Де господар ходить, там нивка родить

Миколу Петровича Мрочка я зустріла за 35 кілометрів від центральної садиби «АФ «Кодима», на полях, де йшло підживлення озимої пшениці. Смарагдовий клин простелився оксамитовим килимом, виграючи переливами барв під сонячним промінням і радуючи серце дружніми сходами.

– Яке насіння, таке й коріння, – задо­волено зазначив агроном, – адже в землю ліг насіннєвий матеріал елітних сортів вітчизняного та чеського виробництва. Крім того, обробіток грунту проводимо безвідвальним способом і сучасною технікою кращих світових лідерів землеробства. Техніка широкозахватна, що дозволяє в стислі строки провести операції. Сівба зернових ведеться прямим посівом за технологією NOU TILL, що сприяє висо­коврожайності зернових культур.

Цього мудрого, скромного, з м’якою посмішкою, добрим поглядом світлих очей чоловіка добре знають не тільки у «АФ «Кодима» (село Лисогірка). Його ім’я відоме усьому району. Та і в області, і в Україні воно на устах. І цілком заслужено йде добра слава про нього. Після закінчення сільгоспінституту в 1973 році Микола Пет­рович Мрочко розпочав трудову діяльність на посаді агронома в колгоспі «Прапор Леніна». Пізніше працював на тих ділянках, де найнеобхіднішими були його знання: керуючим відділку, головним агроном, заступником голови колгоспу. А з 1997 року до сьогодні успішно працює головним агрономом ТОВ «АФ «Кодима», яке було створено на базі відділку № 2 колгоспу «Прапор Леніна».

Микола Петрович, будучи агрономом за фахом, завжди перебуває у творчому пошуку і як результат – зареєстровано цілу низку його раціоналізаторських пропозицій за вирощуванням сільгоспкультур. Талановитий агроном підтримує тісний виробничий зв’язок з науковими організаціями аграрного напряму.

Щорічно в «АФ «Кодима» впроваджуються нові сорти та гібриди, передові технології на дослідному полі. Саме в цьому господарстві було започатковано нові культури: ріпак на зерно, сою, гірчицю. Сільгосппідприємство займається виробництвом насіннєвого матеріалу зернових. Велика увага тут приділяється вирощуванню зернової кукурудзи. Урожайність цієї культури у 2006 році склала 110 – 115 ц/га. Нинішнього року урожайність кукурудзи сягнула близько 130 центнерів з гектара, що є результатом плідної співпраці господарства з найкращими світовими лідерами фірм «Піонер», «Сингента», «Монсанто». Мало поступаються у якості (а ціна їх значно нижча) деякі гібриди фірми «Сади України», які теж висіваються у «АФ «Кодима».

– Співпраця нашого господарства з центром «Держродючість» дозволили вирішити проблему отримання високих врожаїв, а дробне підживлення та застосування мікродобрив дозволило гарантовано отримувати зерно високої якості, – розповів Микола Петрович.

До речі, коли у 2008 році клейковина зерна по району була дуже низькою (12 – 16%), то у «АФ «Кодима» вона була 22 – 24% і за якістю відповідала третьому класу. Щодо насінницьких посівів, то тут, як правило, закуповують елітне насіння, товарні посіви засіваються зерном не нижче другої репродукції. Насіння обов’язково протруюється. За будь-яких кліматичних умов тут отримують зерно високої якості.

Микола Петрович за останні роки зумів втілити в життя кращі європейські технології, сорти та гібриди світових лідерів-оригінаторів насіння. Завдяки цьому кілька років поспіль агрофірма «Кодима» займає перше місце в області по виробництву зерна: середня урожайність ранніх зернових у 2005 році склала 55,5 ц/га, у 2006 – 60,3 ц/га, у 2010 році – 55,6 ц з гектара.

Продовольче зерно високої якості, в тому числі озима пшениця, вирощується на рівні третього класу.

Проте ні агроном, ні директор гос­по­дарства Микола Сорочан не купаються в ореолі слави, не зупиняються на досяг­нутому, а шукають нових прогресивних технологій.

Велика увага ними приділяється системі захисту рослин. З метою забезпечення раціонального використання того чи іншого препарату або уникнення огріхів на полях, оприскувачі, так як і сівалки, оснащені навігаторами. Мінеральні добрива, які закуповуються на Одеському припортовому заводі, визначаються високою якістю, а отже, працюють на позитивний результат.

Свого часу Мрочко запровадив ви­рощування цукрових буряків на площі 100 га без затрат ручної праці і одержав врожай цукристих (в зоні недостатнього зволоження та ризикованого землеробства!) понад 500 ц/га.

