Подивіться на це фото: ви дасте Василю Никифоровичу Заікіну 85 років? Вік виказує ну хіба що сивина…
Цього року Вилківська міська рада провадила конкурс на найкращу садибу.
– Протягом року комісія спостерігала за утриманням подвір’я, адже воно повинно бути акуратним та доглянутим не лише перед конкурсом, – розповідає секретар міськради Надія Іванівна Зімченко. – Уявіть собі, увесь п’єдестал зайняли наші ветерани. Перше місце було присуджено Василю Никифоровичу Заікіну, друге – Юхиму Дмитровичу Ковальову, третє – Валентині Григорівні Філімоновій. Причому, усі троє – самотні люди.
У 1944 році, коли Вилкове було визволене від німецькорумунських окупантів, 17річного Василя Заікіна призвали на фронт, але проявити себе в бою не довелося. Після закінчення навчання взвод посадили у військовий ешелон, але до лінії фронту він не дійшов – по радіо прозвучало: «Перемога!»
Після війни у Вилковому відновлювали старі підприємства, будували нові. Василь Заікін, у якого було шикарна на той час освіта – чотири класи – пішов на судноремонтну базу. Його одразу зарахували економістом. На Вилківській базі ремонту та експлуатації флоту Василь Никифорович пропрацював 42 роки. На заслужений відпочинок він вийшов 70річним з посади начальника планововиробничого відділу. Завжди встигав займатися і громадською роботою – 17 років був депутатом міської ради.
Уже п’ять років, як пішла з життя улюблена дружина, залишився Василь Никифорович зовсім самотній. Але духом не падає: вирощує троянди, тримає в ідеальному порядку будинок та прилеглу територію. За що й посів перше місце у міському конкурсі на найкращу садибу.
