Двадцять другу сесію обласної ради важко назвати результативною. Депутати не змогли прийняти головний документ – обласний бюджет на поточний рік. Із цієї причини власне і скликалося пленарне засідання. Крім того, на розгляд сесії було винесено проект Звернення обласної ради до Президента і Прем'єр-міністра країни із закликом вжити термінових заходів щодо врегулювання ситуації із забезпеченням країни газом. Вирішення цього питання для Одеського регіону має особливу важливість, адже на півдні області, – у м. Ізмаїлі, Ізмаїльському, Тарутинському, Болградському і Ренійському районах, – склалося критичне становище щодо забезпечення теплом, що виробляється на газових котельнях. Близько 500 тисяч жителів Бессарабії опинилися під загрозою замерзання. Також, через неврегульованість цього питання, зупинено низку підприємств регіону, зокрема і Одеський припортовий завод.

У початковому проекті Звернення, підготовленому фракцією Партії регіонів, були досить суворі оцінки і висловлювання на адресу керівництва держави. Зокрема, у тексті Звернення ситуація була охарактеризована як геноцид, а до Президента Віктора Ющенка і Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко звучала вимога, у разі їхньої неспроможності або небажання вирішити назрілу проблему, добровільно скласти повноваження і піти у відставку. Зі зрозумілих політичних причин у частини депутатського корпусу це питання викликало абсолютне неприйняття. Частина ж депутатів погодилася з тим, що обласна рада зобов'язана відреагувати на «газову проблему», що склалася в області, але пропонувала пом'якшити формулювання. Після бурхливих дебатів голова обласної ради Микола Скорик запропонував під час перерви скликати Погоджувальну раду і випрацювати компромісний варіант Звернення, що і було зроблено. Однак для прийняття даного документа не вистачило декількох голосів.

На довершення картини дня почала давати збої система голосування, і тут багато депутатів напівжартома згадали, що сесія то провадиться 13 числа – цим можна пояснити всі невдачі. Однак голова обласної ради в містику і забобони не вірить, а в тому, що відбулося на сесії, катастрофи не вбачає. Про це, зокрема, він заявив, відповідаючи на запитання представників регіональних ЗМІ під час традиційного брифінгу. Пропонуємо нашим читачам короткий зміст цієї зустрічі.

Лілія Новицька, ТРК «Круг»: – Миколо Леонідовичу, як Ви прокоментуєте те, що на сесії не були прийняті два важливі для області документи?

Микола Скорик:– Чесно кажучи, мені навіть не хочеться це коментувати: і смішно, і сумно. Мені здавалося, що з урахуванням п'ятисоткілометрової віддаленості від столиці подібне лицемірство в політиці до нас не дійде. З огляду на те, що за прийняття Державного бюджету у Верховній Раді ратувала саме фракція Блоку Юлії Тимошенко, депутати від цієї політичної сили повинні були проголосувати і за обласний бюджет. Але фракція БЮТ і деякі інші депутати, прикриваючись якимись примітивними, голослівними звинуваченнями, не зробили цього. Не прийнявши бюджет, ми будемо жити відповідно до законодавства за нормою 1/12 від торішнього бюджету. Це означає, що ми не зможемо спрямувати бюджетні кошти на пом'якшення ситуації щодо тепло- і газозабезпечення південних районів області. Ми стоїмо на порозі гуманітарної і техногенної катастрофи. Можна багато спекулювати навколо слова «геноцид». Але, як ще можна назвати ситуацію, коли в багатоквартирні будинки, де стоять газові плити, є опалення, не надходить газ? Як ці люди повинні виживати, якщо у них немає можливості евакуюватися? Я підтримую губернатора, коли він говорить про необхідність евакуації дитячих закладів. Але ми ж не можемо евакуювати всіх жителів Бессарабії. Крім того, я розумію ставлення людей до самого слова «евакуація». У нас є люди, які пам'ятають, що таке справжня евакуація.

Світлана Лайтан, ТК «Нова Одеса»: – Чи можна сказати, що депутати не були сьогодні налаштовані на конструктивну роботу?

Микола Скорик:– Напевно, так, тому що є досить невтішні, проблемні результати. Але вони не фатальні. Ми зберемося найближчим часом і зробимо вже повномасштабний розгорнутий документ із урахуванням бюджету розвитку і фінансування програм.

Дмитро Яновський, «Вірменське радіо»: – Чи не вважаєте Ви, що неприйняття Звернення щодо газового питання стало наслідком того, що основна політична сила в обласній раді пішла назустріч дрібнішим політичним силам, які сприймають будь-яку поступку як привід для вимоги подальших? Вийшло, що вся облрада не відреагувала на ситуацію в регіоні. Чи не занадто велика ціна за політичну толерантність і чи будуть зроблені з цього висновки?

