ПереднімкраємміліціїназиваєоперативнуроботуначальникуправліннякарногорозшукуГУМВСУкраїнивОдеськійобластіполковникАндрійПінігін.
– Очевидно, труднощі, породжені кризою, додали чорної фарби до загальної кримінальної картини? – з цього запитання починається наша бесіда.
– З погіршенням економічного становища став контрастнішим розподіл на малозабезпечених та заможних. Майно останніх усе частіше підвищує спокуса скоювати розбійні напади. Раніше було більше випадків вуличного розбою на рівні відкритого хуліганського нальоту. Але тепер акцентується увага на житлі громадян. Звідси об'єктом зазіхань стають особняки у престижних районах міста, у дачних селищах, у приватному секторі. Причому бандитів не зупиняє присутність в будинку його мешканців, і ті можуть піддатися нападу навіть у рідних стінах.
– Однак про роботу розшуку судять за кількістю розкритих, а не за числом вчинених злочинів?
– Так, хоча й зросла кількість квартирних крадіжок, значно зросло і розкривання цього виду криміналу. Якщо затримується кваліфікований квартирний злодій-"домушник", то за ним тягнеться серія інших епізодів.
– Є технологія, за якою встановлюються такі факти?
– Наприклад, якщо група діє організовано, а так зараз найчастіше "працюють" злочинці, у неї простежується свій кримінальний почерк. Так, кваліфіковані злодії беруть із квартир лише золото та гроші. Іноді не всю пачку доларів, а лише частину. При цьому хоча і розживаються на меншу суму, але зате підвищується гарантія, що власник грошей не швидко виявить пропажу. Один такий психолог неодноразово навідувався до будинків на житломасиві Котовського та в Южному, перш ніж був затриманий.
– А чим сьогодні відрізняється добре організована група?
– Вона поводиться як команда. Її учасники попередньо вишукують та ретельно перевіряють інформацію про те, коли і яка сума надійшла у розпорядження "клієнта". Для цього за ним може вестися цілеспрямоване стеження на декількох машинах. За ним буквально їздять по місту, занотовують час його перебування у тому або іншому банку, офісі. Вивчають, хто його охороняє, потім продумують шляхи підходу та відступу.
На злодійській раді подільники визначають, як проникнути до місця, де лежать цінності. Залазять через підвальні приміщення. Іноді – через котельні. Буває, залучають до справи безпритульників, здатних пролізти у кватирку і відчинити двері зсередини.
Багато можна визначити із інструментарію, що застосовується злочинцями, скажімо, за відмичками. Або за способом вибивання личинок замків особливим пристосуванням – "зейхером". Є умільці, які перекушують спеціальними ножицями металеві ґрати, зламують металопластикові вікна.
– Але це в містах. А яка картина злочинності в селах?
– Там – інша категорія осіб. Об'єктом нападу нерідко бувають самотні старі і, як правило, у дні, коли листоноші розносять пенсії. Деякі "паніковські" спеціалізуються на крадіжках домашньої птиці та живності. Їх виявляють швидко, тому що це найчастіше безробітні люди, які опустилися до пияцтва. Лише тут істотна різниця ціни крадіжки. Адже пропажа курки з господарства старої хворої жінки, яка увесь вік відпрацювала у колгоспі за гроші, для неї більш відчутна, ніж для іншого ділка – кілька випадкових тисяч.
– Якщо далі відтворювати картину сучасної злочинності, то, мабуть, її різноманітить і застосування новітніх технічних винаходів?
– Звичайно, мобільний зв'язок дає можливість миттєво попереджати співучасника, оперативно координувати спільні дії. Терті бандити першою справою відтинають у будинку телефонний зв'язок і відбирають у жертв мобільники.
Так би мовити, кримінальним "ноу-хау" стала поява комп'ютерних злочинців. Нашим працівникам доводилося знешкоджувати діяльність хакерів, які входили до закодованих банківських програм і знімали гроші з рахунків підприємців, які користувалися послугами іноземних банків. Наприклад, німецьких. Знаходилися також умільці, які виготовляли картки, і за ними знімали в банкоматах великі суми.
Спецзасоби застосовують для крадіжки дорогих іномарок. Є сканери, які вловлюють кодовий сигнал, що замикає замки автомобіля, на відстані до 100 метрів від нього. Потім крадію досить 2 хвилин на те, щоб відкрити і завести таку машину, залишену на стоянці. Щоправда, придбання такого сканера доступне не кожному: він коштує від 5 до 15 тис. доларів.
– А навіщо крадуть старі машини? Відповідальність та сама, а матеріальний стимул практично відсутній.
