На сторінках нашого видання неодноразово порушувалося питання про професійні захворювання, рівень яких досі залишається високим. Недаремно цього року Всесвітній день охорони праці відзначається з акцентом саме на цій проблемі. Їй же був присвячений «круглий стіл», проведений нещодавно в Одесі. Пропонуємо у скороченому варіанті виступи деяких учасників обговорення.
Сергій Зозуля, регіональний директор представництва ТОВ «Стецкевич. Спецодяг» (Республіка Білорусь) в Одесі:
– Крім спецодягу, ми впроваджуємо на підприємствах України засоби індивідуального захисту: каски, бервуха, окуляри, рукавички, респіратори, захисні пояси тощо.
Працівники нашої компанії добирають спецодяг із урахуванням побажань, специфіки та умов праці. А підприємства, з якими ми співпрацюємо, в місті добре відомі. Це супермаркети мережі «Таврія В», 4-й хлібозавод, ВАТ «Одеський припортовий завод», ДП «Одеський морський торговельний порт», ТОВ «Векка» та багато інших.
Головне для нас при розробці документації для виготовлення спецодягу та спецвзуття – щоб вони надійно захистили людину від впливу шкідливих чинників і дали змогу уникнути професійних захворювань. Тому при виготовленні (а виготовляються спецодяг і спецвзуття на наших фабриках) ми використовуємо тільки новітню технологію та високоякісні тканини найкращих світових виробників. Наші стратегічні партнери – компанії «Чайковський текстиль», «Текстайм», «Моготекс», «Єгоріївська текстильна мануфактура», продукція яких сертифікована й затверджена корпоративними стандартами підприємств. Усі без винятку тканини відрізняє дотримання комплексу показників, що визначають якість матеріалу для спецодягу будь-якого світового виробника: захист, міцність, низькі усадки, м'який гриф і комфорт у носінні, стійке фарбування.
Наприклад, для працівників нафтогазової промисловості, металургії, де при підвищеній температурі людина стикається з відкритим полум'ям і розпеченими поверхнями, спецодяг виготовлений із тканини з високими вогнетривкими та вогнезахисними характеристиками, зазнає обробки, яка не пропускає всередину воду й олії, нафтопродукти важкої фракції.
Люди, що працюють на вибухонебезпечних об'єктах, носять спецодяг із тканини, яка дає змогу при активному русі не накопичувати заряди статичної електрики.
Став набагато зручнішим спецодяг для електрогазозварників. На відміну від брезентових костюмів, що вже відійшли в минуле, сучасний спецодяг зі стовідсоткової бавовняної вогнетривкої тканини набагато зручніший, практичніший, безпечніший, він не втрачає своїх захисних властивостей навіть після 200 прань.
Наша компанія виробляє спецодяг для всіх сфер діяльності.
Євген Білобров, доктор медичних наук, професор, академік, керівник відділу ДП «УкрНДІ медицини транспорту» Мінохорони здоров’я України:
– Вважаю, що забезпеченню робітників засобами індивідуального захисту – як головній вимозі запобігання гострим і хронічним отруєнням і захворюванням – у нас приділяється недостатньо уваги, а іноді це питання взагалі ігнорується. Це пов'язано насамперед із появою нових виробничих відносин і форм власності. Багато які керівники зовсім не знайомі з основами охорони праці, особливо під час перевезення фумігованих вантажів, про профілактику нещасних випадків і професійних захворювань не мають жодного поняття. Тому вони не уявляють, якими засобами захисту треба забезпечувати людей. Часто у штаті приватних підприємств немає не те що служб охорони праці, але навіть фахівців, які могли б порадити придбання того чи іншого засобу захисту.
Геннадій Козерацький, головний страховий експерт з охорони праці управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Одеській області:
– Якщо протягом останніх п'яти років на Одещині спостерігається позитивна динаміка зниження виробничого травматизму, то ситуація з професійними захворюваннями залишається нестабільною, а їхній рівень високим.
За 2012 рік до робочих органів Фонду в Одеській області надійшло 5 повідомлень про професійні захворювання. Порівняно з аналогічним періодом 2011 року, ця кількість зросла на 3 випадки.
Захворювання зареєстровані в Суворовському та Приморському районах міста Одеси, Балтському, Болградському та Ізмаїльському районах області. Переважно це проблеми з органами дихання.
Так, у Суворовському районі колишній працівниці ВАТ «Одеський завод «Центролит» поставлено діагноз – пневмоконіоз другої стадії. Причина – вплив пилу, що включає в себе діоксид кремнію; позначилися також недосконалість технології та неефективність роботи систем вентиляції на підприємстві.
У цьому, та й у багатьох інших випадках, профзахворювання виявилося через 10-15 років після припинення роботи у шкідливих умовах. На час установлення діагнозу потерпіла вже не працювала, та й саме підприємство здебільшого припинило свою діяльність.
