Конкурси

Що міцніші етноси, то дужча Україна

Всеукраїнський центр болгарської культури, що торік відзначив десятиліття, називають Болгарським домом. Сюди, за традицією, напередодні Нового року зібралися представники болгарських національно-культурних товариств Одеси та Одеської області, Запоріжжя та Криму, Полтави й Миколаєва...

За кілька хвилин почнеться урочисте вручення нагород переможцям конкурсу «Людина року-2010». І, звичайно, найпопулярніша людина серед болгар України – Антон Кіссе, президент Асоціації болгар України, депутат Одеської обласної ради. Багато хто намагається підійти до нього й не тільки привітатися, але й розповісти про те, чим живуть болгари різних регіонів. І все ж мені вдалося запитати у Антона Івановича – чим для Асоціації ознаменувався рік, що минає.

– Цього року Асоціації вдалося розробити й почати будівництво щодо створення архітектурного комплексу – пам’ятника в Болграді, присвяченого болгарським ополченцям, що взяли участь у російсько-турецькій визвольній війні 1877-1878 рр. Ми урочисто відзначили десятиліття від дня створення популярної серед українських болгар газети «Україна: болгарський огляд», на сторінках якої публікуються матеріали й болгарською, і українською, і російською мовами. Нам пощастило видати чимало книжок, присвячених болгарській тематиці, Асоціація подавала й подаватиме матеріальну та технічну допомогу сільським школам, палацам культури, церквам і творчим колективам. Погодьтеся, у нас прекрасні народні ансамблі, а в шкільних бібліотеках – чимало книжок, присвячених болгарській тематиці, що сприяє духовному вихованню наших дітей. У селі Вільшанці Кіровоградської області та в Арцизі відкрито пам’ятники Христо Ботеву. Я вже не кажу про науково-теоретичні конференції, круглі столи, спортивні змагання, собори, які ми провели в році, що минає. У День слов’янської писемності в селі Кубей Болградського району відбулася незабутня акція, присвячена Дню бессарабських болгар. А в селі Преслав таврійські болгари організували собор, на якому були присутні представники різних національностей. Усіх зачарувала майстерність, мистецтво наших співвітчизників. Не можу не висловити щиру подяку Міністерству освіти і науки Болгарії за те, що тридцять п’ять шкіл і три болгарські культурні центри в Бердянську, Одесі, Болграді одержали в подарунок 600 болгарських народних костюмів і 40 народних інструментів. Я вже не кажу про художню та навчально-методичну літературу.

– Вибачте, Антоне Івановичу, нас запрошують до зали, якщо можна, продовжимо розмову по закінченні урочистості.

Святково прикрашена зала Центру болгарської культури. В очікуванні вручення нагород «Людина року-2010» – лауреати конкурсів із 2002-го по 2009 рік, представники болгарських діаспор України та інших національно-культурних товариств Одеси, керівники навчальних закладів, учені, фахівці різних галузей економіки, бізнесмени, спонсори, меценати, журналісти. Останніми до зали увійшли найпочесніші гості свята – Посол Болгарії в Україні Дмитро Владимиров і Генеральний консул Болгарії в Одесі Георгій Проданов, які щойно дали декілька інтерв’ю телевізійним каналам, республіканським і одеським газетам.

Ведучі свята Гаяне Гулканян та Максим Спасов оголошують початок урочистого вечора, присвяченого врученню нагород переможцям конкурсу «Людина року-2010» відкритим. Звучать гімни України й Болгарії. А потім починається відрекомендовування номінантів. На великому екрані ми знайомимося з тими, хто вийде на сцену. Майстерно підготовлені Ганною Пеневою, відомою серед болгар тележурналісткою, замальовки дають змогу переконатися в заслугах номінанта, якого ми зараз побачимо. На сцену одна за одною виходять: учителька болгарської мови із с. Делени Арцизького району Марія Міраджи, вчителька вищої категорії, відмінниця освіти; Жанна Сусліна, директорка Болградської гімназії імені Георгія Раковського; Марія Чернева, завідувачка В’ячеславської бібліотеки Приморського району Запорізької області; Марія Попова, головна редакторка газети «Україна: болгарський огляд»... До речі, традиційно «Людиною року» стають і люди не болгарської національності – але й ті, що роблять великий внесок у збереження історичної пам’яті про болгар і дбайливо ставляться до українсько-болгарської історії. Зала особливо тепло вітає Катерину Вергун, директорку Малоперещепкінської школи Новосанжарського району Полтавської області. Її ведучий по праву називає берегинею історичної пам’яті – могили хана Кубрата.