Микола Скорик:– Я готовий взяти на себе певну відповідальність за прояв цієї політичної толерантності. Фракція Партії регіонів зобов'язана була винести на сесію це питання, адже більшість жителів південних регіонів підтримали на виборах саме нашу політичну силу. Але, з огляду на те, що головне в нашій роботі – це не з'ясування політичних інтересів, а нормальна робота на благо області, я справді вмовляв наших депутатів піти назустріч і погодити текст цього Звернення з колегами для збереження миру, щоб не розхитувати ситуацію в області і не напружувати відносини з облдержадміністрацією. На жаль, наші політичні опоненти сприйняли таку толерантність як прояв слабкості.

Ситуація ж з бюджетом для мене зовсім дивна. Якщо наші партнери щодо більшості із фракції Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» заздалегідь заявили про те, що вони не будуть голосувати за бюджет з ідеологічних міркувань, то дії фракції БЮТ, якими б вони поясненнями не прикривалися – це перекручування фактів і провокація. Якщо ці люди хотіли таким чином викликати паніку, то вже на цьому етапі ми готові дати гідну відсіч таким діям.

Я вважаю, що нічого страшного не сталося. Якщо з'явиться необхідність у вживанні заходів, пов'язаних з диверсифікованістю електро- і газопостачання, впровадженням альтернативних видів опалення, переведення котельних на мазут і вугілля, гадаю, ми знайдемо спосіб домовитися з постачальниками про те, щоб вирішити ці питання в рамках закону, прогарантуємо їм оплату з невеличкою затримкою. У регіоні є керівництво, є губернатор і є конструктивна більшість обласних рад. Ми спільними зусиллями в рамках своїх повноважень і можливостей будемо контролювати ситуацію з газом на півдні області. Що ж стосується Звернення, то, гадаю, що як і було запропоновано на сесії, ми пошлемо його від фракції ПР телеграфом у зміненому, погодженому вигляді, щоб зайвий раз проявити свою толерантність, щоб ніхто не думав, що ми закриті для діалогу або що ми вийшли на стежку війни. Це не так. Ми готові до будь-якого розвитку подій. І якщо наші колеги готові до повернення до нормальної конструктивної роботи, то ми знайдемо способи, як цю роботу спільно налагодити.

Олексій Архиреєв, ТК «Одеса-плюс»: – Миколо Леонідовичу. Дай Боже, через тиждень почнеться постачання газу, ми будемо знати ціни, і, можливо, виникне необхідність перегляду бюджетної політики. На чому ще доведеться заощаджувати, щоб оплатити різницю в цінах?

Микола Скорик:– Ви намагаєтеся мене запитати стосовно того, чого немає. Одним з основних показників бюджету, крім обсягу валового внутрішнього продукту і темпу його зростання, є ціна долара і ціна газу. Так було завжди, тому що у нас енергозалежна економіка і ми – долароорієнтована країна. Ви знаєте, яка буде ціна долара або ціна газу протягом 2009 року? Судячи з того, як розвивається переговорний процес із Росією, мені складно уявити, якою буде ціна газу. Якщо 450 доларів, то це – колапс для нашої економіки. Наші підприємства при такій ціні працювати не зможуть. Відповідно, у нас не буде надходжень, зокрема і до місцевого бюджету. Одеси це стосується безпосередньо через той же припортовий завод.

Я вже говорив із трибуни про те, яким чином ми повинні будувати відносини з партнерами. Віктор Янукович у 2002 році підписав договір з Росією, за яким ціна на газ для нас становила 50 доларів. Але у 2005 році ці відносини зруйнували. Сказали: тепер ми все приведемо з корупційної на нормальну ринкову основу. Сьогодні ми бачимо, чим ця ринкова основа для нас обертається. Із Блоком Наталії Вітренко можна сперечатися з окремих позицій, але, як вірно говорить керівник цієї фракції в обласній раді і мій заступник Ольга Миколаївна Соловенко, якщо ми рвемося в ЄС, якщо у нас вже такі амбіції і такі можливості, давайте платити європейські ціни за газ. Якби у нас були інші постачальники, ми могли б сказати так, 450 доларів – це багато, ви завищуєте ціну, і ми купимо газ у інших. Але іншого постачальника у нас немає. Ми просто будемо сидіти без газу. І якщо сьогодні ми говоримо, що Росія – наш потенційний ворог, а завтра приходимо до Росії як до єдиного постачальника газу з вимогою знизити ціну, мені складно уявити, як із цієї ситуації можна знайти вихід.

