Фальсифікації молока та молочних продуктів була присвячена прес–конференція провідного інженера дослідної лабораторії харчової продукції ДП «Одесастандартметрологія» Лідії Гвоздецької.
Величезні можливості купувати за кордоном різні компоненти для виробництва молочних продуктів призвели до невтішних результатів. Половина продукції, що перевіряється в лабораторії, має ознаки фальсифікації. Якщо уявити, які обсяги потрапляють на ринок без перевірки фахівців, неминуче доведеться зробити висновок, що обман у цій галузі набув глобальних розмірів. І базується він загалом на нескладних постулатах.
Отже, постулат перший:жоден харчовий продукт не фальсифікується у таких розмірах як молоко.
Тут варто згадати досить іронічне висловлювання одного німця: «…якби можна було зібрати всю кількість води, яку вживають для розведення молока, то утворився б маленький океан, але океан настільки значний, що флоти всього світу могли б робити по ньому розважальні прогулянки».
Як не дивно, проблема має давні традиції. Ще 1882 року в Парижі 30% проданого молока було розведено водою. І це в цивілізованій Європі…
Втім, є досить прості методи, за якими у домашніх умовах можна встановити, наскільки якісним є молоко вашої улюбленої торговельної марки або куплене в господині на ринку.
Спосіб перший. Змішайте молоко та куплений в аптеці медичний спирт у співвідношенні 1:2. Суміш якийсь час збовтуйте, а потім швидко вилийте на блюдце. Якщо молоко не розведене, то не пізніше, ніж через 5 – 7 секунд у рідині з'являться пластівці. Якщо ж пластівці з'являться трохи пізніше, то молоко розведене водою. І що більше в ньому води, то більше часу мине до появи пластівців.
Спосіб другий. Молоко з домішкою води дає біля стінок посуду широке синє кільце, на нігті людини не утворює опуклої краплі (вона розпливається). А якщо в ньому є ще й тверді домішки (борошно, крейда, крохмаль, сода), то на нігті залишиться осад. Щоб виявити присутність цих домішок, треба процідити частину молока через паперовий фільтр і додати в нього кілька крапель будь–якої наявної вдома кислоти, наприклад оцтової або лимонної. Фальсифіковане молоко, на відміну від нефальсифікованого, почне пузиритися від виділення вуглекислого газу.
Постулат другий:70% продукції з назвою «кефір» на ринку – це зовсім інший продукт. Для того, щоб створити справжній класичний кефір, потрібно використовувати закваску на кефірному грибку (це цілий букет мікроорганізмів: молочнокислі стрептококи, дріжджі, корисні бактерії тощо). Виробники ж, щоб полегшити собі роботу, найчастіше використовують закваски не на кефірних грибках, а на чистих культурах молочнокислих бактерій. Тому, якщо у складі продукту, що купується вами, замість закваски кефірної зазначені «чисті культури», то із впевненістю можна сказати, що до кефіру він не має жодного стосунку.
Вихід із цієї ситуації простий. Треба готувати кефір у домашніх умовах з молока, перевіреного на справжність перерахованими вище методами.
Постулат третій:сметану (через її високу ціну) не фальсифікує хіба що ледар.
В ідеалі сметана повинна складатися з вершків та закваски. Виробники часто намагаються замінити вершки кокосовою олією та соєвим білком. У під–сумку виходить суміш, яка дуже від–далено нагадує за своїми властивостями сметану.
У домашніх умовах також можна перевірити, який продукт ви придбали. Для цьо–го треба розчинити чайну ложку сметани у склянці води. Якісна – розчиниться, фальсифікована дасть осад.
Можна віднести підозрілий молочний продукт до лабораторії. Але якщо нічого небезпечного в ньому не знайдуть, сплатити за дослідження доведеться вам.
