Згодовувати, згодувати
– саме так автори сільськогосподарських репортажів самоперекладають рос. скармливать, скормить. Чи добре вони чинять? Певно, що ні. Бо українці віддавна мають звичай давати худобі їсти абодавати їй щось. Отже, скармливать скоту силос понашому має лунати так: давати худобі силос, годувати худобу силосом.
І все ж наша мова дієслово згодовувати, згодувати має, тільки воно своїм значенням дорівнює іншому рос. дієслову – вскармливать, вскормить: Мати сина народила, народивши, згодувала (пісня).
Не плутаймось у поняттях на догоду зближувачам мов!
Згортати, згорнути
– ось що чинять українці з книжками чи зошитами, кладучи їх на місце. Радіо й телебачення тримаються російського – закривати, закрити. Чи не час би вже й переглянути таке уподобання?
Здавати, здати
– так мовлять ЗМІ про квартиру. Мовлять, чесно кажучи, поросійському. Бо українці мають звичай квартиру (помешкання) наймати[cобі] або винаймати[комусь].
Здійснювати, здійснити
Читаємо в «Дніпрі» (№ 12, 2000): Коли… здійснювати за день по тричотири виступи, то… За прикладом журналу, що публікує спогади не когось там, а таки письменника,йдуть газети (здійснили екскурсію), радіо (здійснили поворот, здійснюють контроль), телебачення (здійснили запис). Популярне, як бачимо, дієслово. Чим же воно так приваблює авторів? На наш погляд, своєю «елітарністю», тобто належністю до суто книжного, а не народного вжитку. А ще, мабуть, своєю ніби «новинністю», адже словник Грінченка й БілецькогоНосенка (суто українські) його не фіксують.
Кожна мова продукує якісь новотвори (їх часом називають кованими словами) – чи то для відтворення нових понять, чи для увиразнення якихось почуттів. Єдина вимога тут – свідоме ставлення до нових слів, точне їх використання. На жаль, українські сьогоднішні ЗМІ вимогами точностідалеко не завжди керуються. Хоч визначити цей керунок дуже легко – треба просто придивитись до значення слова. Справді: здійснюватиозначає робити щось дійсністю, обертати на дійсність те, чого в реаліях світу ще нема.Скажімо здійснювати задум, здійснити мрію, здійснити намір, бажання тощо. Автори ж поданих на початку прикладів тулять це дієслово до речей і явищ, які серед реалій світу вже є.В результаті виходять неприродні для нормального людського мислення фрази. Подумаймо, чи може людина сказати про себе: Я здійснюю доглядза посівами, – замість простого я доглядаю посіви; мені треба (я маю) здійснити ревізію, замість зробити ревізію? Чому ж письменник дозволяє собі здійснювати виступ, а не просто полюдському виступати чи мати виступи, коли йдеться про їхню кількість? Чому здійснювати бачимо там, де має бути звичайне робити, провадити, виконувати, чинити, коїти тощо?
Мабуть, тому, що горезвісне здійснювати, викуване під рос. осуществлять, самоперекладачі пристосували ще й до рос. совершать. Щоб такого пристосуванства позбутися, просимо взяти на увагу паралелі:
рос. укр.
совершить полет (экскурсию, путешествие) зробити екскурсію (подорож), виконати політ
совершить нападение вчинити напад
совершить покушение зробити (вчинити) замах
совершить преступление скоїти (сподіяти, вчинити) злочин
совершать денежные операции провадити (виконувати) грошові операції
совершать обряд справляти обряд
совершать богослужение правити в церкві
совершать правосудие провадити судочинство
Отож, далеко не завжди слід журналістам брати приклад із сучасних письменників! Краще обходитися без зайвих «новацій», коли пишемо про людей і для людей.