– Нам відомі випадки, коли їх використовують як одноразовий засіб пересування, щоб зробити злочинну вилазку і не привернути уваги. Зробили свою чорну справу, машину – доказ – скинули під укіс і спалили, щоб замести сліди. Такий прийом використовували угруповання чеченців. Подібний прийом застосовувався в Ізмаїлі. Із цим ми стикалися і при розкритті замовлених вбивств.
– Напевно, це найскладніший вид оперативної роботи. Але все ж таки, наскільки можливо, підніміть, будь ласка, завісу професійної секретності. Адже найчастіше до нас надходить лише скупа інформація про кримінальний факт, але люди нічого не знають про те, якою ціною працівники карного розшуку досягають позитивних результатів.
– Добре. Розповім про один випадок попередженого замовленого вбивства. Його організатори зараз одержали по 10 та 12 років і відбувають свої терміни в ув’язненні.
Інформацію про те, що готується замах на двох людей – сім’ю підприємців, повідомив сам стрілець-кілер, найнятий для здійснення цього задуму. У минулому військовослужбовець, він, демобілізувавшись із армії, не знайшов собі заняття у соціумі і одного разу вийшов на такий вид заробітку, як стрільба по живих мішенях. Шукати його було б важко, тому що ні в жодних кримінальних картотеках він не значився. Але в хлопця не витримали нерви, і він прийшов з повинною.
Кілер знав лише посередника, через якого він спілкувався із головною дієвою особою – замовником. Посередник виявився особистістю, відомою в кримінальних колах. Колись він теж був військовослужбовцем, потім очолив приватну охоронну структуру. Тепер же вирішив заробити на людських життях.
– Які тарифи на цей "товар" існують у кримінальному світі?
– Ми контролювали кожен крок посередника, його переговори. З'ясувалося, що він запросив 14 тисяч доларів. Три тисячі з них як завдаток він передав безпосередньому виконавцеві. І показав кілеру відеозапис із двома людьми, яких потрібно прибрати.
– Напрошується просте запитання: "Чи не час брати?"
– Не усе так просто. Ми викликали сім’ю бізнесменів до себе і розповіли ситуацію. Коли в них минув шок, ми їм пояснили: необхідна їхня допомога. Після цього почали моделювати сценарій. Основне, що в ньому потрібно було врахувати, це те, як убезпечити потенційних жертв, – адже міг бути найнятий дублюючий кіллер. А також як створити умови, щоб задокументувати злочинців.
Незабаром спостереження дали результати, і вдалося з’ясувати, хто замовник. Це був молодий хлопець, який заборгував потерпілим мільйон гривень. І щоб не віддавати гроші, вирішив піти шляхом усунення бізнесменів.
– Швидко вдалося завершити операцію?
– Операція тривала 24 дні. Були зафіксовані усі зустрічі та розмови із замовником. Цілодобово кіллер був під спостереженням міліції, тому що було побоювання, що і його у певну мить "зачистять", тобто ліквідують. Він навіть ночував із працівниками міліції. Не виключалася версія, що Ігор про щось дізнається, тому що в нього було чимало дружніх зв'язків у різних структурах. Тому в операції брали участь лише 6 чоловік.
Згодом ми довідалися, що замовник плекав надію довідатися про виконання замовлення із повідомлень засобів масової інформації.
– Виходячи із цього, і був побудований сценарій?
– Потрібно було інсценувати вбивство натурально. Вранці бізнесмени збиралися вийти із квартири. Кілер у під'їзді почав стрілянину. Це були холості патрони, але сусідам вони були чутні, як справжні. На сходах залишилися гільзи. Попередньо був запрошений театральний гример, який мистецьки зобразив на обличчях сліди від куль та запечену кров. Кілер, тепер вже умовний, залишає місце злочину.
Це й було випередження фатального часу "Ч".
Навіть територіальні міліціонери, які приїхали за викликом сусідів, нічого не знали. Прибула «швидка допомога», лікарі відвезли тіла в морг, там зробили реєстрацію смерті за стандартним зразком. Це знімається на камеру і у вигляді екстрених новин виходить в ефір. Оскільки замовник сумнівався, довелося довести режисуру до похорону із усіма належними ритуалами. Таємність дотримується до кінця, навіть друзі та родичі вірять у трагедію.
Тим часом, бізнесменів ховають, і кіллер вимагає по телефону передачі йому решти обіцяних грошей. У мить розрахунку і відбувається затримання.
– Часто доводиться складати такі сценарії?
– Останнім часом по області їх проведено 7. Але злочинці – знешкоджені!
