Після виведення з Болграда дивізії «блакитних беретів» військовий аеродром залишився стояти пусткою. Більше того – Міністерство оборони залишило своє майно без охорони. Спочатку була спроба «прихватизувати» об'єкт за вартістю однокімнатної квартири. Потім спробували нишком розтягти аеродром на будматеріали. Про це та інше «Одеські вісті» вже розповідали.

Зрозуміло, органи місцевого самоврядування не можуть бути байдужими до об'єкта. У разі передачі його до власності територіальних громад району з'явилася б можливість фінансувати охорону аеродрому з місцевого бюджету, а надалі передати інвестору – для використання за призначенням. Розвиток цивільної авіації на території Болградського району значно підвищив би його інвестиційну привабливість.

Але як же це зробити? Є два підходи. Одна частина депутатів на чолі з головою районної ради Іваном Насипаним обстоюють правовий шлях розв’язання проблеми – передачу аеродрому через відповідний наказ Міністерства оборони, що і є власником військового об'єкта. Друга частина депутатів на чолі з головою райдержадміністрації Дмитром Койчевим виступають за те, щоб взяти аеродром у власність невідкладно, не чекаючи наказу Міністерства оборони, що фактично покинуло аеродром напризволяще. Прихильників йти напролом виявилося більше – у липні на сесії районної ради депутати більшістю голосів ухвалили рішення щодо прийняття аеродрому (за документами – військове містечко № 114) у спільну власність територіальних громад району. Усі розуміли, що це рішення – не законне.

Районний прокурор Дмитро Цоєв, зрозуміло, наклав протест на рішення сесії.

Чергове пленарне засідання знову було жарким. Прокурор переконував депутатів, що незаконне рішення сесії навіть практично неможливо виконати: не можна фінансувати з бюджету охорону, неможливо виготовити державний акт на право користування землею і вже тим більше не можна передавати аеродром інвестору.

– Якщо не буде скасоване незаконне рішення сесії, уявіть, які козирі ви дасте в руки потенційним злочинцям, – переконував Дмитро Цоєв. – Хто в такому випадку власник – Міністерство оборони чи громада? Кому буде завдано збитку?

На запитання «що робити?» прокурор порадив ініціювати процедуру визнання об'єкта нічийним. Що, до речі, раніше пропонували і деякі депутати. Але, процес цей досить тривалий і складний, але на сьогоднішній день – єдино законний.

Депутати доручили юристам розібратися в законодавчих тонкощах питання і зібрати позачергову сесію – для ухвалення рішення.

Через тиждень депутати знову зустрілися в залі засідань. Робоча група, до якої входили юристи райдержадміністрації, районної ради і прокуратури доповіли про свої висновки. Перше: скасувати попереднє незаконне рішення сесії, відповідно до якого аеродром був прийнятий у власність територіальних громад району, і підтримати протест прокурора, накладений на це рішення. Друге: ініціювати визнання аеродрому нічийним об'єктом. Але оскільки він розташований на території Жовтневої сільської ради, остання повинна ухвалити рішення щодо делегування районній раді повноважень з придбання нічийного майна. І на час проведення позачергової районної сесії Жовтнева сільрада вже «відхрестилися» від аеродрому.

Юристи підготували відповідний проект рішення сесії районної ради, що, до речі, був завізований і райдержадміністрацією в особі першого заступника голови Івана Акдерлі. Здавалося, знайдено правовий шлях, компромісне рішення. Але знову спалахнула жарка полеміка. Жарка і марна – позачергова сесія не ухвалила жодного рішення.

Що ж маємо? Протест прокурора не задоволено. Незаконне рішення сесії не скасоване. Військовий аеродром «завис у повітрі». Так і пильнуй – випарується!

На завершення необхідно нагадати, що спроба керівництва області вирішити це питання на рівні міністра відповідного відомства не увінчалася результатом: Юрій Єхануров обіцяв голові Одеської облради Миколі Скорику розібратися і вирішити долю Болградського аеродрому. Але свою позицію Міноборони не оприлюднило донині.

Сьогодні жителі Болградського району одностайно запитують: кому вигідна невизначеність? Хто хоче, скориставшись «часом змін» і правовим нігілізмом, що повсюдно квітне, покласти аеродром до кишені?