Весна владно увійшла у свої права. Все навколо ожило, зазеленіло, сповнилося неповторним ароматом першоквіту і молодої трави.
У таку пору хочеться на природу: на море, до лісу, на берег річки або озера, в ожилий фруктовий сад. Або випити такого підбадьорливого і освіжаючого березового соку!
Але у багатьох людей є бажання не просто помилуватися навколишнім зазеленілим простором під променями зігріваючого сонця, але і зробити самому щось конкретне, щоб цей оглядовий світ став ще кращим і привабливішим.
Саме з такими людьми і зустрівся у минулі вихідні дні на майдані біля Палацу спорту. Там у цей час щосили буяв незвичний ярмарок. Торгували не промисловими і продовольчими товарами. Численним відвідувачам пропонували квіти – від насіння до вазонів у декоративних горщиках, різні саджанці плодових дерев і багато чого іншого, що повинно у ці квітневі дні перед Великоднем перекочувати до палісадників, розаріїв, на клумби, прикрасити квартири та їхні «філії» у степу – дачні ділянки.
Торгівля йшла дуже жваво. Практично ніхто не йшов звідси з порожніми руками. Ще по дорозі зустрілися щасливо усміхнені люди, які гордо і з неприхованою гідністю несли в руках величезні вазони з екзотичними квітами, кущики смородини, чудові саджанці майбутніх яблунь, груш і персиків. І навіть виноградні чубуки і улюблені фікуси і пальми.
Зачарований побаченим і почутим, вирішив зафіксувати хоч кілька миттєвостей для наших читачів. І руки мимоволі потяглися до фотоапарата.
Я не приставав із запитаннями, щоб дізнатися, звідки все це чарівне багатство, де воно зростало-зимувало. Все і так зрозуміло: тільки з добрих рук людей, у яких оживають і тягнуться до сонця молоді паростки, перші бутони.
Воно і так видно навіть при короткому спілкуванні з продавцями, які знаходять стільки епітетів для визначення своїх квітів і саджанців, що у покупця руки самі тягнуться до гаманця, де відкладені гроші на найнеобхідніше. Така вже справжня душа нашої людини. У ній не можна вбити потяг до прекрасного.
