Останнім часом все тривожніше звучать голоси про те, що аномальні погодні умови, що склалися за весняні місяці, можуть згубно вплинути на долю майбутнього врожаю. Міністерство аграрної політики України вже обнародувало інформацію: оголошеного раніше повторного рекордного врожаю не буде.
Ми попросили начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації А.Г. Новаковського прокоментувати ситуацію, яка склалася на кінець травня ц.р.
– На початку нашої розмови, – сказав Анатолій Григорович, – доведеться трохи повторитися, щоб нагадати деякі головні показники. Під врожай поточного року посіяно майже один мільйон гектарів озимих культур, зокрема на зерно 814,3 тисячі гектарів, що, відзначимо, навіть дещо більше, ніж рік тому. Особливо зросли масиви під озимий ячмінь, який став дуже затребуваний на зерновому ринку.
Були здійснені і всі наші прогнози щодо ярого клину, який зайняв 790 тисяч гектарів. Тут знову пріоритет віддано зерновим культурам. Хоча і технічні, і, передусім, соняшник, теж зайняли традиційні свої 200 тисяч гектарів. Важливо і те, що у сільгоспоб’єднаннях все більше уваги почали приділяти кормовим культурам, які одержали майже сто тисяч гектарів. Не забуто овочеві і баштанні. Багато аграріїв знову повернулося до садіння картоплі, яка почала зникати, і на ринку її замінили іноземні «жовті» сорти.
– Наведені цифри показують, що перша хліборобська заповідь – засіяти поле – в області успішно виконана. Але за нею іде друга – виростити врожай, причому з хорошими біологічними характеристиками. Як тут справи?
– Добрий врожай і якісне зерно формують багато чинників. Одним з них є внесення необхідних добрив. Незважаючи на відомі економічні труднощі, все ж вдалося підживити озимі на основних масивах, і навіть ярі зернові, які займають 87 тисяч гектарів. Більше, ніж у минулому році, оброблено посівів гербіцидами. Те саме можна сказати і щодо обробки посівів від гризунів, різних хвороб. Тут багато хліборобів вже не чекають нагадувань. Вони на своєму гіркому минулорічному досвіді переконалися, що до захисту посівів потрібно ставитися зі всією відповідальністю, щоб потім не погубити врожай.
– І все ж, Анатолію Григоровичу, побоювання є чи це необґрунтовані вигуки панікерів?
– Тепла зима, як відомо, дозволила майже без втрат зберегти весь озимий клин. Проте згодом вегетація посівів озимих і ярих культур проходить за вкрай несприятливих умов. Це дуже холодний березень, відсутність дощів і заморозки у квітні, які змінилися високими температурами у травні. Скажімо, протягом квітня випало усього-на-всього 1 – 7 мм опадів.
У першій декаді травня ситуація дещо змінилася. Хороші дощі пройшли у центральних районах області. Але очікуваної вологи так і не одержали посіви у північних та південних районах. В результаті в орному шарі є всього 7-8 мм, а у метровому – 40-60 мм вологи, що утричі менше норми.
Особливо несприятливі умови склалися для посівів гороху, який нині цвіте, і ярого ячменю, який вже викинув колос.
У критичних умовах для вегетації рослин проходить формування і налив зерна озимих культур. В результаті спекотної погоди і відсутності опадів жнива у цьому році можуть пройти значно раніше і їх початок можна прогнозувати на 15 червня.
Крім того, за уточненим даними, від заморозків загинули посіви на площі 27,4 тис. гектарів. Переважно постраждав озимий ріпак і озимий ячмінь. Морозами були пошкоджені зав'язь і цвіт кісточкових плодових дерев, горіхів і пагони столових сортів винограду.
Сума збитків від цієї стихії склала 53 млн гривень, половина з них припадає на посіви сільськогосподарських культур, друга – на пошкодження багаторічних насаджень. Це досить відчутний удар для хліборобів. А для подальшого маневрування посівами і пересіванням потрібні додаткові кошти. Їх же просто немає, і кредити мало хто дає.
– До речі про кредити. Послухаєш деяких обласних керівників, то у нас у цій справі повний порядок. А яка ситуація насправді?
– На кінець травня лише 52 господарства одержали 70,4 млн кредитів. Уже за цими двома цифрами видно, що селяни остерігаються брати гроші у позику під великий відсоток. А друга сума ще більше підтверджує такий висновок. Адже названа сума у чотири рази менша за торішню.
Як відомо, розмова з представниками банків велася у двох напрямах: про виділення понад 300 млн кредитів і про пролонгацію торішніх боргів. Цей процес теж іде досить повільно. З оголошених 345 млн гривень боргу ще і половина цієї суми офіційно не продовжена до нового врожаю. Отож, на інші суми зростає пеня за несвоєчасне повернення та ще й під підвищений банківський відсоток.
– І все-таки, за повідомленнями з місць, з матеріалів наших власних кореспондентів робота на селі не вщухає і йде своєю чергою?
– Так, багато господарств різної форми власності розпочали косовицю багаторічних і однорічних трав, заготівлю кормів. Вже заготовлено майже 15 тисяч тонн сіна, понад 10 тис. тонн сінажу. Іде інтенсивна підготовка техніки до збирання нового врожаю, яке, як вже було сказано, розпочнеться на два тижні раніше, ніж торік. У цьому зв'язку хочу нагадати, що і у цьому році напередодні жнив передбачено кошти на часткове відшкодування витрат при купівлі нових вітчизняних комбайнів.
– Які ж можна зробити висновки з нашої розмови?
– Як бачимо, селянам доводиться знову витримувати черговий удар. Цього разу і від природи. Але втрати все-таки були б менші, а посіви почувалися б благополучніше, якби аграрії могли мати все необхідне для чіткого дотримання вимог сучасної агротехніки. Але безгрошів’я теж робить свою чорну справу.
І все-таки, гадаю, панікувати особливо не потрібно. Для одержання нового врожаю зроблено чимало, та й посіви в основному збереглися. От тільки б дощу зливового! І, сподіваюся, що він нас не обійде стороною вже у перших числах червня. Адже саме на стику двох місяців, як стверджують старожили і багаторічні спостереження за погодою, і випадають щедрі опади. Дуже хочеться, щоб ця стала традиція не була порушена і у цьому році .
– Ми теж цього бажаємо хліборобам.
