Грип – не бізнес, а хвороба
307 злочинів, пов’язанихізпосяганнямнабюджетнікоштиприздійсненнізакупівельлікарськихпрепаратів, викритопротягомрокувустановахтаорганізаціяхохорониздоров’яУкраїни. Свій внесок до цього списку зробили і фармацевти Одещини.
Здійснені правоохоронцями на Одеській залізниці заходи були спрямовані на те, щоб не допустити створення штучного дефіциту та ажіотажного попиту на медикаменти шляхом їх приховування. За цим, як водиться, йде продаж ліків та препаратів за завищеними цінами. Робити такий бізнес під час епідемії грипу як протизаконно, так і аморально.
Ще однією схемою витоку бюджетних коштів у тіньовий обіг є закупівля Міністерством охорони здоров’я імпортних ліків за завищеною ціною. Саме ці аспекти і були в зоні особливої уваги правоохоронців.
Відповідно до вказівки МВС України від 05.11.2009 року провадилася перевірка, по-перше, з питання дотримання мінімального асортименту лікарських засобів (наказ МОЗ України від 30.10.2009 року «Про затвердження обов’язкового мінімального асортименту лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптек та аптечних пунктів у період епідемії грипу»). По-друге, з питання дотримання рівня граничних цін на окремі лікарські засоби (Постанова КМ України від 30.10.2009 року «Про встановлення граничних цін на окремі лікарські засоби і вироби медичного призначення»).
Всього на території обслуговування УМВС розташовано 13 аптечних кіосків. В результаті контрольного рейду встановлено, що працюють з них лише 9. Виявилося, що в аптечних кіосках ППФ «Гіпократ» і «Лідер», розташованих у м. Котовську, необхідний асортимент лікарських засобів відсутній повністю. Частково відсутні необхідні медичні препарати в кіосках ТОВ «Інтермедсервіс» (м. Одеса), а також в кіоску № 16 МФ «Вікторія», розташованому у приміщенні вокзалу ст. Одеса-Головна.
Зараз правоохоронці шляхом профілактичних перевірок мають намір попередити можливі правопорушення. Ліки не повинні бути засобом наживи.
Влад СЛАВІН
Крадії в поїздах не дрімають
Аналіз показує, що кількість таких великих економічних злочинів як розкрадання товарів вагонами або цистернами, стала значно меншою, ніж колись. Причиною тому є стрімкий спад вантажопотоків. З другого боку, сьогодні для супроводу вантажів наймається охорона. Крім того, щоб украсти вагон, потрібно задіяти велике коло осіб, а організувати їх стає дедалі складніше: шалений приробіток привабливий, але ненадійний.
Більшого занепокоєння пошуковцям завдають крадіжки майна самої залізниці. Це і зрізані шматки дросельних кабелів, що подають сигнали керування, і зняті зі шпал костилі, підкладки під рейками, відкручені кріпильні болти. Ці деталі, важливі для безпеки руху, потім нерідко з'являлися на приймальних пунктах, куди їх здавали як металобрухт. Від аварій рятувала лише наявність 5 ступенів захисту, що існують на залізниці.
Виторг за украдений метал ледве може перевищити 50 – 70 гривень. А відновлення завданого збитку поєднано з набагато більшими витратами, особливо, якщо зривається графік руху поїздів. На такий злочин ідуть, як правило, безробітні жителі сіл, елементи, що спилися, бомжі, іноді – колишні залізничники, звільнені з дисциплінарних причин. Одне слово, стихійні крадії, що не мають конкретного кримінального почерку.
Складніша справа з крадіями, що орудують у поїздах. Вони мобільні, їх важко впізнати у масі пасажирів. Тому затримати їх і довести їхню провину досить непросто. Такими були і двоє уродженців Грузії, на слід яких чітко вийшли, коли поїзд, де вони промишляли, наближався до станції Колосівка. Це великий залізничний вузол, при під'їзді до якого машиністи зазвичай знижують швидкість настільки, що легко зістрибнути на ходу без особливого ризику.
Це обставина і вплинула на вибір двох заїжджих кавказців – облюбувати цю ділянку лінії. Цікаво, що більшість із півсотні затриманих за останні 5 років поїзних злодіїв – такі ж незвані горці. У своїй самовпевненості вони також вважали, що тут кримінальні гастролі зійдуть їм з рук. Та ось даремно!
У цьому змогли переконатися і двоє молодих хлопців із грузинськими прізвищами, які важко вимовити, втім, вони давно відомі грузинським відділам кримінального розшуку. Вони володіли не стільки високою злодійською кваліфікацією, як зухвалістю і бажанням поживитися за чужий рахунок. Недарма кримінальні психологи помітили, що визначальною рисою злодіїв є жадібність.
