Народний історикокраєзнавчий музей Татарбунарського району цими днями став бажаним гостем свого старшого «колеги» – Одеського історикокраєзнавчого музею. Унікальні експонати із глибинки відкрили четверту за рахунком акцію проекту «Історія краю в музейних експозиціях», що продовжує знайомити одеситів та гостей міста з різноманіттям та багатством музейних колекцій Одещини.
У виставковій залі вони наочно розповідають про життя та працю багатонаціонального населення цього південного району, де компактно живуть українці, болгари, молдавани, росіяни, гагаузи та роми.
З виставкою відвідувачів та журналістів люб’язно ознайомили начальник відділу культури і туризму Татарбунарської райдержадміністрації Павло Прелепов та багаторічний директор музею Дмитро Арсеній. А учасники самодіяльності районного Будинку культури своїми виступами показали, який талановитий народ живе в райцентрі та степових селах.
– Із чого починався народний музей, які віхи його становлення? – запитую одного з найдосвідченіших музейних працівників Одещини Дмитра Арсенія.
– Це було давно. У 1949 році в районному Будинку культури відкрилася перша виставка, присвячена п’ятнадцятій річниці Татарбунарського повстання. Експозиція сподобалася місцевим жителям, адже вона розповідала про їхніх рідних та близьких, місцевих селян, повсталих проти румунських поневолювачів. Це стало поштовхом для подальшого збирання матеріалів. Через десять років, вже на постійній основі, був відкритий музей історії Татарбунарського повстання. А в 1968 році йому присвоєно звання народного.
На сьогодні в музеї діє кілька залів, зокрема, етнографічна, історії Татарбунарського повстання, бойової слави, спортивної слави району та народної творчості краю. Крім того, при музеї працюють меморіальна кімната і картинна галерея, школа духовності та клуби – знавців історії краю «Джерело» і поетіваматорів, а також шанувальників поезії «Златоцвіт».
Заслуговує на увагу, що одна з меморіальних кімнат музею, присвячена Герою Соціалістичної Праці, голові колгоспу імені Татарбунарського повстання Василю Захаровичу Туру та іншим відомим людям району. І цілком заслужено, тому що це господарство та його славетного керівника знав, без перебільшення, увесь Союз!
Але багато що змінилося. І не завжди на краще. Тому за ініціативи Дмитра Арсенія було створено експозицію історії сіл, під яку відвели цілу залу. І не даремно: останнім часом з карти Татарбунарського району зникло 12 населених пунктів. То ж потрібно хоч іноді згадувати їхні назви, людей, які там жили та працювали.
Але, як кажуть, життя триває. І нові покоління далі творитимуть історію краю. Про них теж розповідає експозиція, представлена у виставковій залі Одеського музею.

























