Спершу історію про те, що корінний одесит приїхав на роботу в село, сприйняла як жарт або якусь неточність. Тому звернулась до головного лікаря Савранської ЦРЛ Костянтина Шабуніна за поясненням. Костянтин Анатолійович ствердно відповів:
– Так, у нас вже три роки працює анестезіологом Олександр Коробцов. Прийшов до нас одразу після закінчення університету. Але з перших же днів довів, що він хороший фахівець. Тепер його добре знають і поважають в усіх відділеннях.
При зустрічі з Олександром, перше за все запитала, чи відноситься його фах до модних, престижних професій.
– Моя мама Алла В’ячеславівна – терапевт. Тому ще з дитинства хотів бути лікарем, причому до третього курсу медуніверситету саме терапевтом. А після третього курсу пішов працювати фельдшером у відділення реанімації і там остаточно вирішив: стану анестезіологом. До речі, у США ця професія найвище оплачується серед інших медичних спеціальностей. Це просто в нас не розуміють важливості і відповідальності цього фаху, – відповів Олександр Володимирович.
Як з’ясувала з подальшої розмови, й направлення в райцентрівську лікарню замість міської «витребував» саме задля того, щоб працювати анестезіологом.
Навіть те, що перший місяць по приїзді в Саврань довелося жити у приміщенні «Швидкої допомоги», не злякало Олександра. Пізніше була наймана квартира, потім ще місяць в ординаторській. Квартирні поневіряння молодого лікаря закінчились тоді, коли він одружився на місцевій дівчині, і вони за власні кошти купили квартиру.
Напевне, не просто так життєва стежка дипломованого одесита привела в Саврань, де знайшов улюблену роботу і зустрів свою другу половинку, то була Боже проведіння. Тож хай успішною і щасливою буде доля цієї молодої родини. Хай і надалі пацієнти Олександра Коробцова дякують йому за високо професійно виконану роботу.
…Коли Олександр виходив з кабінету головного лікаря, Костянтин Анатолійович запитав:
– Ну що, вдалось реанімувати того дідуся?
– Так. Йому вже краще, – коротко відповів Олександр Володимирович.
Як виявилось, він ще й реанімує хворих.