До речі, вона видала і двох жінок-«майданниць», також затриманих цього року пошуковцями транспортної міліції. Перед тим, як зійти з поїзда у Котовську, вони прихопили із собою валізи попутників. І хоча квиток у них був до Одеси, вони, щоб дістатися туди, просто на вокзалі пересіли із чужим багажем у таксі. Ці обставини дали можливість оперативно відреагувати на заяву потерпілих. Двох прудких панянок у місті вже зустрічали співробітники міліції.
Тим часом, поїзд підходив до Колосівки. Було близько 3 години липневої ночі, час найбільш міцного сну. Але поїзні крадії не дрімали. Вони відчиняли двері купе, де це вдавалося. У крайньому разі, вибачалися за помилкове вторгнення. І брали все, що траплялося під руку. Їхньою здобиччю стали гаманці, що лежать у кишенях курток, почеплених біля дверей, кілька мобільних телефонів, фотоапарати. Тієї ночі, коли їх взяли, вони «обчистили» шістьох сплячих громадян. І зіскочили з підніжки. Гроші забрали собі, а портмоне за звичкою викинули, – потім їх знайшли і прилучили до справи як речові докази.
Але один пасажир прокинувся, помітив їх і став кликати на допомогу.
Миттєво у відділі розшуку пролунав тривожний дзвінок.
Одного «джигіта» взяли на пероні за допомогою вокзальної охорони. Але другий кинувся тікати і у темряві зник у заростях кукурудзи, що росте на полях за станцією. Переслідування загрожувало стати безрезультатним. Але допомогли місцеві мисливці. Вони взяли своїх собак і приєдналися до правоохоронців. Почали прочісувати грядки. Нарешті, спанієль виявив слід і вивів на місце, де ховався втікач. Але його не було видно. Виявляється, джигіт закопався у землю, з якої стирчав лише його ніс.
Зараз слідство завершено. Доведено, що на рахунку злодійського дуету 10 аналогічних епізодів.
Владислав кітік
Від холоднечі врятувало співчуття
Схвильований дзвінок до редакції пролунав, коли на вулиці мело. Директор Великомихайлівського НВК (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія) Наталя Кравченко просила подякувати сільському голові Щербанки та усім односільчанам, які врятували її та 12 її попутників від неминучого замерзання. На жаль, у екстренній ситуації вона не запитала їхніх імен...
Вона виїхала супроводжувати своїх батьків на медичну консультацію, яку вони могли одержати лише в одеських лікарнях. Одночасно з нею виїхали у службових справах заступник головного лікаря Великомихайлівської ЦРЛ Вадим Коваленко, дитячий лікар Людмила Головченко, патологоанатом, три медсестри – усього з водіями 13 чоловік на трьох легковиках.
З Одеси у напрямку Кучурган уся група виїхала вранці 17 грудня. До 17.00, у низині, неподалік від села Щербанки, їхні машини потрапили у затор, утворений масами наметеного снігу. Там вже стояло приблизно 250 різних автомобілів, які застрягли в снігу.
– Ми не могли рушити, – говорить Наталя Кравченко. – Буран бушував, і незабаром в мене із хворими батьками вже не було можливості вибратися із "тойоти": її замело так, що не було видно даху. Обігріватися за рахунок роботи двигуна було неможливо, тому що вихлопні гази не виходили в атмосферу, а потрапляли в салон.
Диво порятунку прийшло спочатку від пожежної машини, направленої із МНС, мабуть, за чиїмось дзвінком із мобільного телефону. Незабаром на допомогу прийшли жителі села. Вони відкопували автомобілі, допомагали замерзлим людям вибиратися через вікна, тому що дверцята відкрити було неможливо. А потім пересаджували до мікроавтобуса "мерседес", який також потрапив із пасажирами у біду. Але в його салоні було тепло.
До 22.00 із Щербанки під'їхав шкільний автобус і прийняв на борт потерпілих. Він зробив кілька рейсів і перевіз усіх людей, які зазнали лиха у дорозі. Вони залишали свої транспортні засоби на трасі, тому що в даній ситуації загроза загибелі від обмороження була гранично близькою.
– Нас розмістили у приміщеннях дитячого садка, місцевої школи та амбулаторії, – говорить Н. Кравченко. – Тутешні медсестри натопили в кімнаті, розтирали нас спиртом, скип'ятили чай, зварили відро картоплі, борщ, принесли з дому консервації. Багато хто дав нам свої чашки і тарілки, ковдри. У цю холоднечу вони буквально повернули нас до життя своїм теплом. І наступного дня підвезли нас до автомобілів і допомогли виїхати.
Усі 13 чоловік із Великої Михайлівки зараз благополучно дісталися додому. Так само роз'їхалися інші подорожани, що потрапили у "пробку", яких було не менше 300 чоловік. Вони теж хочуть висловити вдячність своїм невідомим рятівникам із села Щербанки.
Наш кор.
Загинули, рятуючи дітей
6 грудня за мужні й рішучі дії при рятуванні дітей нагрудним знаком «За відвагу в надзвичайній ситуації» І ступеня був нагороджений житель Сарати Ігор Іванович Судаков. Посмертно!
