Що вам говорить ім’я Тиціан? Припускаю, що ваша пам’ять одразу ж підказує: видатний італійський художник XVI століття. Чому саме про нього і саме зараз починаємо розмову?
На прес-конференції, яка відбулася нещодавно в інформаційному агентстві «Міст-Одеса» обговорювалися такі питання, як: результати експертиз картини Тиціана, подальша доля картини Караваджо, реставрація Одеського музею західного і східного мистецтва і перспективи відкриття нових шедеврів в експозиціях музею. На заході були присутні: директор Одеського музею західного і східного мистецтва Володимир Островський, начальник управління охорони пам’яток і культурної спадщини Одеської облдержадміністрації Наталя Штербуль, заступник начальника управління культури і туризму Одеської обласної держадміністрації Дмитро Фролов, засновник благодійного фонду «Музеї України» Олег Волощук, заступник директора ОМЗіСМ з наукової роботи Людмила Сауленко і голова опікунської ради ОМЗіСМ Юрій Маслов. Центральною темою форуму було обговорення результатів експертиз полотна Тиціана.
Тому хотілося б розповісти докладніше про цю відому для поціновувачів живопису картину «Портрет дожа», яка у 1931 році з Ленінградського антикваріату надійшла до Ермітажу. З Державного Ермітажу у 1949 році картина була передана до Одеського музею західного і східного мистецтва. На звороті полотна збереглися наклейки, що свідчать про його перебування у колекціях Сильвіо Валенті та князя Лева Кочубея. Також на зворотньому боці полотна зберігся напис TIZIANO. На картині італійського художника XVIII в. Дж. Панніні, яка зображує інтер’єр римського палацу Гонзага, де перебувала колекція картин, чітко видно портрет дожа, який перегукується з одеським. У виданому в XVIII ст. каталозі колекції Гонзага під номером, що збігається з номером на наклейці, значиться «Портрет венеціанського дожа у манері Тиціана».
Трохи пізніше у 1966 році картина була реставрована у Центральних реставраційних майстернях ім. Грабаря у Москві. Тоді і було виявлено напис Т.I. над плечем дожа і з’ясовано, що картина свого часу була обрізана по краях і приблизно у XVIII ст. здубльована на нове полотно.
Дослідницький інтерес до картини виникав кілька разів. В 70-ті роки її вивченням займався заступник директора з наукової роботи Одеського музею західного і східного мистецтва В.Д. Власов, що одержав цілу низку відомостей, які дозволили йому висунути припущення про авторство Тиціана. У лабораторії Ермітажу було проведено рентгенологічні і хіміко-технологічні дослідження одеської картини. Атрибуція Власова обговорювалася в ОМЗіСМ та в Ермітажі, співробітники якого допомагали одеському колезі у його наукових пошуках. Тоді їхні думки розділилися, і питання про авторство Тиціана залишилося відкритим.
У 2009 році музей повернувся до питання про авторство «Портрета дожа». Було з’ясовано також ім’я зображеного – Джіроламо Пріулі. Завдяки підтримці голови опікунської ради ОМЗіСМ Юрія Маслова і голови фонду «Музеї України» Олега Волощука музей зміг істотно просунутися вперед у вивченні проблеми авторства картини. У Національному науково-дослідному реставраційному центрі (м. Київ) було проведено рентгенологічні дослідження одеської картини, що підтвердили її приналежність до живопису XVI століття і перегук з деякими живописними прийомами Тиціана.
Під час спеціального відрядження співробітника музею до Державного Ермітажу були проведені консультації з фахівцями, які дозволили уточнити низку питань, істотних для атрибуції картини. Як підкреслила Людмила Сауленко, фахівці з Ермітажу поставили поруч зі своїм висновком «маленький знак запитання». Але це, як їм пояснили, тільки тому, що дослідження було зроблено не на обладнанні Ермітажу. А оскільки відповідно до Закону України предмети мистецтва і старовини вивозити з країни категорично забороняється, то остаточно поставити крапку у цьому питанні навряд чи колись вдасться.
У цілому підсумувати багаж знань про «Портрет дожа Джіроламо Пріулі» з колекції ОМЗіСМ, підкреслюють представники музею, можна таким чином: на сьогодні є вагомі аргументи на користь атрибуції картини Тиціану.
Не можна не відзначити, що учасники конференції дякували Одеській обласній раді і облдержадміністрації, які поряд із спонсорами брали активну участь в організації і фінансуванні цього дослідження. Вони також закликали не забувати про те, що у музею є ще безліч проблем: це і реставрація його будинку, і встановлення нових охоронних систем, необхідність яких стала особливо гострою після крадіжки картини Караваджо «Поцілунок Іуди, або взяття Христа під варту». До речі, щодо цієї картини, як говорить директор ОМЗіСМ Володимир Островський досі немає жодних втішних повідомлень. Проте співробітники музею, так само як цінителі живопису, творча інтелігенція Одеси не втрачають надії, що безцінне полотно пензля Караваджо все-таки буде повернуто до музею і, порадує ще не одне покоління справжніх поціновувачів живопису.
А картиною Тиціана одесити зможуть помилуватися набагато раніше. 18 грудня, о 15.00, у музеї Західного й східного мистецтва відкривається виставка картини «Портрет дожа Джіроламо Пріулі». Порада тим, хто бажає насолодитися шедевром: не відкладайте відвідання виставки, тому що вона з відомих причин працюватиме відносно недовго.
