємною.