Особливістю розслідування таких випадків є те, що робочого місця, а подеколи й самого підприємства, не існує, нормативні документи, результати атестації без сліду зникли. Встановити ж хронологію умов праці на конкретному робочому місці протягом трудової діяльності людини дають змогу дані лабораторних досліджень, які виконувала СЕС. Хочеться сподіватися, що реформування цієї організації не призведе до втрати подібних матеріалів і кваліфікованих кадрів.
Професійні захворювання, виявлені на підприємствах, в установах і організаціях області, пов'язані, як уже сказано, з органами дихання. Переважно йдеться про туберкульоз легенів, і найчастіше на нього хворіють палатні медичні сестри. Так, торік у Балтському районі його зареєстровано у молодшої палатної медсестри туберкульозно-легеневого відділення комунальної установи «Балтська центральна районна лікарня», а в Ізмаїлі – у палатної медсестри протитуберкульозного диспансера міської лікарні № 2. У Болградському районі, при періодичному медичному огляді, було виявлено профзахворювання на туберкульоз легенів у лікаря-фтизіатра, завідувача туберкульозно-легеневого відділення.
Основні причини: постійний контакт із хворими, порушення санітарно-гігієнічних норм їх розміщення, недостатня кількість дезінфікуючих засобів, порушення термінів проходження періодичних медичних оглядів, ослаблення відповідальності роботодавців і керівників виробництва за стан умов праці й техніки безпеки та інші.
Комісією, яка займається розслідуванням подібних випадків, розроблено й запропоновано керівництву установ, де виявлені захворювання, низку заходів щодо усунення їхніх причин.
Хотілося б відзначити, що професійні захворювання у медичних працівників не в останню чергу пояснюються відсутністю бюджетного фінансування охорони праці. У відповідь на звертання Профспілки працівників охорони здоров'я України за цим питанням страхові експерти з охорони праці робочих органів Фонду провели перевірку медичних установ області. На жаль, зазначені у звертанні факти підтвердилися, направлено подання до територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області для притягнення головних лікарів до адміністративної відповідальності.
Хочу звернути увагу роботодавців на те, що заощадження коштів на профілактичних заходах з охорони праці неминуче призведе до зростання виробничого травматизму та профзахворюваності, наслідком чого буде збільшення витрат на відшкодування збитку потерпілим і проведення їхньої реабілітації.
Фахівці УкрНДІ медицини транспорту Мінохорои здоров’я України, служб охорони праці й екології морських і річкових портів спробували дослідити проблему, пов'язану із засобами індивідуального захисту.
Висновок: часто працівники служб постачання портів, керуючись санітарно-гігієнічними висновками для промислових підприємств про дозвіл використання тих чи інших засобів індивідуального захисту, при переробці вантажів неусвідомлено переносять вимоги на ці засоби, використовувані, наприклад, при виплавці сталі, у свої нормативні документи у специфічних умовах портів і суден. І потім рекомендують докерам застосовувати саме їх. Наприклад, в одному з портів докерам, зайнятим на перевантаженні марганцевої руди, були рекомендовані ЗІЗ, якими користуються металурги при виплавці чавуну, сталі, феросплавів тощо. Постає питання: як докерам у респіраторах із фільтруючим елементом вагою близько 700 грамів працювати у трюмах, де умови разюче відрізняються від умов праці металургів?
На основі багаторічних досліджень учені Інституту медицини транспорту дійшли висновку про необхідність відмови від згубної практики придбання засобів захисту «подешевше та у великих кількостях», бо ні те, ні інше не відповідає вимогам охорони праці. Навпаки, було запропоновано та впроваджено Концепцію «мінімізації й уніфікації» засобів захисту докерів і моряків.
Усе мусить оформлятися у вигляді спеціальної таблиці, де зазначено прізвище докера-механізатора, вид виконуваних робіт, коротко охарактеризовано шкідливі та небезпечні роботи, ступінь задіяності в них людини тощо. Цей документ затверджується керівництвом підприємства, представниками служб охорони праці, санітарного нагляду, профспілкових комітетів та ін. На додачу до всього керівники підрозділів повинні при одержанні необхідних засобів індивідуального захисту виконати їх маркування, в якому зазначено табельний номер або прізвище докера.
На практиці виявилося, що застосування даної Концепції в портах Іллічівська, Миколаєва, Маріуполя, Керчі дало змогу практично зняти проблему використання цих засобів докерами, зайнятими, наприклад, на перевантаженні грудкової та гранульованої сірки, кам'яновугільного пеку, феросиліцію тощо. Люди захищені сучасними, легкими та надійними засобами, виготовленими в Україні або за кордоном.