Люди різних професій, з різних регіонів України, віддані своїй справі, авторитетні, закохані в традиції свого народу, дбайливі їх охоронці – сьогодні з рук номінантів «Людей року» різних років одержують почесні нагороди. Звучать болгарські й українські пісні, теплі, від самої глибини серця, слова. Посол Болгарії в Україні Дмитро Владимиров, теж нагороджений, хвилюючись, сказав, що ця нагорода зобов’язує його зміцнювати міжнародну співпрацю між нашими країнами й робити все, щоб українські болгари завжди комфортно почувалися у своїй країні, не забуваючи про історичну батьківщину, любов якої до болгар, що живуть по всіх усюдах світу, невичерпна...

А за застіллям звучали тости за здоров’я, за процвітання Асоціації болгар України, за удостоєних сьогодні почесної нагороди «Людина року – 2010» українських болгар.

– І все ж, Антоне Івановичу, стривайте хвилинку, завершімо наше інтерв’ю. Як Ви гадаєте, що головне в сьогоднішньому святі?

– Ви знаєте, найголовніше, що Асоціація сприяє об’єднанню всіх болгар України, що їхню діяльність високо відзначено. Для мене дуже важливо, що на наших святах присутні представники й інших національностей, з якими ми дружимо багато років. Погодьтеся зі мною: що міцніші в Україні етноси, то дужча наша держава. Усіх номінантів з 2002 року – 91 чоловік. Але переконаний, їх буде набагато більше. І наша традиція, закладена дев’ять років тому, ще довго житиме.

Наш кор.

Оцінити себе…

Понад 12 тисяч ке­рівників і фахівців міс­цевих органів влади України взяли участь у Всеукраїнському кон­курсі «Найкращий дер­жавний службовець», що провадиться ось уже третій рік. Його метою є підвищення ролі та популяризація професії держслужбовця, підтримка про­фесіоналів держ­уп­равління, поши­рення досвіду їхньої діяльності, виховання на їхньому взірці молодих фахівців, формування громадської думки щодо престижу державної служби.

Білгород-Дністровську районну державну ад­мі­ністрацію на конкурсі представляла заступниця начальника управління праці та соціальної політики РДА за соціальними питаннями Вікторія Володимирівна Каштель, яка виборола перше місце в номінації «Найкращий керівник» по Одеській області. Її творча робота «Сутність, мета, стратегія та механізми реалізації соціальної політики України» увійшла в збірник «Державне управління та державна служба», виданий Головним управлінням державної служби України за підтримки Академії муніципального управління та Науково-навчального інституту регіонального управління та місцевого самоврядування.

У грудні, в колонній залі Національної філармонії міста Києва, Вікторію Каштель було відзначено як лауреатку Всеукраїнського конкурсу «Найкращий державний службовець». Після повернення до Білгорода-Дністровського вона поділилася своїми враженнями:

– На конкурсі кожен учасник подивився на себе начебто іззовні, побачив свої переваги та недоліки, зрозумів, як саме потрібно вдо­сконалювати свою роботу. Особисту перемогу оцінюю як результат постійної та плідної спів­праці та порозуміння всієї команди державних службовців Білгород-Дністровської райдержадміністрації.

Яскраве враження на Вікторію Володимирівну справив виступ Президента України Віктора Януковича. У своїй промові Глава держави виразно окреслив основні позиції та принципи роботи чиновників, зокрема відзначивши, що «...нам належить докласти зусиль задля формування в громадській свідомості позитивного іміджу державного службовця та державної служби. Надійною запорукою реалізації цього завдання будуть ваша чесність, професійність і не­упередженість. Людина, що самовіддано працює на державу, гідна подяки та шани».

Усвідомлення цієї ідеї, як своєрідної моральної місії, дасть змогу зробити роботу державних службовців ефективнішою та піднести державну службу України на вищий рівень.

Тетяна Алексєєва

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті