Підніматися, підійматися, піднятися

Тут та сама історія, що й з попереднім дієсловом, – панує російський потяг до універсальності. Навіть у досить грамотному журналі «Дзвін» (№ 3 за 2000 р.) читаємо: На другому поверсі, куди фрау Мейгель майже ніколи не підіймалася…

Що ж протиставити цьому рос. стереотипові?

Звичайно, канони українського добору слів. А вони кажуть: підніматися (підійматися)ніщо в природі не може самохіть.Якщо Сонце піднялось височенько (Нечуй-Левицький), то кожен здогадається, що воно зробило це не саме,а з волі небесної механіки; якщо Дим до неба підіймався (Шевченко), то всі знають, що димом щосьрухало, ане самвін п’явся вгору; якщо Волосся піднялося догори (Стороженко), то тут в основі руху лежала реакція людського організму; скажімо, на стрес. Те саме буває й з людиною: вона може підніматися, підійматисялише з допомогою сторонніх сил (наприклад, на колесі огляду в атракціоні). А самотужки (самохіть) людина – ходить!Тому автор із «Дзвона» мав би написати: Куди фрау Мейгель майже ніколи не сходила…

– Але ж у реченні мовиться про рух угору, а не вниз! – розсердиться заангажований російщиною читач.

– Ну, то й що? – спитаємо ми і пояснимо: – Українська стилістика має той «секрет» супроти російської, що дозволяє своїм дієсловам руху з префіксом з– (с-) виступати покажчиком як руху вгору, так і руху вниз. Можна сходити на горуі сходити з гори,скочити на коняі скочити з коня,злізти на деревоі злізти з дерева,зійти трапом на палубуі зійти (тим самим трапом) з палуби, тощо (див. розділи про префікси).

Дуже корисно було б затямити вжиток дієслова підніматися, підійматисяі авторам із журналу «Дніпро», які в № 1-2 за 2000 р. Пишуть: Він піднявсязі стільця (достоту, як отой барон Мюнхаузен, який сам себе піднявз болота за чуба!). треба: він устав (без згадки про стілець). Або: він підвівся зі стільця (коли мовиться про рух повільний) чи схопився зі стільця (коли мається на увазі рух прискорений). Те саме й з ліжком: устав; підвівся чи схопився з ліжка. Тому російська команда в армії «подъем!» нашою мовою найкраще лунатиме: вставай!або встати!

Крім описаного, дієслово підніматися, підійматися, піднятисямає в нашій мові ужиток іще в трьох значеннях: 1. рости, підростати (І дочка у їх росла, уже чимала піднялась – Шевченко); 2. вивищуватись над чимось(І ти, Капернауме, що аж до неба піднявся, аж у пекло провалишся – Біблія в перекладі Огієнка); 3. доброхіть братися до чогось (Піднялась охочим серцем Ївга до підпомоги – Ганна Барвінок); 4. фразеологізм Світ угору піднявся [кому]дорівнює рос. легко и привольно стало кому. Приклад ужитку: Дома такий тихий.., а вийде в степ – наче світ йому вгору піднявсь (Марко Вовчок).

Наостанок – кілька російсько-українських усталених (станівких) висловів:

рос. укр.

поднимается буря зривається буря

поднимается водаводи прибуває, вода

прибуває

поднимается голова підводиться

(зводиться) голова

поднимается настроение кращає (ліпшає)

гумор (настрій)

подниматься против кого повставати проти кого,

ставати на кого

подниматься на бой ставати до бою

поднимается температура вищає (зростає,

більшає)

температура

поднимается шум, скандал здіймається галас,

зчиняється буча

подниматься на цыпочки ставати (спинатися,

зіп’ятися) навшпиньки

подниматься в цене іти в гроші (Молодий кінь у гроші йде, а старий виходить – приказка)