За оцінкою ООН, останні шість років Україна втрачає позиції в міжнародних рейтингах щодо використання на державному рівні інформаційних технологій для громадського блага (2008 рік – 41-ше місце; 2010 рік – 54-те; 2012-й – 68-ме). Керівник Держагенства з науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко запевняє, що нічого страшного не відбувається. Ми активно починаємо використовувати передові розробки і незабаром відновимо свої позиції. Адже не може такого бути, щоб нічого не могла запропонувати світові країна, у якій жив і працював Віктор Михайлович Глушков – учений, що склав перше визначення кібернетики для Британської енциклопедії.
На цьому тлі – приємна, хоча й несподівана, новина: Міжнародна спілка електрозв'язку при ООН на Всесвітній зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства в Женеві нагородила наших земляків за вагомий внесок у розвиток сучасного інформаційного простору. Редакція вирішила довідатися, що ж це за проект, оцінений так високо.
Про участь фахівців Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова в роботі програми «COP (Children online protection) Worldwide», розповідає проректор вузу з наукової праці Вадим Каптур.
– Не секрет, що інтернет став частиною нашого життя, і його позиції щороку дедалі зміцнюються, – говорить Вадим Анатолійович. – Також не стане відкриттям той факт, що всесвітню мережу називають смітником, де можна знайти що забагнеться. Порнографічними сайтами, ненормативною лексикою та сценами насильства за статистикою цікавляться близько 40 відсотків усіх користувачів. У такому контексті словосполучення «інтернет-безпека» набуває нового сенсу. Можливо, хтось назве наш проект «локальним моралістом», але відстороненість інтернет-провайдерів у цих питаннях змусила взяти керівний штурвал у свої руки.
Основна мета проекту – відгородити користувача, насамперед дитину, від аморального та небезпечного змісту деяких інтернет-сайтів. Розробка почалася 2008 року, і першими добровольцями-учасниками стали деякі школи Одеси й області. Згодом, запросивши до співпраці компанію-оператора мобільному зв'язку МТС, удалося розширити сферу обслуговування. Тепер це близько 140 об'єктів, з них 110 – школи по всій території України. Майже половина зони обслуговування припадає на Одесу й область.
Що собою являє запропонований нами принцип роботи? У розробника є сервери-посередники в навчальних закладах, на які скопійовано бази даних щодо заборонених ресурсів, простіше кажучи, – список «нехороших» сайтів. Будь-який запит в інтернет проходить через такий сервер, і якщо в його базі даних є заборонений ресурс, то, після інформування про причину блокування, приблизно через 30 секунд, запит користувача буде перекинуто на каталог незаборонених, легальних сайтів. Якщо ж заборонений ресурс відсутній у списку сервера, то доступ до нього все-таки буде відкритий, але відвідування буде зафіксовано. Потім фахівці оцінять частоту відвідувань, а психологи – рівень можливої небезпеки. І – за наявності забороненого змісту – обмежать доступ до сайту. Такий сервіс є в усіх школах, підключених до системи.
З аналізу статистики звертань розробники складають списки найпопулярніших сайтів – як корисних, так і шкідливих. Самі вони не вирішують, що для клієнта добре, а що погано. У ролі місцевого цензора виступить насамперед сам вуз або школа.
Безневинна, здавалося б, он-лайн гра може відволікти від занять десятки, а то й тисячі учнів. У цьому разі вона може потрапити до списку небажаних. Максимально орієнтуючи своїх вихованців на програму навчання, адміністрація навчального закладу вільна сама добирати відповідні сайти. Безумовно, вони будуть доступні всередині шкільної або вузівської мережі.
Постає запитання: а скільки це коштує? Ціна безпеки, що включає апаратне забезпечення, виїзд наладника та підключення, становить близько 5 тисяч гривень. Якщо в якій-небудь школі є свій фахівець, здатний самостійно встановити й налагодити устаткування, то система інтернет-фільтрації цій школі надається безкоштовно. Магістранти академії регулярно відвідують підключені до системи школи, проводячи в них консультації й технічне обслуговування. Сфера діяльності проекту незабаром пошириться й на домашні комп'ютери. За бажанням батьків доступ в інтернет із комп'ютера дитини можна замкнути тільки на навчальних і розвиткових сайтах. Комерційні структури напевне теж зацікавляться можливістю обмежити перебування своїх працівників у соціальних мережах і, до того ж, заощадити гроші.
До речі, про гроші. Академія, як державна освітня структура, не ставить собі на меті одержання прибутку. Радше, це соціально орієнтований проект, ніж комерційний експеримент. Але з міркувань здорового глузду витрати на надаване устаткування необхідно окупати.
Торік фахівці академії зв'язку за свій проект щодо організації безпечного інтернету для дітей у школах стали єдиними серед учасників із країн СНД, хто одержав приз уже згадуваного всесвітнього форуму. Наступним етапом роботи стане перехід у площину міжнародної співпраці.
– На підготовчих зборах до Всесвітньої конференції з розвитку електрозв'язку, наміченої на 2014 рік, – веде далі В. Каптур, – наш регіон виступив з ініціативою щодо створення Міждержавного центру захисту дітей у мережі інтернет. Надалі, з 2015 по 2018 рік, до її фінансування долучаться держави регіону та Міжнародна спілка електрозв'язку.
Також у планах одне з перших місць посідає проведення он-лайн курсів для учнів, учителів і батьків щодо безпечного користування всесвітньою мережею з подальшим виданням сертифікатів фахівця.
Такий проект на сьогодні є єдиним превентивним заходом проти інтернет-залежності й емоційної ущербності, що криється під кнопками «like» і «do not like». ОНАЗ
ім. О.С. Попова, по суті, стала законодавцем високої інтернет-моди, у тренді якої – безпека користування ресурсами всесвітньої мережі.
