(до 90-річчя пам’яті художника К. Костанді)

Одеська школа – єдина в Росії школа, яка вчить правильному розумінню, «погляду на мистецтво».

І.Ю. Рєпін

У музеї Костянтина Паустовського відбулася завершальна зустріч у межах щорічного циклу літературних програм «Наодинці з осінню», присвячена 90­річчю пам’яті українського художника грецького походження Кіріака Костанді. Нагадаю читачам: у розділі «Мнимая смерть художника Костанди» повісті Паустовського «Время больших ожиданий» йдеться переважно про безсоромних репортерів, любителів неправдивих сенсацій.

Народився художник у селі Дофінівці Херсонської губернії (нині Одеська область) у 1852 році. Закінчивши Імператорську академію мистецтв, у 1882 році повернувся до Одеси. Став одним із засновників та голо­вою Товариства південноросійських художників, дійсним членом Ім­пе­раторської академії мистецтв, директором Одеського міського му­зею.

У своїй творчості К. Костанді до­три­мувався реалізму, але деякі роботи зараховуються до імпре­сіоністичного напряму. Кіріак Костянтинович ви­ховав десятки учнів, серед яких О.О. Шовкуненко, І.м. Шульга та ін. Після його смерті послідовники створили Товариство художників «Костанді».

Про значення ролі Кіріака Костанді у створенні художньої школи в Одесі розповіла відомий художник АНПУ ім. К. Ушинського Світлана Крижевська. Дуже велике зацікавлення викликав той факт, що улюбленим об’єктом для малювання в Костанді був бузок. З його легкої руки він був відкритий і для світового мистецтва.

Своїм розумінням значення спад­щини художника поділилася вик­ладачка графічного малюнка в дитячій художній школі імені Костанді Ірина Дмитрієва. Родзинкою ж програми була участь у ній нащадків його родини у четвертому поколінні – Ірини Адамівни Костанді, вчитель­ки української мови та літератури школи № 1 «Костанді», та її доньки Анастасії, які зайнялися вивченням генеалогічного древа свого роду.

Перша художня школа, створена у 1945 році, знайшла притулок у будинку художнього училища ім. М.Б. Грекова на Преображенській. Очолив її білоруський партизан, випускник цього училища Олександр Сергійович Горб.

Новий етап розвитку з 1989 року пов’язаний з Валерієм Пилиповичем Токарєвим – художником, викладачем рисунка, живопису та композиції, також випускником училища.

У 1990 році, завдяки зусиллям нового директора, школі було при­своєно ім’я К.К. Костанді, а ще через сім років вона одержить власний будинок – двоповерховий особняк у дусі російського класицизму, у Лютеранському провулку, 3. Це одне із найбільш музично­художніх перехресть Одеси. Поруч із готичним собором розташована музична академія і училище, хорова та художня школи.

До революції в цьому будинку роз­міщувалися жіноча гімназія, і зав­дяки щасливому випадку в ній нав­чалися дві доньки Кіріака Костанді.

У результаті реконструкції школа стала естетично відповідати своєму призначенню, були створені сприятливі умови для творчості.

У Лютеранському провулку під однією вивіскою сьогодні вжи­ваються державна художня шко­ла та створена на її базі єдина в Україні загальноосвітня приватна І та ІІІ ступенів художньо­естетичного профілю школа ім. К.К. Костанді. При­ватна ЗОШ дає можливість особ­ливо обдарованим та незаможним дітям навчатися безкоштовно.

У школі навчалися відомі в нас та за кордоном художники: Л. Межберг, С. Божій, Л. Дульфан, В. Філіпенко, А. Лопатников, В. Басанець, В. Цюпко, А. Ануфрієв, В. Стрельников, В. Хрущ, Л. Гервиць, Л. Лерман, Г. Лєкарєва, А. Ройтбурд, Ю. Цуркан, Г. Палатников, Г. Гармидер, Ю. Барзашвілі, О. То­карєв, О. Токарєва, А. Желтогонов, В. Ку­чер, А. Шопін.

Багато викладачів школи Костанді є її випускниками. Тепер в учнівських класах вже займаються їхні діти та онуки. Не переривається зв’язок поколінь і традицій.