Сьогодні сільгосппідприємство орендує близько 2500 гектарів ріллі, в землеробстві працюють 10 механізаторів, виробляється валової продукції на 6,5 – 7 мільйонів гривень. Позиками господарство не користується, бо довгострокові кредити не можна взяти під прийнятні проценти. Проте це не впливає на фінансову ситуацію в агрофірмі. Тут щомісяця виплачується заробітна плата.

Діловий тандем директора і агронома сприяє піднесенню господарства на значно вищий рівень. Цьому сприяє і обмін досвідом. Так, Микола Петрович відвідує робочі семінари, «Дні поля» в області і в Україні, а Микола Васильович – їздить по досвід за кордон. І все найкраще по-розумному вони впроваджують у своєму господарстві. Тож не дивно, що й діло тут на лад: і зі своїми роботами вчасно пораються, і іншим поспішають на допомогу.

– Коли є хороший диригент, то й му­зи­канти добре грають, – каже Микола Петрович, наголошуючи, що 90 відсотків успіху господарства залежить від виваженої економічної політики директора товариства «АФ «Кодима» Миколи Сорочана.

– Микола Петрович – працелюб, яких ще треба пошукати. Він весь час у полі, живе ним, завжди віднаходить щось нове, аби підвищити урожайність або покращити обробіток грунту. З ним я спокійний за долю урожаю, – говорить про головного агронома директор сільгосптовариства Микола Сорочан.

Та Миколою Петровичем задоволені не тільки в районі та області. Має він визнання і на державному рівні. Його трудова діяльність відзначена державними нагородами. Тож нехай хліборобська стезя стелиться перед трударем щедротами, а всі добрі починання вінчаються успіхом. Як то кажуть, де господар ходить, там нивка родить.

Любов КУЗЬМЕНКО,власкор «Одеських вістей»,Кодимський район

І в свято не забували за проблеми

Символічно, що в той день, коли сільські трудівники зібралися відзначати своє професійне свято, ще зранку задощило. Ніхто з присутніх не сказав, що погана погода, бо для них дощ завжди асоціюється з урожаєм. Адже сільськогосподарське виробництво – це виробництво просто неба. Тож багато чого передбачити неможливо. Ось і поточний рік був щодо погодніх умов аномальним. Тривалі зливові дощі змінилися нестерпною спекою. Дуже важко переносили всі ці зміни люди. Не менш згубно впливали примхи погоди і на рослини. Проте аграрії Савранського району зуміли ви­ростити майже 47 тисяч тонн зер­нових та зернобобових культур, а валовий збір зернових разом з кукурудзою склав понад 64800 тонн. Це посприяло тому, що за результатами, визначеними за низкою показників, Савранський район посів восьме із 26 місць в області. Для одного із найменших і найвіддаленіших районів це досить непоганий показник.

Саме тому низку працівників Савранського району було від­значено Почесними грамотами Одеської обласної ради та обл­держадміністрації. Серед наго­роджених – механізатори Олександр Сташенко із ТОВ іме­ні Кірова та Олександр Бушанський із ТОВ «Савранський завод продтоварів». Вони були й учасниками обласних урочистостей.

Як і годиться на святі, аграріїв району привітали голова Савранської райдержадміністрації, депутат облради Олег Іспанюк, голова Савранської райради Микола Бадюл, начальник управління аг­ропромислового розвитку Сав­ранської РДА Сергій Ченчик, го­ло­ва районної асоціації сіль­госптоваровиробників Григорій Царук. Від Одеської облради трудівників сільського господарства району привітав керівник Фонду сприяння житловому будівництву на селі Микола Глембовський. Він вручив групі сільгосптрудівників грамоти та цінні подарунки.

Крім привітань, промовці говорили й про ті проблеми, з якими доводиться стикатись аграріям. Зокрема, Сергій Леонідович Ченчик сказав, що у людей є бажання займатися тваринництвом, але цінова політика до цього не стимулює. Відсутність державних програм щодо підтримки розвитку того ж таки тваринництва та інших галузей відзначив Г. Царук. Хоча він наголосив і на тому, що цьогоріч держава, уклавши договори на регіональні закупівлі зерна, не тільки дотримала слова щодо ціни, а ще й вчасно розрахувалася. Це вселяє надію на те, що відносини між сільгопстоваровиробниками та державою почнуть стабілізуватися.

Учасників урочистої наради сердечно привітали працівники районного Будинку культури та аматори сцени. Вони порадували чудовим концертом.

Таким святам належить бути, адже на них мають змогу зустрітися, поспілкуватися колеги із сусідніх сіл, які з ранньої весни до пізньої осені трудяться на своїх полях. І лише раз на рік вони приїздять на районе свято, де діляться своїми враженнями від вже минулого сільськогосподарського року, розповідають про свої проблеми та здобутки, просто разом від­по­чивають.

Лариса ПІВТОРАК,власкор «Одеських вістей»,Савранський район