Із кенії прилетіла група зомбі?

Довгоочікуваназвісткапрозвільненняекіпажусудна«Фаїна», щодоставляввеликупартіюукраїнськоївійськовоїтехнікидоКенії, булазатьмаренаскандаломнавколоскладу«групипідтримки». Вона вилетіла до Африки, аби зустріти наших моряків у порту Момбаса і супроводити їх у подальшому перельоті на Батьківщину. Декілька членів родин українських моряків, підбурювані відомими політиками, провели в центрі Києва резонансну прес-конференцію, під час якої звинуватили владу в намірі «психологічного перекодування» екіпажу «Фаїни». Подробиці заходу, зрозуміло, були відразу розтиражовані вітчизняними ЗМІ. Ніхто з моїх колег чомусь не поцікавився, за чиї гроші був орендований найпрестижніший конференц-зал на Хрещатику. Мінімальний «набір послуг», що надається цією агенцією ініціаторам пресової конференції, коштує нині понад 2 тисячі гривень.

У прес-службі омбудсмена України Ніни Карпачової кореспондентові «ОВ» порадили поставитися до сенсації з усією серйозністю.

Для ініціаторів «викриття» присутність у групі супроводу моряків під час їхнього транспортування в Україну „державних” психологів і лікарів уявлялося злом не меншим, ніж тривалий безпосередній контакт із ними сомалійських піратів-обшарпанців.

– Ми боїмося, що наші діти можуть забути про деякі моменти свого полону, – сказала «ОВ» Ольга Гіржева, мати моториста «Фаїни» Артема Гіржева. – Тому – ніяких обстежень наших дітей незнайомими їм і нам людьми, ніяких психологів поблизу наших дітей!.. Ми самі кращі психологи й психіатри для них; варто нам лише поглянути в їхні очі, – і ніякі чужі фахівці вже не знадобляться!

За словами Гіржевої, нещодавно з нею зв’язався по мобільному співробітник Харківського інституту катастроф. Він має чималий досвід роботи з визволеними з полону людьми, збирався вилетіти в Момбасу й цього разу.

– Хто й що з приводу лікарів і психологів думає, – його особисті проблеми, – сказав нібито цей добродій, – та ніхто батьків і дружин моряків не слухатиме...

– …Але ми ж чудово знаємо, кого насправді готує Харківський інститут, – продовжує Гіржева. – Звідти виходять дипломовані психіатри, що спеціалізуються на нейропрограмуванні.

Не менш категоричним був і Віктор Шаповалів, батько одного з членів екіпажу «Фаїни»:

– Нашим дітям спробують втовкмачити, начебто з піратського полону їх визволив ледь не сам Віктор Ющенко. Ви, напевне, помітили: ніде не говориться, хто насправді зібрав необхідні для викупу гроші. Так, судновласник був зобов’язаний подбати про екіпаж. Але вантаж був державним! Чому Ющенко з Альперіним (ймовірний власник корабля – авт.) цілих чотири місяці затягували переговори з піратами?!

Кореспондент «ОВ» зателефонував до Харкова кандидатові психологічних наук, доценту Віталію Христенку. Полковник Служби цивільного захисту МінНС України був у складі групи супроводу на батьківщину членів екіпажу «Леманн Тімбер», які також натерпілися торік від сомалійських піратів.

–Ваша установа насправді займається «нейролептичними дослідженнями»?

– От бачите, навіть термінологію ці самі батьки моряків вивчили; правда, уживають недоречно...

– Не могли б Ви, Віталію Євгеновичу, уточнити: «замовлення» на вас і ваших колег по Харківському університету цивільного захисту зробили Карпачова з Януковичем?

– У вас невірні відомості. В апараті Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України дотримуються загальносвітових правил, вироблюваних десятиліттями. Маю на увазі обов’язкову ретельну медичну перевірку кожного зі членів екіпажу судна, що пришвартувалося в конкретному порту. Будь-яке місто повинно себе убезпечити; хто може гарантувати, що моряк, який не бачив суші кілька місяців, не занесе його жителям яку-небудь небезпечну хворобу?..

– Тобто, ваші фахівці працюють не тільки з екіпажами полонених кораблів...

– ...Ми обстежуємо моряків після кожного тривалого рейсу, включаючи абсолютно «безпроблемні». Ніякими «нейролептичними прийомчиками» ми не користуємося. Нашим завданням, у разі залучення до супроводу моряків з «Фаїни», була б своєчасна професійна психологічна допомога кожному.

Звідки пішли «шкідливі чутки»?

– Більша частина членів родин моряків ставляться до нашої місії цілком лояльно, з розумінням. Для мене особисто прес-конференція двотижневої давнини була несподіванкою. Невеличка група «незгодних», швидше за все, черпала відомості про можливе «зомбування» своїх родичів в інтернеті. Ви ж не сперечатиметеся зі мною щодо достовірності інформації, що туди щодень скидається?

– Не сперечатимусь.

– Не можу не констатувати наявність очевидного факту: «кулуарні» перемовини з піратами, нездатність держави Україна в найкоротший термін прийти на допомогу своїм співгромадянам довели людей до стану повного розпачу. У цей час і виникли перед ними посланці від багатьох відомих вам політиканів (з відомої причини не стану перераховувати їх поіменно...); напередодні президентських виборів не скористатися «повною дезорієнтацією в часі й просторі» цих змучених українських громадян для тих «професіоналів» було б непрощенною помилкою.

– Перший заступник голови Ради національної безпеки й оборони при Президентові України Степан Гавриш заявив: попри заперечення окремих осіб, до групи супроводу (її очолив начальник Служби зовнішньої розвідки України генерал армії Микола Маломуж – авт.) включені й психологи, й лікарі…

– Ніхто із психологів до Момбаси не полетів. Тільки лікарі. Причини – суто технічні.

Аналогічної думки дотримується й інший відомий фахівець, виконавчий секретар Асоціації психіатрів України Семен Глузман:

– Психологічні впливи можливі лише за умови, якщо цього бажають обидві сторони. Варто вам вчинити опір психологічному впливу, – ніщо на вас не подіє. Якби насправді припущення групи батьків моряків відповідали дійсності, – у Харківському університеті цивільного захисту МНС в наш час працювала б ціла плеяда Нобелівських лауреатів за здатність змінювати поведінку. Тоді б кожний з моїх колег запросто рятував би пацієнта й від наркозалежності, і від ігроманії. На жаль, ні того, ні іншого ми поки робити не в змозі.

Звідки ж, у такому випадку, «батьківські страхи»?

– Їхня природа – звичайнісінький переляк людей, які зовсім не розуміються в екстремальній і кризовій психології.

У той же час, не можу не сказати кілька слів про нашу державу. Її посадовці нічого не зробили для того, щоб звільнити «Фаїну» ще у вересні-жовтні. Тепер вони щосили намагаються продемонструвати, начебто думали про моряків, що потрапили в лихо, щоранку, тільки-но прокинувшись.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті