Неосвічена селянка самотужки без будь-якої допомоги сягнула вершин світової образотворчості, полонила своїм талантом найприскіпливіших критиків, зачарувала магічною силою своїх творінь... Катерина Білокур – самородок українського мистецтва. Художниця, про яку сам Пабло Пікассо казав: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!».
Нещодавно в Одеській національній науковій бібліотеці імені М. Горького відкрилася книжково-ілюстративна виставка «Творчий космос Катерини Білокур». Представлені на ній видання, допоможуть поринути у мистецький простір народної художниці, долучитися до духовного осмислення її квіткового і завжди квітучого космосу. Так, одне з останніх досліджень – збірка «Червоних сонць протуберанці» містить мистецтвознавчі та культурологічні нариси про Катерину Білокур. Ґрунтовну збірку «Катерина Білокур очима сучасників» склали спогади, есеї всесвітньо відомих митців і літераторів Михайла Дерегуса, Василя Бороди, Тетяни Яблонської, Олеся Гончара, Миколи Бажана та інших. Цікава складова збірки – спогади родичів і знайомих мисткині: Івана Білокура, Ольги Овчарик, Надії Борисенко, з яких ніби вживу з’являється образ простої і щирої жінки з невичерпним космосом творчої душі. Особливо цінними є мистецькі розвідки з архіву художниці, невідомі раніше листи та оповідання, де Катерина Білокур, як влучно зазначено, «і пензлем чарівним, і словом високим світ подивувала».
Серед видань, що експонуються на виставці, добре відомі каталоги виставок і альбоми творів Катерини Білокур, які виходили в різні роки. Так, з особливою увагою звертаємось до альбому – «Катерина Василівна Білокур», який випущено Державним видавництвом образотворчого мистецтва і музики УРСР у 1959 році. Це значне за форматом, розкішне видання, що містить кольорові (велика рідкість на ті часи) репродукції робіт художниці та вступну статтю Василя Ногая, впливового мистецтвознавця з питань народної творчості, який, зокрема, відзначає, що Катерина Білокур «не повторює і не наслідує інших художників, а має своє оригінальне творче обличчя».
Цікаво простежити, як в різні часи ставилася мистецька критика до творчості художниці, як сприймався і визначався її самобутній талант. Так, майже перша публікація про творчість К. Білокур у журналі «Україна» № 6 за 1950 рік – стаття Г. Ревви:
«Квіти Катерини Білокур» – містить теплий, але не без «ідеологічного спрямування» відгук на виставку картин, які експонувалися в Москві на Всесоюзній виставці народного образотворчого мистецтва. Хоча загальний наголос, зрозуміло, зроблено на те, що «Катерина Білокур прославляє свою вільну радянську землю і непереможний сталінський колгоспний лад з пристрастю творчою і діяльною любов’ю». Наприклад, як підкреслює автор, «на одній з картин – «Слава Жовтню» – зображено народний достаток». Водночас автор статті визнає самобутній, унікальний талант, глибину та зворушливу силу її творчості: «Квіти палали чудовими барвами. Зберігаючи точність, митець обробляє кожну пелюстку, бутончик, надає їм поетичності і одухотвореності».
І сьогодні не згасає інтерес до натюрмортів і квітів Катерини Білокур. Але її творчість сприймається крізь призму історичного і виступає як унікальний феномен особистого творчого всесвіту, який відображає реально абсурдний портрет століття, ровесницею якого була славетна майстриня. Ось як доречно викладено про це в статті І. Зубавіної:
«Війна, смерть, нищівні вибухи, гори мертвих тіл, страхітливі демонстрації військової сили… Цих страхіть нема в картинах Катерини Білокур. Натомість – сміються соняшники, радіють квіти, рясніють хліби, світяться соковиті виноградні грона – суцільний калейдоскоп щастя. Видається, таємниця успіху художниці полягає в тому, що її картини налаштовані на катарсис, відтворюючи «ландшафт» внутрішнього світу майстрині. В них – світла енергія її особистості, що «поглинає темряву» безумства світу, перетворюючи хаос на космос».
Сьогодні, відзначаючи 110-ту річницю від дня народження відомої майстрині, хочеться ще раз звернутися до випробувальних сходинок її життя. Аби збагнути, де і як народжується така щира відданість і наснага до творчості, що, незважаючи на всі перешкоди і прикрощі долі, приводить до здійснення мрії. А через те спробувати зрозуміти, що саме сьогодні може набути людина, наш сучасник, опинившись у квітковому світі – космосі Катерини Білокур.