Я не ідеалізую позицію РФ, але в даній ситуації Росія захищає свої інтереси і платить тією же монетою за все, що ми зробили їй. Я говорю «ми», маючи на увазі, що ми – єдина держава, і, як це не сумно, змушені відповідати за тих наших співгромадян, які поводяться вороже стосовно Росії. Мені б дуже хотілося, щоб це питання розв'язалося нормально. Я гадаю, що все ж таки договір буде підписано, тому що біля керма РФ стоять нормальні люди, і, я гадаю, що здоровий глузд переможе і у нашому керівництві. А коли з'явиться ціна, тоді і будемо дивитися на бюджетні показники.

Алеся Клінцова, ТК «АТВ»: – Які пункти проекту обласного бюджету 2009 року, на Ваш погляд, потрібно переглянути, щоб його було прийнято?

Микола Скорик:– Я не вважаю, що в ньому потрібно щось переглядати кардинально. Бюджет абсолютно нормально пропрацьований, ми виконали всі основні вимоги: скоротили бюджетні витрати, постаралися максимально зберегти соціальну спрямованість і подумали про інвестиційну складову. Це три основні моменти, які ми декларували під час обговорення майбутнього бюджету-2009.

Алеся Клінцова: – Чому ж критика бюджету була саме від Вашої політичної сили?

Микола Скорик:– У нашій політичній силі, звісно, теж можуть бути різні думки і різні точки зору. Але, на відміну від інших політичних сил, ми голосуємо консолідовано. Це основний принцип фракційної дисципліни. Інакше – це не фракція, а прості збори депутатів навіть не за інтересами, а просто людей, які поруч сидять.

Дмитро Яновський: – Миколо Леонідовичу, за інформацією губернатора Миколи Сердюка, бюджет розвитку області скоротився удвічі в порівнянні з минулим роком. За якими саме напрямами?

Микола Скорик:– Губернатор говорив про капіталізовані субвенції з Держбюджету. Ви чули, що в Держбюджеті для Одеської області ці субвенції не передбачені. Мало того, ми перебуваємо на останніх позиціях у рейтингу витрат за основними бюджетними статтями. Але у нас поки що є резерви на те, щоб збільшити бюджет розвитку. Я вважаю, ми повинні це зробити, тому що, крім необхідної соціальної складової цих об'єктів, це дає поштовх до формування робочих місць. На цих грошах область заробляє двічі: у розв’язанні соціальних проблем, і в надходженні тих податків, які повертаються до нас через реалізацію даних проектів і програм.

Ганна Берьозкіна, радіо «Глас»: – Миколо Леонідовичу, на скільки днів вистачить запасів вугілля і газу для Бессарабії?

Микола Скорик:– Справа в тому, що і мазут в області є. Але ці енергоносії можна використати лише частково. У нас на півдні більшість котельних – газові, які не пристосовані під тверде паливо. Для того, щоб їх оперативно переобладнати, потрібні додаткові витрати. Тому це проблема головним чином технічна і фінансова.

Юрій Ковальський, ІА «Репортер»: – Коли все ж таки відбудеться наступна сесія обласної ради?

Микола Скорик:– Це питання я вирішую не самостійно. Звісно, ми будемо обговорювати його з депутатами, і головне – з облдержадміністрацією, оскільки відповідно до Бюджетного кодексу єдиним суб'єктом внесення бюджету на розгляд місцевої ради є відповідний виконавчий орган влади. Для того, щоб сесія була черговою, повинно пройти 10 днів з часу її оголошення. Для нас не проблема скликати сесію, але збирати її із цим же бюджетом вже не має сенсу. Ми постараємося вийти на розгорнутий бюджет, щоб попрацювати з максимальним ефектом.

P.S. На час написання матеріалу чергова – двадцять третя сесія обласної ради вже була призначена на 28 січня. Що ж, будемо сподіватися, що конструктивна робота депутатського корпусу дозволить області одержати головний фінансовий документ. Не будемо також применшувати значення останнього пленарного засідання. Адже на порядку денному значилися і інші важливі питання. Зокрема, 13 січня депутати все ж таки проявили злагодженість при внесенні змін до обласної цільової програми недержавного (додаткового) пенсійного забезпечення працівників бюджетної сфери обласного підпорядкування і посадових осіб місцевого самоврядування, призначили керівників декількох комунальних установ у сфері культури і освіти, а також затвердили прийняте в міжсесійний період розпорядження обласної ради про розміщення на депозит тимчасово вільних коштів спеціального фонду обласного бюджету.