З кожним роком усе менше залишається живих свідків трагічних воєнних років, але ми пам’ятаємо, як червневий ранок 1941року змінив долі мільйонів людей. Не оминула війна й нашого села. Більшість чоловіків були мобілізовані на захист Вітчизни. 378 жителів села воювали на різних фронтах, виявляючи мужність, героїзм і відвагу, 35 наших земляків були удостоєні державних нагород.
Нещодавно до юних краєзнавців нашої бібліотеки надійшов лист із Білорусі. Написав його підполковник внутрішніх військ у відставці Володимир Олександрович Черних, сповіщаючи наших односельців, що при знесенні старого будинку в селі Луки Бобруйського району ним була знайдена медаль «За відвагу» за №1556997. Небайдужа людина (дякувати Богові, що є ще такі), він направив запит до Центрального архіву Міністерства оборони Росії. Не дуже скоро (запит десь загубився) до адресата таки надійшло повідомлення, в якому сповіщалося, що дана медаль була вручена нашому землякові старшому сержанту Пастуху Григорію Андрійовичу. Який подвиг здійснив солдат – невідомо, і як потрапила його медаль у Білорусь, ніхто не розкаже, але Володимир Олександрович просив відшукати рідних для передання їм нагороди.
Ні на обеліску біля школи, ні в жодному альбомі сільської бібліотеки про учасників війни Г. А. Пастух не значився. Людей, які його пам’ятають, вдалося знайти в селі Комаровому, звідки він і призивався. Старожили села розповіли історію сім’ї, дітей, онуків. Сьогодні нащадки нашого односельця живуть у місті Тирасполь – це його онуки Надія та Поліна. На наше прохання відгукнулася правнучка воїна, якій і було передано адресу В. О. Черних, щоб медаль їхнього дідуся зберігалась надалі в родині героя.
Валентина ХРИСТИЧ,бібліотекарка Станіславської бібліотеки, Котовський район
