2443 злочини економічної спрямованості, з яких 61% – тяжкі, розкрито співробітниками обласної служби щодо боротьби з економічними злочинами лише цього року. З них 62 – резонансні, оскільки в кожному з них мова йде про заподіяний збиток на суму понад 1 мільйон гривень. Криза і пристосовництво чиновників створили в сфері бюджетних коштів середовище, у якому махровим кольором розпустився кримінал. Крім подолання цього зла, другим напрямом роботи начальник служби В'ячеслав Сокирконазиває виявлення хабарництва.

– В'ячеславе Павловичу, мабуть, хабарництво і є рушієм бюджетних махінацій?

– Так, хабарі занадто часто стають інструментом незаконного розв’язання окремих проблем. Але, мабуть, спокуса одержати кругленьку суму сильніша за страх перед роками позбавлення волі за надані посадові послуги.

– А якщо розглянути один з «видатних» випадків, то які грошові й хронологічні величини там фігурують?

– Наприклад, цього року суд засудив до 10 років позбавлення волі заступника голови Білгород-Дністровської райдержадміністрації і до 8 років – його родича, який виступив посередником у передачі хабара. У цілому, чиновник вимагав 10 мільйонів гривень, але був затриманий, коли йому вручали перший транш у розмірі 2,5 мільйона.

– Цікаво, за яку ж послугу даються такі гроші?

– У цьому випадку за можливість виділення 8 гектарів курортної землі, розташованої біля моря. Вона належить до так званих земель запасу. За сценарієм їх потрібно було перевести у статус земель загального сільськогосподарського користування. А потім дозволити будівництво. Чиновник постарався перетворити землі запасу на запасний варіант для себе.

Претендентом на рекреаційні гектари виявився комерсант із іншої області. На цій землі він планував побудувати санаторій. Дві сторони поладнали після того, як покупець погодився на ціну, виставлену чиновником, у 2 тисячі доларів за кожну сотку. Оформлення документів на право володіння землею повинно було проходити у кілька етапів. Оплата відбувалася вроздріб: за кожен черговий дозвіл, пов'язаний з процедурою землевідведення.

– Чи можна дізнатися, як відбувалася передача такої сенсаційної суми?

– У призначений час «гінці» під'їхали до будинку райдержадміністрації. Заступник голови викликав посередника, який сів у машину до представників комерсанта. У них був у руках дипломат, набитий пачками банкнот 200-гривенного і 500-гривенного достоїнства. Від'їхавши не більше, ніж на квартал, вони увійшли до крамниці. Там перерахували гроші. У ту мить, коли портфель вручався посередникові, він був затриманий. На банкнотах був нанесений візуально невидимий знак «хабар».

– А як дізналися про угоду?

– Сигнал надійшов від самого хабародавця. Тих, хто брав хабар, підвела жадібність. Вони зрозуміли, що бізнесмени спроможні платити, і стали заламувати вищу ціну. Дійшло до краю, після якого покупці не витримали і звернулися до органів із заявою.

– Відповідно до законодавства, заявник про те, що у нього вимагають гроші, не є співучасником угоди, а проходить як свідок. Але якби комерсанти встигли одержати свою бажану ділянку до того, як була розкрита махінація і затриманий одержувач хабара, ці 8 гектарів були б у них вилучені?

– Ні. Земля залишилася б за ними як за сумлінними покупцями. Адже за задумом вся документація повинна була бути оформленою правильно, відповідно до вимог закону. Просте одержання дозволу від посадової особи і підписання паперів не відбулося б без такого стимулятора як хабар.

– А як правоохоронці «виліковують» непомірну любов до чужих грошей, що виникає у членів правління відомих кредитних спілок?

– Виконуючи доручення міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, ми завели так звані наглядові справи на кожну кредитну спілку, чия діяльність викликає підозри, Наприклад, можливим симптомом штучного банкрутства можуть стати явно завищені ставки за депозитними внесками, призупинення видачі внесків або розпочата кампанія щодо продовження договорів на видачу дивідендів. У порядку профілактики розвиток таких ситуацій тримається під контролем. Заяви, що надходять від вкладників, детальніше прояснюють, у якій стадії перебуває процес переміщення внесків. Буває, люди звертаються, коли ще термін їхнього договору з дирекціями КС не закінчився, – так би мовити, з випередженням можливих ускладнень. Ми чудово розуміємо занепокоєння громадян. Але вони перебувають із спілками у цивільно-правових відносинах, у які ми не можемо втручатися, оскільки жодних явно облудних або шахрайських дій стосовно вкладників не відбулося.

Коли договір закінчиться, можна вже розбиратися, на яких умовах він був укладений і як вони виконувалися.

Проте 11 кримінальних справ щодо кредитних спілок уже порушено. Голова правління однієї з КС утримується під вартою. У цьому місяці справа щодо її махінацій передається до суду. Цими днями затримано голову правління ще однієї з таких же спілок. Співробітники БЕЗ виявили організовану злочинну групу в КС «Партнерський кредит». Її члени, не маючи ліцензії, укладали з населенням депозитні договори, а також договори додаткового пайового внеску. Від цього вкладники постраждали на суму, що перевищує півтора мільйона гривень.

– Чи є перспективи, що услід за покаранням винні гроші повернуть вкладникам?

– Слідчі дали нам величезну кількість окремих слідчих доручень, щодо яких уже накладені арешти на майно і розрахункові рахунки КС. Їхня реалізація дозволить зібрати досить велику суму для повернення грошей вкладникам. Але повної компенсації, можливо, не вийде, тому що вартість майна, найшвидше, виявиться нижчою, ніж загальна величина внесків.

– Серйозніші фінансові установи – банки – чи не відстають від своїх молодших сестер – КС?

– Банки дедалі частіше звертаються до нас із приводу того, що у них потоком ідуть неповернення кредитів, які вони видавали. Перевірки показують, що для одержання кредитів їм від багатьох осіб надавалися підроблені довідки про свої зарплати і доходи, помилкові підтвердження своєї платоспроможності. Буває, шахраї беруть гроші в борг під прибуткову програму, яка виявляється фікцією. Обман спостерігається і коли у вигляді гарантії повернення даються під заставу якийсь промисловий об'єкт, техніка, будівлі, зерно останнього врожаю. Але часом той самий об'єкт, виставлений у вигляді матеріальної застави, переходив, як естафета, з одного банку до другого. У підсумку гроші одержувачем кредиту розтрачені, а застави немає. Так, нещодавно порушено 2 справи за фактом розтрати заставного майна «Надра-Банк» на 10 мільйонів гривень.

– Можливо, служби безпеки банків теж є порушниками, які тільки перебувають усередині системи?

– Поки що порушення з їхнього боку не зафіксовані. Але це не означає, що вони виключені. Є випадки, коли кредити надавалися під об'єкти, вартість яких була явно завищеною. Земля, що користувалася великим попитом, тепер подешевшала, а охочих купувати її стало менше. Це прорахунок фінансових експертів банку в прогнозах. Те ж відноситься і до машин-іномарок і до квартир, придбаних на взяті кредити. Неплатники повертають заставне майно, але реалізувати його тепер немає можливості. Особливо за бажаною ціною! Тому повернути гроші банк не може. Іноді, знову ж через неуважність внутрішніх служб, як майнову заставу громадяни залишають не власну, а орендовану землю.

Точка кипіння економічних проблем як і раніше висока.