Виступльвівськогодуету«Бандурнарозмова» ускладізаслуженихартистівУкраїниТарасаЛазуркевичатаОлегаСозанськогоупроекті«Струноспів» відбувсявОдеськійобласнійфілармонії. Він став не лише подією для одеситів, але й для самих музикантів, які відкрили для себе одеського глядача – нескінченними оваціями, часто стоячи, обдаровували вдячні слухачі майже кожне їх виконання.
Програма концерту складалася з блоку козацьких пісень, творів відомих корифеїв кобзарського мистецтва (Г. Хоткевича, Г. Китастого), а також з класичного репертуару, який прозвучав у спільному виконанні з камерним оркестром Одеської філармонії під керівництвом Ігоря Шаврука. Це твори Д. Бортнянського, К. Діттерсдорфа (сучасника Моцарта), М. Скорика та ін. До речі, мало кому відомо, що для різновидності світської бандури – торбану свого часу написав кілька творів І.-С. Бах.
Сьогодні дует «Бандурна розмова» вважається одним з найкращих в Україні. Такою є думка багатьох фахівців: музиканти демонструють високий клас гри на бандурі як діатонічної, так і хроматичної або ж комбінованої (академічної); вільно імпровізують, зрештою, мають гарні голоси й у вокальних партіях легко переходять в різні тональності. Ці фахові переваги підсилюють ще такі особисті якості артистів, як емоційність виконання та щира любов до українського мелосу. Складність опанування гри на бандурі, особливо її сучасного удосконаленого типу може рівнятися хіба що зі складністю та тривалістю навчання гри на органі.
Яскраве враження у виконанні львів’ян залишили народні пісні «Гей, скинемося по таляру», «Хата моя рубленая», пісня В. Вітвицького – «Зірвалася хуртовина», а також проникнута духом української минувшини «Дума про козака Голоту». Багаті виражальні можливості бандури розкрилися завдяки виконанню побудованого на речитативі уривку з музичної поеми «Байда», а також чисто інструментальних – «Невільничий ринок у Кафі» (Г. Хоткевича) і авторського твору Тараса Лазуркевича «Спогад». Останній своїми інтонаціями мені особисто віддалено нагадав популярний колись естрадний твір Джеймса Ласта «Самітній пастух». Виконавець уміло використав синхронно два інструменти – бандуру й сопілку.
Артистична діяльність Т. Лазуркевича й О. Созанського не обмежується участю в ансамблі. Нині Тарас Лазуркевич очолює капелу бандуристів Львівської державної музичної академії, обидва бандуристи викладають у Львівській середній спеціалізованій школі-інтернаті ім. Соломії Крушельницької. Вони також є засновниками мистецького БФ «Кобзар».
