ДужецікавуініціативувтілилаужиттяАсоціаціямістітериторіальнихгромадУкраїни(АМУ). Вона провела конкурс «Якби мером був я». Повсюдно, у містах і селищах, які є членами АМУ, відбулися перші етапи огляду. Молоді люди, переважно студенти, репрезентували роботи з різноманітних проблем місцевого самоврядування. Потім найкращі з них були розглядалися на обласному рівні. Фінал конкурсу відбувся у Києві.
Втішно, що молодих людей серйозно цікавить майбутнє їхніх міст. Про це свідчить тематика робіт, визнаних найкращими.
Першість журі присудило роботі слухачки факультету довузівської підготовки Київського медичного університету ім. Богомольця (м. Шпола, Черкаська область) Тетяни Золотарьової «Збереження історичних і культурних пам'яток для майбутніх поколінь – один з напрямів діяльності місцевої влади». Друге місце здобула робота студентки Житомирського національного агроекономічного університету Тетяни Межевич «Співпраця влади і громадськості». А от третя позиція за студенткою Таврійського національного університету (м.Судак, АР Крим) Ельвірою Садиковою, яка присвятила свою роботу питанням розвитку зеленого туризму в Судаку, і нашим земляком, аспірантом Одеської державної академії холоду В'ячеславом Чумаченком. Його робота, мабуть, мала найбільші переваги з наукової точки зору: «Деякі системні проблеми в управлінні соціально-економічним розвитком міста і створення територіальних кластерів як одного з ефективних шляхів їх розв’язання». Вона виконувалася під керівництвом доцента Анатолія Крісілова.
– Тему раціонального, гармонійного розвитку міста не можна вважати неактуальною, – говорить В'ячеслав. – Але, як кожна складна система не може працювати без регуляторного впливу, без управління, так місто не може існувати і розвиватися без муніципалітету, без керівника – міського голови.
Саме тому, що ми маємо справу з дуже складним об'єктом, потрібно користуватися системними уявленнями і методикою системного аналізу. Серед цього інструментарію одне з головних місць посідають етапи обрання головних напрямів розвитку та створення певних структурно-функціональних механізмів.
Метою великої роботи мера та муніципалітету є організація переходу від ситуації, коли важливі структури не дивляться одна на одну, байдужі або постійно конфліктують, – до ефективної їх кооперації. Створення здорової конкуренції знизить вплив монополій і дозволить стрімкіше збагачувати місто.
Наступним кроком є розвиток конкурентних підприємств у гармонійну кооперацію. Одним з видів кооперації, що добре зарекомендував себе, є територіальний кластер. Під створенням територіального кластеру мається на увазі об'єднання, насамперед, за територіальною ознакою підприємств не тільки однієї галузі, а різноманітних, плюс – об'єктів соціальної сфери.
Кластерний підхід передбачає впровадження нових перспективних форм і методів зміцнення взаємозв'язків і взаємозалежності між діючими особами у мережі виробництва при виготовленні продукції, наданні послуг і створенні інновацій. Кластер виступає і як форум, у межах якого ведеться діалог між діловими, урядовими і науковими колами про шляхи розвитку конкурентних переваг у місті. Нинішні кластери об’єднують від 3 – 5 учасників до 12 – 15 тисяч окремих постачальників і виробників. Слід відзначити, що кластерний підхід як інструмент соціально-економічного розвитку міста допоможе розв’язати пакет проблемних питань, які постійно тривожать міського голову, а саме: підвищення ефективності співпраці влади і суспільства, поліпшення соціально-економічного та культурного розвитку міста, зайнятість населення і розв’язання проблем безробіття, підвищення інвестиційної привабливості Одеси, використання інформаційних технологій як засобу оптимізації діяльності органів місцевого самоврядування.
Створення кластера призводить до соціалізації дій – залучення населення до виробництва (боротьба з безробіттям), збільшення кількості учасників виробництва, створення відкритого суспільства, забезпеченого матеріально, інформаційно, духовно.
Таким чином, є всі підстави очікувати, як результат створення територіального кластера, підвищення якості життя мешканців рідного міста і рівня громадського виробництва.
От так мислить 23-річний одеський аспірант В'ячеслав Чумаченко. Мислить серйозно, системно, грамотно, сучасно. Поки що він живе у рідній Вигоді Біляївського району. Він на відмінно закінчив не тільки загальноосвітню школу, але ще й музичну з класу гітари у Роздільній. Крім успіхів на науковій ниві, любить музику і кіно. Загалом, різнобічно розвинута людина. Дефіцит саме на таких людей відчувають всі країни на початку непростого ХХІ століття. Тому ті, хто спритніший, пропонують різні системи грантів і стажувань, щоб відшукати серед великої кількості претендентів фахівців з унікальним поєднанням якостей – глибини професійних знань і здатності системно мислити. Саме ними добре озброює наша вітчизняна система освіти. Старший брат В'ячеслава вже докторант університету у Німеччині, у Магдебурзі.
Якщо помріяти, дуже хотілося б, щоб знання та ідеї нашого земляка знадобилися і були гідно оцінені на Батьківщині. І коли-небудь з гордістю почути про роботу розумного, справедливого мера будь-якого міста України В’ячеслава Чумаченка, який щиро переймається долями людей.
