Наталі МатковськійізсмтЗеленогірське, якоюсьміроюдужепощастило. Фактично все своє життя вона присвячує мистецтву, бо має на те серйозну підставу – талант. Наталю в її молоді роки вже можна назвати художницею.
Займатися малюванням дівчина почала ще у ранньому дитинстві. Пізніше мала можливість відкрити для себе професійні секрети малювання, їй допомагав опановувати її – батько Микола Петрович. Сама ж вона після закінчення школи, вступила до Уманського педагогічного університету на спеціальність – вчитель трудового навчання та інформатики. Під час навчання у вузі, Наталя перепробувала не одну техніку малювання і врешті-решт захопилася флористикою. Флористи – то особливі художники, замість фарб вони використовують листя, квіти рослин, кору дерев та інші природні матеріали. Щоб працювати з ними, творити шедеври, потрібно дуже тонко відчувати красу природи, щиро захоплюватися нею. Саме цього воліли душа Наталі, місто, де навчалася студентка, – Софіївський дендропарк надихав своєю неперевершеною красою.
Тепер дівчина працює учителем у Любашівській школі-ліцеї І – ІІІ ступенів, керує художнім гуртком. Тут вона намагається виховувати своїх однодумців – зачарованих красою природи творців, а не пасивних споглядачів.
– На основі своїх досліджень, роботи із засушеними по спеціальній технології рослинами, яка дозволяє зберігати об’єм, колір і навіть аромат квітів, я сформувала програму курсу «флористика», який покликаний зацікавити учнів, розкрити їхній внутрішній потенціал, – розповідає Наталя. Саме тому молода вчителька часто дає на уроках завдання на вільну тему. Такі роботи служать дороговказом: кого й куди «направляти». Для Наталі Миколаївни головна задача – вчасно розгледіти та розкрити талант, якщо він насправді існує.
– Наталю, як професіонал, в якому жанрі зазвичай працюєте?
– Мій жанр – об'ємні та напівоб'ємні картини із природних матеріалів, які я збираю із ранньої весни до пізньої осені.
– Де саме ви збираєте ці матеріали?
– Більшу частину з них – вдома, бо в нас полюбляє квіти мати. А ще – у полі, у лісі. Чимала кількість робіт виконана саме з польових рослин.
– Збираєте їх для конкретної композиції чи вже потім вирішуєте, що то буде?
– Сюжети для картин ніколи не вигадую заздалегідь, тому, що квіти самі «підказують», як вони краще виглядатимуть, і композиція виходить сама собою, ніби підсвідомо. Повірте мені на слово, квіти вміють розмовляти!
Художниця брала участь у виставці 2007 року, яка була присвячена роковинам троїцького славнозвісного народного художника Палецького, і була відзначена грамотою обласного будинку творчості. В її доробку – не один десяток картин, якими по праву можна пишатися, і ще безліч майбутніх шедеврів.
– От тільки б часу вдосталь, натхнення не позичати, – каже Наталя.
Особисто я отримала «море» позитиву від перегляду робіт Наталі. Кожна картина захоплює, бо в ній переплітаються людська майстерність і талант із шелестом листя, ароматом квітів, подихом вітру. Ці чудові витвори створені умілими руками та романтичною душею. Важко навіть повірити, що у часи, коли людська більшість намагається досягти вершин «фінансових олімпів» ще є люди, які підкорили інші вершини і шукають натхнення аж ніяк не в товстих гаманцях.
