Керуючись заповітом кубрата

Той, хто не знає своєї історії, не має майбутнього. Цю фразу з деякими незначними уточненнями можна знайти в списку цитат багатьох видатних людей. Знають її й представники Всеукраїнської організації «Конгрес болгар України». Напередодні столітнього ювілею від дня відкриття скарбниці та могили великого болгарського правителя хана Кубрата в селі Малій Перещепині (Полтавська область) за ініціативи президента Конгресу Юрія Граматика одеська делегація зі ста двадцяти чоловік– вшанувала пам'ять предка.

У складі делегації були художні колективи з різних районів Одесь­кої області, представники болгарського молодіжного клубу «Актив» та бессарабські болгари, які також побажали покласти квіти до пам'ятника Кубрату.

Мала Перещепина зустріла гостей хлібом­сіллю та весе­лими піснями. Біля входу до меморіального комплексу був організований невеликий ярмарок. Ось Старосанжарська сільська рада представила загальній увазі ажурні серветки ручної роботи та чудові вироби з паперу. Стенд Кустолівської сільради при­крашають чудові вишивки. Поруч художній керівник творчого колективу громади Іван Савченко під акомпанемент баяна «розгортає й назад згор­тає» душі господарів та гостей українською піснею. Біля кожного імпровізованого подвір'я – стіл із різноманітними стравами ук­раїн­ської кухні, якими гостинно пригощають усіх охочих.

Представники керівництва Полтавської області разом з го­стями поклали квіти до пам'ятника Кубрату. Багато слів було сказано про владику Старої Великої Болгарії, багато привітань звучало у зв'язку з ювілеєм.

– Вкотре згадую слова хана: «У єднанні – сила». Саме тому приємно бачити, як болгари, українці та представники інших національностей згуртувалися сьогодні, щоб вшанувати пам'ять болгарського вождя. Давайте покажемо свою повагу не лише словами, але й справами, – за­пропонував Юрій Граматик, передаючи слово артистам.

Виступи творчих колективів Полтавщини змінювалися худож­німи номерами ансамблів з Одеської області. Треба сказати, що місцеві жителі з великою зацікавленістю спостерігали за дійством на сцені.

– Про що вони співають? – ціка­виться в моєї сусідки, учасниці нашої групи, жителька Малої Пере­щепини.

У цей час виступав ансамбль «Български сърца» із села Нові Тро­яни Одеської області зі своїм керів­ником Іваном Брадарським.

– Про свою історичну бать­ків­щину, Болгарію. Про її красиві гори та густі ліси, – перекладає сусідка.

– Дуже гарно, – говорить жінка.

Треба відзначити, що не лише виступ новотроянців сподобався присутнім на святі. У лічені секунди зачарував усю жіночу аудиторію гість із Болгарії – співак Паскал. А танці у виконанні хореографічних колективів із села Кам’янки Із­маїль­ського району та ансамблю «Лу­до­Младо» при Конгресі болгар України так припали до душі, що малоперещепинці теж долучилися до танцю.

Спостерігаючи за цим свят­ковим дійством, подумки погод­жуюся із заповітом Кубрата, залишеного синам. Доки народ, незалежно від національної приналежності та віросповідання, єдиний, згу­тований і дружний – він випромі­нює міць, яку не скорити нічим.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті