На цьогорічному міжнародному літературно-мистецькому святі «В сім’ї вольній, новій», учасників якого гостинно приймала житомирська земля, Одещину представляли поет, лауреат премії імені Павла Тичини, заслужений працівник культури України Микола Палієнко та його колега по письменницькому цеху, відомий краєзнавець Олег Олійників.
Як розповів, завітавши до редакції по приїзді з Полісся Микола Палієнко, цей мальовничий край недарма було обрано місцем проведення нинішніх заходів з нагоди 149-ї річниці перепоховання Кобзаря.
Доля привела сюди Тараса Шевченка восени 1846 року у складі Археологічної комісії, створеної згідно з розпорядженням київського генерал-губернатора Д.Бібікова. На той час Тарас Григорович саме закінчив навчання у Російській Академії художеств та був удостоєний звання академіка.
У містечку Кодні, де пройшло урочисте відкриття Шевченківських днів, сам поет, будучи членом Археологічної комісії, глибоко вивчав матеріали, пов’язані з Коліївщиною – народно-козацьким повстанням 1768 року під проводом Залізняка та Гонти. Як відомо, воно було, за наказом тодішньої російської імператриці Катерини II, підступно і жорстоко придушене регулярними царськими військами. У Кодні, що значилася одним з бунтарських центрів, карателі стратили понад три тисячі козаків. На згадку про героїв на околиці тисячолітнього містечка височить Гайдамацька гора, де впокоїлися навічно іх знівечені тортурами тіла. Кодня надихнула Шевченка на створення сповненої глибокого драматизму поеми «Гайдамаки».
– Між іншим, Житомирщина та Одещина тісно переплелися не лише у життєвій і творчій долі Кобзаря, – говорить Микола Палієнко. – Як підкреслювали гостинні господарі під час відвідин учасниками свята «В сім’ї вольній, новій» Житомира і Новограда-Волинського, Коростишева і Радомишля, Овруча і Малина, земля лісів та озер і степи Причорномор’я знайшли своє глибоке відображення у біографіях видатного фундатора ракетно-космічної галузі колишнього Радянського Союзу, академіка, лауреата багатьох премій, двічі Героя Соціалістичної Праці Сергія Корольова; геніальної української поетеси Лесі Українки; письменника і кінодраматурга Василя Земляка, керівника Національного народного академічного хору імені Григорія Верьовки Героя України Анатолія Авдієвського; поета, лауреата Шевченківської премії Бориса Нечерди. До речі, делегація літераторів, очолювана головою Національної спілки письменників Украіни, народним депутатом Володимиром Яворівським, відвідала батьківщину Бориса Андрійовича – надзвичайно красиве село Ярешки Андрушівського району.
– Досить побувати тут, аби зрозуміти, звідки витоки мелодійності, глибокої народності і незнищенного оптимізму нечердівської поеми «Ярешківський роман», – підкреслює Микола Палієнко. – Такий простий і водночас глибоко філософський твір міг з’явитися лише під впливом цих місць, могутніх своєю природою і безмежною добротою, приязністю та відкритістю людей, які тут мешкають.
Не лишили нікого байдужими і відвідини древнього Малина – міста, заснованого понад тисячоліття тому князем Малом і названого ним на честь своєї матері, простої, вродливої та гордої жінки Малуші.
З поміж великої кількості історичних фактів та легенд, пов’язаних з містом, цікавим є і той, що тут, у старовинному козацькому роду, з’явився на світ видатний у майбутньому мандрівник, океанограф, етнограф, антрополог, біолог, письменник і художник Микола Миклухо-Маклай. Як написав сам Микола Миколайович у власному щоденнику:
«…Я родом из казаков Запорожья, род наш из Макух на прозвище Миклухи. Я горжусь своим родословием, горжусь, что я с Украины...»
Вдячні нащадки встановили у центрі Малина пам’ятник видатному вченому-мандрівникові.
Хлібом-сіллю зустрічала і проводжала Житомирщина численних гостей традиційного травневого Шевченківського свята: письменників, художників, артистів, вчених з України, Білорусі, Болгарії, Македонії та інших країн. А вони, щиро дякуючи господарям за гостинність, цікаву і насичену програму свята, разом зі шматочками духмяних короваїв взяли з собою в дорогу спогади про землю, що дихає рідною історією і з якою пов’язані сторінки творчого життя Великого Кобзаря.
