Чи знаєте ви, що таке генно-модифіковані організми (ГМО) і те, що цей термін вже міцно закріпився у лексиконі українців? Але, незважаючи на те, що генно-модифіковані продукти (ГМП) вже понад десять років на прилавках наших магазинів, дотепер багато хто з нас із побоюванням реагують на наявність у продукті ГМО.
Що ж, власне, такого страшного полягає у цьому словосполученні, яке складно вимовляється? Одне можна стверджувати однозначно: побоювання при згадуванні про продукти, які містять ГМО, виникає через непоінформованість людини.
Що таке ГМО
Отже, генетично модифікований організм (ГМО) – це організм, у якому генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів перенесення генів. Для цього потрібне спеціалізоване устаткування та ферменти – рестриктази та лігази. Попросту кажучи, береться відрізок ДНК, тобто ген, і за допомогою вже знайомих нам рестриктаз ген розрізується на шматочки. А лігази допомагають "склеювати", з'єднувати ці шматочки в іншій комбінації, конструюючи вже новий ген або поміщаючи його у вектор. В результаті піддослідний ген змінений до невпізнанності, і ми благополучно досягаємо поставленої мети.
Де і для чого
застосовується?
Генетично змінені організми широко використовуються у фундаментальних та прикладних наукових дослідженнях. Генетичні зміни, виробляються не лише з науковою, але й з господарською метою. Створювані нові породи тварин відрізняються прискореним зростанням та продуктивністю. Більшість використовуваних у сільському господарстві ГМ-рослин було створено з метою зробити їх стійкішими до несприятливих чинників навколишнього середовища. Так, генно-модифікована картопля відрізняється невразливістю для колорадських жуків; гени риб, які живуть у холодних водах, покликані додати морозостійкості томату, у який вони вживлені; а гени скорпіона захищають пшеницю від посухи. Чимало ГМ-рослин росте набагато швидше, ніж їх "звичайні" родичі.
Прочитавши усе вищесказане, можна зробити висновок, що генно-модифіковані організми – це практично панацея від усіх лих: і в медицині успішно застосовуються, і в науці, і в сільському господарстві. Але спробуємо поглянути на зворотний бік цієї медалі.
Ризики
На сьогоднішній день немає точних даних як про безпеку продуктів, що містять ГМО, так і про шкідливість їхнього вживання. Проте дедалі частіше вчені говорять про існуючі ризики вживання ГМ-продуктів. Тому відповідальність за наслідки рішень, що стосуються регулювання виробництва та збуту генетично-змінених продуктів, лежить винятково на урядах конкретних країн. Але незалежно від географії спостерігається закономірність: що менше в країні виробників ГМ-продукції, то краще захищені права споживачів у даному питанні.
ГМО в Україні
Україна ж то забороняла, то дозволяла виробництво ГМ-продукції. Але рано чи пізно наша держава повинна була визначитися у питанні застосування генетично модифікованих організмів, при цьому вдавшись до вагомих аргументів.
Сьогодні виробники посилаються на те, що на даний час в Україні немає жодного підзаконного акта, що регламентує мінімальний вміст ГМО в продукті, і при цьому продукт необхідно маркувати.
Маркування
ГМ-продукції
З 1 липня 2009 р. Державні органи почали перевірку продуктів на предмет вмісту генно-модифікованих організмів та відповідного маркування упакування. Рівень припустимого вмісту ГМО в продуктах в Україні становить 0,9%, що є загальноєвропейською нормою. Усі інші товари, у складі яких ГМО перевищує цей показник, зобов'язані мати повідомлення про це на упакуванні. На даний час вже маркується продукція фабрик "Конті" та "А.В.К.", у результаті чого продаж їхньої продукції зріс на 40%.
Перевірка продукції
Щоб перевірити усю продукцію, що потрапляє до продажу в Україні, потрібен істотний дослідницький ресурс. За мінімально необхідних 20 лабораторій в країні діють лише 9. У них можна протестувати продукцію на предмет вмісту ГМО. Лабораторія, що визначає відсоток вмісту ГМО в продукті, коштує понад 1 млн грн.
У Національному науковому центрі "Інститут виноградарства та виноробства ім. В.Є. Таїрова" лабораторія вірусології та мікробіології атестована на проведення діагностичних робіт з виявлення збудника бактеріального раку, вірусних захворювань винограду, аналізів кількісного визначення ГМО у рослинах та продуктах харчування.
Докладніше про лабораторію та її діяльність розповіла завідувачка лабораторії кандидат біологічних наук Людмила Конуп:
– Наша лабораторія одна з перших в Україні оснащена сучасним аналітичним устаткуванням для визначення кількісного вмісту ГМО в харчовій продукції та продовольчій сировині методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) в режимі реального часу.
– На сьогоднішній день вплив ГМО на організм людини мало вивчений. Тому люди мають право знати, чи міститься в їхній їжі генетично модифіковані організми. Саме для цього існує наша лабораторія. Ми перевіряємо кондитерську продукцію, у якій можуть міститися інгредієнти сої, пшениці. Також перевіряємо томати, зелений горошок, кабачки, соки, вино.
– Для того, щоб лабораторія могла маркувати продукцію, вона повинна бути акредитована?
– Одеська лабораторія вірусології та мікробіології поки що лише атестована, а отже, має право лише перевіряти продукцію на вміст ГМО. Ми провадимо аналіз, складаємо протокол для наших замовників. У ньому ми вказуємо, є чи немає ГМО в наданій ними продукції, але не маркуємо її. У подальшому, ми, звичайно, плануємо акредитувати лабораторію.
До речі, дотепер у жодному виді перевіреної нами продукції ми не виявили генетично модифікованих організмів.
– А якщо генно-модифіковані організми все ж таки виявлено?
– Для початку ми визначаємо кількість ГМО в продукті. Якщо вона перевищує 0,9% генетично модифікованих організмів, то у відповідному протоколі ми повідомляємо про наявність та кількість ГМО в продукції. Далі продукт проходить безліч експертиз: екологічну, молекулярно-генетичну, мікробіологічну та інші. Потім видаються документи на виробництво даного продукту, і він вноситься до спеціального реєстру і вважається безпечним для вживання. Але на етикетці обов'язково має бути зазначено, що продукція містить ГМО.
– Людмило Олександрівно, які підприємства сьогодні перевіряють у вас свою продукцію?
– Виноробну продукцію перевіряє торговельна марка "Коблево", кондитерську – "Одесакондитер", консервну – підприємство "Еврика" та інші. Надходять замовлення на перевірку молочної продукції. Очікуємо замовлення виноробних підприємств із Херсонської та Миколаївської областей.
Необхідно відзначити, що українські виробники не злякалися нововведень. Деякі компанії, не чекаючи офіційних документів, почали повідомляти, що в їхній продукції немає ГМО. Інші говорять, що постанова Кабінету Міністрів щодо обов'язкового маркування ніяк не вплине на їхню роботу, тому що більшість підприємств, працюючих на експорт, – постійні клієнти вищезгаданих лабораторій.
Можливо, коли усі продукти в українських магазинах будуть протестовані, ми побачимо окремі полички із дешевшими продуктами, як це робиться у європейських країнах.
