В Одесі під егідою Чорноморського православного фонду відбулася науково-практична конференція «До 200-річчя Спасо-Преображенського кафедрального собору. Церква і держава в епоху Воронцова».
Відкрилася вона панахидою по ясновельможному князю Михайлу Семеновичу Воронцову і княгині Єлизаветі Ксавер’ївні Воронцовій у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.
Потім до учасників конференції звернувся голова Чорноморського православного фонду Василь Ієремія. Він сказав, що з часом дедалі значнішою стає особистість М.С. Воронцова – керівника, політика, мецената. Він сучасний своїм дієвим, ефективним втручанням в усі сфери життя регіону, яким управляв.
Далі на конференції обговорювалися питання загальнолюдської моральності крізь призму православ’я. У дискусії взяв участь професор Московської духовної академії, диякон Андрій Кураєв. Йому Василь Ієремія підніс у подарунок копію найбільшого дзвона, що звучить в Одеському Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Відлито його з того ж матеріалу, що і справжній дзвін, – з тих монеток, які збирали на дзвін одесити під час благодійного телемарафону.
Головною подією конференції, безумовно, можна назвати відкриття виставки англійської гравюри ХVII-ХIХ століть із зібрання родини Воронцових і презентацію каталогу «Книжкові зібрання родини Воронцових» у науковій бібліотеці ОНУ ім. І.І. Мечникова. Всі експонати не виставлялися протягом 150 років!
Автор-упорядник каталогу кандидат історичних наук Олена Полєвщикова справедливо підкреслила, що книжки були предметом особливої любові, особливої гордості і своєрідної пристрасті в родині Воронцових. «Читацька лихоманка» передавалася у спадщину протягом понад сторіччя. Любов до книги породжувала прагнення мати повні комплекти практично всіх провідних газет і журналів, що виходили в Європі, кращі видання енциклопедій, розкішні примірники з чудовими гравюрами і брошурами на газетному папері епохи Французької революції, а також книжки, які раніше перебували у зібраннях знаменитих людей, відомих бібліофілів. На прикладі родини Воронцових можна зробити висновок, що в Росії, як і в Європі, у середовищі освіченого російського дворянства із середини ХVIII століття читання утвердилося як найважливіший вид культурної практики.
Дослідники були винагороджені тим, що на одній зі сторінок книжки з бібліотеки Воронцових вони знайшли напис, що свідчить про час появи Михайла Семеновича на світ о 4 годині ранку 19 травня 1772 року.