У Палаці культури, де відбувалася скорботна церемонія, у присутності матері і двох дочок загиблого героя його вдові Тамарі Судаковій від імені міністра МНС України Володимира Шандри була вручена нагорода.
Їй передували події, що сталися 23 червня цього року в Татарбунарському районі. Теплого і сонячного дня родина Судакових із двома юними дочками та їхніми подругами виїхали на курорт «Катранка». Море було неспокійним, а потім почало штормити, але це не зупинило 17-річних дівчат. Дорослі спостерігали за Настасією і Вікторією, але раптом побачили, що дівчата не можуть упоратися з накатом хвилі, і їх несе у море. Ігор Судаков одразу ж кинувся на допомогу дітям, до нього приєднався ще один відпочивальник, як виявилося пізніше, житель села Гурівщина Київської області Андрій Крутогор. Чоловікам вдалося виштовхнути дівчат на безпечну відстань, звідки їм допомогли вибратися на берег. Але морська стихія виявилася сильнішою за двох молодих чоловіків, які витратили всю енергію на порятунок потопаючих. І вони загинули! Ігорю Судакову було 44 роки, Андрію Крутогору усього 20.
І. Судаков працював машиністом тепловоза локомотивного депо Арциз - Одеса-Сортувальна. Був шанованим у селищі і на роботі чоловіком, люблячим і улюбленим сином, чоловіком, батьком двох неповнолітніх дівчат 15 і 17 років. Тому громадськість селища Сарати вийшла з ініціативою про нагородження земляка, а також другого загиблого героя А. Крутогора. Як сказав заступник начальника Головного управління МНС в Одеській області Ігор Савельєв, ця трагічна ситуація показала, що в нашій країні живуть небайдужі і сміливі люди.
Створено міське управління МНС
В Одесі почало працювати міське управління МНС зі штатною чисельністю 34 чоловіки. Його керівником призначено полковника служби цивільного захисту Дмитра Шушулкова.
Зараз у підпорядкованому йому «господарстві» 9 пожежних частин та аварійно-рятувальний загін спеціального призначення. У названих підрозділах несуть службу 715 чоловік. Саме вони забезпечують пожежну і техногенну безпеку міста.
До цього організація управління підрозділами МНС здійснювалася лише районними відділами, що утруднювало загальне керівництво при аваріях і пожежах і не дозволяло належною мірою взаємодіяти з міськими органами влади, комунальними, аварійними та іншими структурами.
Щороку одеські рятувальники виїжджають по тривозі понад 4000 разів. Найбільш складною була пожежа в будинку Руссова. 20 бойових обслуг усіх підрозділів Одеси упродовж декількох годин гасили вогонь, що охопив три поверхи будинку. Вдалося врятувати більшу частину пам'ятки архітектури і не допустити поширення вогню до будинків, що примикають. Щоб уникнути повторного загорання, пожежники ще добу змушені були чергувати біля об'єкта.
До пожеж в Одесі додаються обвали житлових будинків, які відбуваються із завидною регулярністю. А крім резонансних, надзвичайних пригод, щодня доводиться виїжджати на ліквідацію побутових пожеж, щоб надати допомогу людям. Тільки цього року завдяки одеським рятувальникам залишилися живими 74 чоловіки.
На озброєнні у підрозділів МНС м. Одеси – 28 одиниць пожежної і спеціальної техніки, і приємно відзначити, що шість пожежних машин і автомобіль першої допомоги з'явилися цього року.
Проте новорічні підсумки не обійшлися без констатації проблем. На жаль, серед тих, хто, ризикуючи життям, служить суспільству, не всі влаштовані у побуті. Черга на одержання житла особовим складом далі становить понад 200 чоловік.
Майя ГРИНЬКО
Гашиш в салаті
Чудову передноворічну «страву» виявили прикордонники Білгород-Дністровського загону. У двох скляних банках із звичайним консервованим салатом, закритих бляшаними кришками, було виявлено два брикети темно-зеленої рослини по 30 грамів кожен. Це був гашиш.
Прикордонники звернули увагу на мікроавтобус «мерседес», який направлявся з Молдови до Російської Федерації. Кермував мікроавтобусом 24-річний громадянин Молдови, який перевозив п’ятьох громадян Молдови до Росії. І недарма.
При поглибленому огляді авто було виявлено сумку, яку, за словами водія, йому нібито передали в Молдові для доставляння в Росію. Вона була облаштована подвійним дном. Пильний огляд показав, що там лежить прихований пакунок прямокутної форми. Як виявилося, в ньому було 1 кг марихуани.
Той, хто запаковував наркотики, робив це ретельно. Свій товар він загорнув у кілька шарів поліетилену та ще й «обробив» його машинним мастилом. Такий пакунок не зміг би почути службовий пес.
Другою знахідкою охоронців кордону став салатний сюрприз в іншій сумці. Гашиш був також ретельно запакований за допомогою поліетилену та скоча і в такому вигляді покладений в консерви.
Наш кор.
