Так вже склалося, що тема підтримки воїнів-афганців в Одеському регіоні останнім часом обросла великою кількістю чуток та емоцій. Через двадцять років після завершення афганської війни розгорілися чергові баталії – цього разу пов'язані з фінансуванням та різними пільгами. Ця проблема обговорювалася на спільній нараді голів обласної ради та обласної державної адміністрації. В обговоренні брали участь керівники районних рад і райдержадміністрацій, депутати облради, а також представники кількох профільних структур: Головного управління праці і соціальної політики облдержадміністрації, Одеського обласного військового комісаріату та ін.
– Я ніколи не намагався ділити ветеранів-афганців на групи: хто воював більше і краще, – з прямотою колишнього військовика почав нараду губернатор Микола Сердюк. – Але сьогодні у нас цими проблемами займаються багато обласних організацій, не рахуючи районних. І неприємно, коли виникають розмови: чому ви запросили тих чи інших, фінансуйте тих і не фінансуйте цих ... А як бути тим, хто з якихось причин не бере участі у діяльності тієї чи іншої ветеранської організації? Всі ветерани-афганці повинні бути рівні у своїх правах, і наша допомога повинна дійти до кожного.
– У нас справді є прямо протилежні за змістом звертання від різних організацій воїнів-афганців, – підтвердив голова обласної ради Микола Скорик. – Тому, якщо є проблеми і помилки – про них потрібно чесно сказати. Але якщо існуюче рішення сесії обласної ради доцільне (не для окремих керівників ветеранських організацій, а для всього руху в цілому), то воно повинне виконуватися.
Якщо коротко викласти суть конфлікту в одному абзаці, вийде таке. Загальна кількість афганців у регіоні визначається приблизно у сім з половиною тисяч чоловік. Розподілом матеріальної допомоги до останнього часу займалася така громадська організація, як Спілка ветеранів Афганістану в Одеській області. Не применшуючи авторитету її керівництва, слід все-таки відзначити, що порядок розподілу був не найоптимальнішим. Цільова адресна допомога займала не більше 20%, а решта коштів використовувалася на ремонт бази відпочинку "Шураві", закупівлю медикаментів та ін. З урахуванням того, що на цій же базі відпочинку паралельно надавалися комерційні послуги, а також відсутні чіткі списки, хто саме з афганців, коли і скільки разів там відпочивав – скласти якусь єдину картину досить важко. Тому сесія облради ухвалила рішення, що розумніше використовувати механізм саме цільової допомоги конкретним людям. Зайнятися розподілом фінансів доручили новоствореному обласному комунальному підприємству "Стратегія життя" на чолі з депутатом облради Віктором Волковим.
– Переконувати потрібно не словами, а справами, – впевнений Віктор Якович. – Людям не пояснили ситуації, сказали, що їх позбавили грошей. Тоді як насправді матеріальна допомога афганцям у цьому році у порівнянні з минулим збільшена обласною радою у півтора рази і становить майже два з половиною мільйони гривень. Головна проблема на сьогодні – відсутність єдиної бази даних і те, що люди просто не знають, куди і за якою допомогою вони можуть звернутися.
Як з'ясувалося, в обласному управлінні праці та соціальної політики поки немає окремого реєстру афганців (вони просто входять до єдиного державного реєстру учасників бойових дій, тому що з погляду одержуваних пільг зовсім рівні). Але, на думку губернатора Миколи Сердюка, проблема розв'язується досить легко – відповідні дані є в обласному військовому комісаріаті. А от для того, щоб такі списки поповнилися ще й інформацією у реальних проблемах конкретних людей, на нараді були роздані зразки анкет від КП "Стратегія життя". Анкета на дві сторінки має низку запитань, починаючи від кількості членів сім’ї і житлових умов анкетованих, закінчуючи видами допомоги, якої вони потребують (і чи надавалася така допомога раніше). Все це дозволить більш пропорційно розподіляти фінансову допомогу між тими, хто її потребує, і уникнути ситуації, яскраво описаної Миколою Сердюком:
– Одеса і прилеглі райони у нас ще якось були охоплені увагою, а у якомусь селі, у Красних Окнах, людина і не знала, що їй належить допомога. От і виходило, що "хтось з'їв курку, хтось – нічого, але вважається, що на кожного припало по півкурки!"
– Я б дуже вас просив поставитися до цих анкет не як до чергового соцопитування, а як до інструменту, який допоможе нам одержати точну і докладну інформацію з області, – додав Микола Скорик. – Тому ми дуже просили б представників районної влади організувати цю роботу протягом одного – двох тижнів.
Слід визнати, що далеко не всі учасники наради з ентузіазмом поставилися до ідеї зміни механізму надання матеріальної підтримки афганцям і сім’ям загиблих.
– Виходить, що ми ламаємо старий механізм, а коли ще буде створено новий? – говорив, наприклад, мер Теплодара Леонід Печерський. – Я розмовляв зі своїми афганцями, вони задоволені роботою Спілки ветеранів Афганістану, називають Афанасія Петровича Радукана "батьком" ... А ті факти, про які ми чуємо ... Виходить, багато років гроші ішли невідомо куди, і не було ніякої звітності? Як таке взагалі могло бути?
– Я розумію, що новизна лякає, – відповідав Віктор Волков. – І не збираюся тут виправдовуватися, кращою відповіддю буде тільки робота. Люди повинні знати, на яку допомогу вони можуть розраховувати. У середньому, виплати на розв’язання соціально-побутових питань становитимуть майже 500 гривень, лікування – 1500 гривень, оздоровлення у санаторних умовах – 3000 гривень. Ми розуміємо, що ситуації бувають різні і в окремих випадках (необхідність операції та ін.) ці суми можуть бути збільшені до 5 – 10 тисяч гривень, але в середньому ми дотримуватимемося зазначених показників. А дані про те, кому саме була надана матеріальна допомога, публікуватимуться на місцях – у районній пресі. Зараз наше завдання – поповнити базу даних і провести відповідну інформаційну кампанію через ЗМІ, включаючи районні газети і телебачення.
Звичайно, було б ідеально посадити всіх представників афганських організацій за «круглий стіл». І Спілка ветеранів Афганістану справді найактивніша з існуючих у регіоні структур такого профілю. Але, коли вже виникли "ідейні" розбіжності, не можна дозволити їм впливати на долі окремих людей. Адже їм, за великим рахунком, неважливо хто допоміг – обласна рада чи облдержадміністрація, Спілка чи Комітет ветеранів Афганістану. Головне, щоб ця допомога була надана.
